Економічні науки / 6. Економіка промисловості

К.е.н. Михайличенко Н.М., Мірошниченко О.О.

Донбаська державна машинобудівна академія, Україна

ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ АВІАБУДІВЕЛЬНОЇ ГАЛУЗІ В УКРАЇНІ ТА ШЛЯХИ ЇХ ПОДОЛАННЯ

Актуальність теми. Для національної економіки України авіабудування є однією з базових галузей: стратегічно важливою, такою, що забезпечує робочі місця протягом 20 років для понад 25 відсотків зайнятих у машинобудуванні в Україні. Щорічно державний бюджет отримує 6747 мільйонів гривень від діяльності авіапромислового комплексу. Нажаль, на теперішній час авіабудування знаходиться у критичному стані. Оновлення потребує більш, ніж 80 відсотків виробничих потужностей, насамперед, на заводах із серійним випуском продукції, що призводить до зменшення якості та швидкості виготовлення готової продукції, що є особливо важливим для цієї галузі. Це призводить до неконкурентоспроможності вітчизняної продукції на авіабудівному ринку.

Аналіз останніх досліджень. Проблеми ефективності методів управління на авіаційних підприємствах досліджували наступні вчені: Дмитренко Е.Д., Згуровський М.А., Галаур С.Н., Косарев О.Й., Рибак О.М., Прокопчук С.О., та інші.

Мета доповіді – дослідити та проаналізувати сучасний стан розвитку авіабудівної галузі, а також знайти причини, які заважають її нормальному розвитку та функціонуванню в сучасній економіці України.

Виклад основного матеріалу. За останні роки стан авіапідприємств в Україні значно погіршився. Кількість замовлень зменшилась на 25 відсотків – іноземні фірми витісняють Україну з ринку авіабудівництва, що призводить до скорочення грошових надходжень у бюджет. Однією із ключових проблем, яка призвела до занепаду авіабудівництва, є той факт, що уся авіапромисловість знаходиться у держвласності, яка нараховує понад 60 підприємств, і не отримує необхідного фінансування у необхідний час. Тому постійно перебуваючи у сфері дефіциту держбюджету, галузь гальмує свій розвиток, а це призводить до того, що постійно доводиться скорочувати виробництво. 

На сучасному етапі розвитку на авіапідприємствах України виникає ціла низка економічних труднощів. Насамперед, авіагалузь потребує підвищення інвестиційної привабливості; модернізації парку повітряних суден; застосування технологій на рівні міжнародних стандартів для якісного і безпечного обслуговування пасажирів; вирішення проблем забезпечення безпеки польотів у цивільній авіації; додаткового інвестування в сучасні аеровокзальні комплекси.

У загальній системі транспорту країни показники діяльності авіапідприємств мають найвищі темпи зростання, тому стабілізація їх розвитку дозволить підприємствам авіагалузі бути конкурентоспроможними як на внутрішньому, так і на міжнародному ринках авіаційних послуг та сприятиме ефективному розвитку економіки країни загалом.

Можна вважати надзвичайно високим потенціал розвитку ринку авіаційних перевезень в Україні. Про це свідчать і її територіальна перевага як найбільшої за площею країни континентальної Європи, і значна кількість великих міст, і вигідне географічне розташуванням на перехресті транзитних шляхів між Сходом та Заходом. Зрозуміло, що можливість використання цього потенціалу буде збільшуватися за умови політичної стабілізації в країні, її економічного зростання, і, як наслідок цього, поступового підвищення платоспроможності населення, його потреб на авіаперельоти у справах бізнесу та туризму. Намагаючись розширити географію повітряних сполучень, Україна впевнено крокує шляхом лібералізації своїх авіаційних перевезень.

Залучення інвестицій в галузь авіаційних перевезень в Україні матиме позитивний результат і значною мірою залежатиме від ефективності державного регулювання, правовою основою якого є Повітряний кодекс України, закони України «Про природні монополії», «Про транспорт», «Про ліцензування видів господарської діяльності» та ін. Зокрема, на інвестиційну привабливість впливають законодавчо-нормативні, соціально-політичні, організаційно-економічні чинники. При виборі об’єкта інвестування важливою умовою постає форма власності підприємства. Розвиток інвестування в авіаційній галузі не може бути здійснено в повному обсязі, оскільки частина авіапідприємств виступає суб’єктами державної власності. Так, розвиток авіакомпаній-суб'єктів колективної власності знаходиться в залежності від їх інвестиційного потенціалу. Сучасні тенденції щодо використання операційного лізингу як інструменту організації діяльності в сфері авіаперевезень вказують на відсутність достатніх ресурсів для придбання повітряних суден. А незадовільний стан аеропортів України вказує на недостатнє фінансування їх розвитку.

Забезпечення інвестиційної привабливості авіапідприємств, з одного боку, може здійснюватися завдяки інвестиційному поглинанню інвестором, а з іншого – запровадженням протипоглинальної стратегії авіаційного підприємства, яка обумовлена прибутковістю бізнесу і потребою сформувати ефективну систему економічної безпеки, авіаційної безпеки и безпеки польотів.
Висновки. Питання розвитку авіабудівництва є важливою ланкою успішного розвитку економіки України. Законодавча база дозволяє держпідприємствам реорганізуватись у державні акціонерні товариства: це б суттєво спростило механізм інвестування у галузь вітчизняного авіабудівництва.

Література:

1. Закон України «Про розвиток літакобудівної промисловості» зі змінами, внесеними згідно із Законом № 1814-VI (1814-17) від 20.01.2010;

2. Про затвердження переліку суб’єктів літакобудування, щодо яких запроваджуються тимчасові заходи державної підтримки: затв. Постановою Кабміну від 09 червня 2010 р. № 405