Кандидат мед. н. - МасловаЄ. П., студентка 5 курсу - Гвалт В.Б.

Харківський національний медичний університет. Україна

Кафедра внутрішніх та професійних хвороб

Шляхи профілактики атеросклерозу

Актуальність: У лікаря первинної ланки актуальним є питання лікування та профілактики серцево-судинних захворювань. Підбір безпечних препаратів, корекція дієти, модифікація стилю життя – ці питання непокоять лікарів усіх фахів.
Серцево-судинні захворювання (ССЗ) є лідерами серед причин смертності населення планети. За останні 10 років у США та країнах Європи смертність від ССЗ знизилась на 50-70%. Низький рівень смертності від ССЗ в Японії.
В Україні висока смертність від ССЗ змушує шукати нові шляхи профілактики цих захворювань.
Атеросклероз (АС) та його основні судинні ускладнення: інфаркт міокарду (ІМ), ішемічний інсульт, недостатність кровообігу (НК), сахарний діабет (СД) є основною причиною інвалідності та смертності. Однією з причин смертності є висока ціна ліків, які мають дієвий механізм корекції рівня ліпідів.
Згідно даних, багато провідних клінічних спостережень позитивний ефект від приймання, наприклад, групи сартанів, може бути отримано не раніше ніж через 3-5 років з моменту початку лікування.
При вивчені питання впливу факторів харчування на популяцію було встановлено, що не дивлячись на високий рівень холестерину (ХС) в раціоні ескімосів, смертність від ІМ була у 10 разів менша, ніж у мешканців Данії. Поширеність атеросклерозу черевної аорти, коронарних та сонних артерій, також значно нижче.
Дієта ескімосів багата полінасиченими жирними кислотами (ПНЖК) – Омега-3, яка містить високу кількість риби. Відношення кількості Омега-3 в дієті ескімосів до кількості Омега-3 в дієті у мешканців Данії становить 14:3.

Вміст риби в раціоні, в середньому, 30 г на день, асоціюється з більш низьким рівнем смертності від ішемічної хвороби серця (ІХС).
В країнах південної Європи, де розповсюджена «середземноморська» дієта з таким же джерелом Омега-3-ПНЖК, як риба, зелений салат, грецький горіх, хліб з борошна грубого помелу.
Вживання 5,5 г Омега-3 в місяць, що відповідає двум порціям жирної риби на тиждень, асоціювалось зі зниженням ризику інсульту та виникненням раптової смерті (РС) на 50 %.
В дослідженнях Zutphen Study у чоловіків, які вживали 20 г і більше риби на добу, ризик інсульту був на 51% нижче, ніж у тих, чиє добове вживання риби не перевищує вказаної кількості.
Ненасичені жирні кислоти (НЖК) входять до складу клітинних мембран, грають важливу роль у підтриманні їх текучості. Ця властивість клітинних мембран необхідна для забезпечення трансмембранного транспорту, нормальної роботи мембранних рецепторів і ферментів. НЖК є попередниками ейкозаноїдів – простогландінів (PG), тромбоксанів (ТХ), лейкотрієнів(LT).
ПНЖК розділяють на Омега-3 та Омега-6, які відрізняються за походженням та впливом на організм. Ейкозаноіди, які утворюються з Омега-3, характеризуються протизапальними, антиагрегатними, вазоділятаційними діями.
Джерелом Омега-6 є зернові культури, більшість рослинних масел.
Співвідношення Омега-6 та Омега-3 ПНЖК в раціоні європейців коливається від 15:1 до 20:1, що вважається причиною високої атерогенності западної дієти.
Найбільш вивченим препаратом омега-3-ПНЖК є Омакор^R (Солвей Фарма, Німеччина). 1 г препарату (1 капсула) містить 900 мг Омега-3-ПНЖК.
Препарат регулює ліпідний обмін, зменшує рівень тригліцеридів в крові, має незначну гіпотензивну дію. Зниження рівня тригліцеридів відбувається шляхом зниження синтезу тромбоксанів А₂. Концентрація активних компонентів препарату в фосфоліпідах плазми крові дорівнює такій у складі клітинних мембран.

Мета: Вивчити характер метаболічних порушень у пацієнтів атеросклерозом та гіпертонічною хворобою. Визначити шляхи профілактики захворювань.

Матеріали та методи дослідження: В роботі наведені дані, отримані в результаті спостереження за хворими на артеріальну гіпертензію (АГ) та хворих атеросклерозом на базі Харківської клінічної лікарні №2 на залізничному транспорті ЦОЗ ПАТ «Укрзалізниця» міста Харкова.
Обстежено 35 пацієнтів, що дорівнює 100%. Усі пацієнти поділені на 2 групи. Перша група – пацієнти з АГ без ознак АС – 17 пацієнтів. Друга група – пацієнти з АГ ІІст. з ознаками АС – 18 пацієнтів.
Середній вік 55 ±0,5 років. Тривалість захворювання від 5 до 15 років. З них: 10 жінок та 25 чоловіків. ГХ Іст. складає 5 пацієнтів (14,3%), ГХ ІІст. – 7 (20%), пацієнти з АС – 5 (14,3%), пацієнти з поєднаною патологією (ГХ+АС) – 13 (37,1%). Контрольна група – 5 пацієнтів(14,3%) без ознак АС і ГХ.
Діагноз підтверджується клінічними дослідженнями: визначенням рівня загальної кількості ліпідів, рівнем холестерину в крові, ліпопротеїдами низької та високої плотності, β-ліпопротеїни, тригліцериди, коефіцієнт атерогенності.
У всіх пацієнтів вивчався вуглеводний обмін. Визначався рівень глюкози в крові. У пацієнтів з ГХ Іст. рівень глюкози не перевищував 6 ммоль/л. У пацієнтів з ГХ ІІ ст. до 8 ммоль/л. Зріст показника до 10 ммоль/л визначався у пацієнтів з АС, показник більше ніж 10 ммоль/л - у пацієнтів з поєднаною патологією.
Усім пацієнтам проведені інструментальні методи дослідження: електрокардіограма, ехокардіограма, рентгенограма органів грудної клітини. Визначалися ферменти крові – АсТ, АлТ, С-реактивний протеїн, включаючи контрольну групу.

У 100% хворих відзначалися схожі клінічні симптоми, такі як: головний біль, загальна слабкість, зниження працездатності. Однак, у пацієнтів з АС і поєднаною патологією (АС+ГХ), що складає 51,4% ці симптоми виражені набагато яскравіше, відзначаються більш тривалим періодом, що змушує хворих приймати додаткову кількість лікарських засобів. Рівень артеріального тиску (АТ) коливається : у пацієнтів з ГХ Іст. (14,3%) не перевищує рівня 160/100 мм.рт.ст. за весь період. У пацієнтів з ГХ ІІст.(20%) – 180/110 мм.рт.ст., а у пацієнтів з АС и поєднаною патологією (51,4%) рівень АТ перевищує 200/120 мм.рт.ст. У 3 пацієнтів з цієї групи діагностовано гіпертонічний криз. У пацієнтів контрольної групи – 5 чолові, рівень АТ не перевищував 120/70 мм.рт.ст.
Провідними клінічними симптомами у пацієнтів з АС (14,3%) и пацієнтів з поєднаною патологією (37,1%) були: зниження пам’яті (процес запам’ятовування), забудькуватість, дзвін у вухах, запаморочення.
Показники ліпідного обміну змінювались таким чином: Загальні ліпіди – у пацієнтів контрольної групи (5 чоловік) не перевищували рівень 6 г/л, у пацієнтів з ГХ Іст. до 7 г/л, у пацієнтів з АС(14,3%) – показник піднявся до 10 г/л, а у пацієнтів з поєднаною патологією рівень загальних ліпідів - більш ніж 10 г/л. Загальний холестерин: у пацієнтів контрольної групи (14,3%) менш ніж 5 ммоль/л, у хворих з ГХ ІІст. (20%) – 7 ммоль/л; у хворих з АС(14,3%) – більш ніж 8 ммоль/л, а у 31,7% пацієнтів з поєднаною патологією - 10 ммоль/л.
Встановлено: незначна гіперхолестеринемія відзначалася у 20% пацієнтів з ГХ ІІст. Середня гіперхолестеринемія у 14,3% з АС, та тяжка гіперхолестеринемія у 37,1 % пацієнтів з поєднаною патологією (АС+ГХ).
Значно підвищено коефіцієнт атерогенної дії у пацієнтів з АС (14,3%) та пацієнтів з поєднаною патологією – 13 хворих, що складає 37,1%.
При дослідженні С-реактивного протеїну встановлено значне підвищення показника у групі хворих на АС и у пацієнтів з поєднаною патологією (АС+ГХ), що складає 57,4%. Однак встановлено, що у трьох пацієнтів контрольної групи (8,6%) цей показник також підвищено.
Таким чином, проведене обстеження пацієнтів, до проходження курсу лікування встановило, що значне порушення ліпідного та вуглеводного обмінів спостерігається у пацієнтів з АС та з поєднаною патологією – АС+ГХ.
Встановленні порушення серцевої гемодинаміки, також виражені у пацієнтів з поєднаною патологією.
Всі пацієнти дотримувалися дієти зі зниженим показником повареної солі до 3 г на добу та обмеженням жирів низької плотності.
Всі пацієнти отримували загальноприйняту терапію – телмісартан 80 мг на добу. Пацієнти 2 групи також отримували телмісартан 80 мг на добу та додатково Омакор^R - 1 капсула двічі на добу під час їжі. Курс лікування 14 днів. Після 7 днів лікування проведено контроль ліпідного і вуглеводного обмінів у всіх пацієнтів.
Встановлено: показник загальних ліпідів зменшився у пацієнтів першої групи у 9 чоловік (52,9%); у пацієнтів другої групи – у 6 (33,3%); загальна кількість холестерину – у пацієнтів 1 групи знизилась у 10 чоловік (58,8%), а у пацієнтів другої групи у 5 чоловік, що складає 27,8%. Коефіцієнт атерогенної дії зменшився у пацієнтів 1 групи у 6 чоловік 35,3%, у пацієнтів другої групи у 7 чоловік – 38,9%.
Вуглеводний обмін нормалізувався у 10 пацієнтів з загальної кількості хворих(28,6%), зменшився показник у 8 пацієнтів(22,9%).

Після завершення курсу лікування з включенням телмісартана та Омакор^R - 100 % пацієнтів відмічали покращення загального стану. Перестали турбувати головні болі, запаморочення, миготіння «мушок» перед очима, нормалізувався артеріальний тиск.
Результати: Із загальної кількості пацієнтів(35 чоловік) – ліпідний обмін у 20 чоловік (57,1%) нормалізувався, зменшились показники у 9 чоловік (25,7%), у 6 пацієнтів (з поєднаною патологією АС і ГХ) не значно зменшився (17,1%).
Вуглеводний обмін: показник був підвищеним у 25 пацієнтів до назначеного курсу лікування. Після проведеного курсу Омакор^R у 17 пацієнтів показник нормалізувався – 68% і зменшився у 8 пацієнтів, що склало 32%.
Таким чином встановлено: нормалізацію загального самопочуття всіх пацієнтів, нормалізація артеріального тиску, значне зменшення показників ліпідного та холестеринового обмінів.
Висновок: В загальній схемі лікування артеріальної гіпертензії та атеросклерозу комбінація телмісартана з Омакор^R покращила клініко-функціональні показники та обмінні процеси. Результати досліду показали доцільність використання комбінації телмисартана і Омакор^R у пацієнтів з високим серцево-судинним ризиком. Омега-3-ПНЖК є важливим компонентом дієти, визначено позитивний вплив на ліпідний та вуглеводний обмін.
З метою профілактики серцево-судинних захворювань доцільно рекомендувати пацієнтам довготривале використання препарату Омакор^R.