Педагогічні науки/2.

Аспірантки Красюкової М.М.

Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького, Україна

Умови виховання учнівської молоді у християнських конфесіях народів Північного Приазов’я

На території Північного Приазов’я співіснувало декілька національних меншин: українці, росіяни, греки, німці, поляки, болгари, чехи, євреї та інші. Наслідок розселення цих народів, безумовно, вплинув на становлення соціальної, культурної, економічної, політичної та релігійно-духовної картини краю. Регіональною особливістю Північного Приазов’я, у порівнянні з іншими складовими імперії, було широке представництво закритих релігійних поселень (меноніти, молокани, духобори, іудеї тощо), створенню яких сприяв уряд посеред православної більшості. Вони були й на півдні України, але головним чином розташовувались саме у Північному Приазов’ї. Зазвичай, саме приналежність до певної конфесії визначала обсяг привілеїв, прав, свобод і обмежень, якими могли користуватись громадяни.

Вивчення використаних джерел і літератури дозволило проаналізувати умови виховання учнівської молоді у процесі соціалізації представників релігійних меншин у Північному Приазов’ї у динаміці у цілому ряді аспектів. Перш за все, мова йде про культурно-історичний аспект, а саме про унікальність формування Північного Приазов’я як специфічного поліконфесійного краю під впливом багатьох факторів, які безпосередньо впливали на його історичне становлення. До решти аспектів всебічного вивчення формування та соціальних чинників, які вплинули на формування соціалізації народів у регіоні слід віднести: державно-церковний (контролювання на державному рівні представників релігійних меншин), етнічний (міжконфесійні відносини формуються у тісній зв’язці з етнокультурною специфікою регіону), повсякденний (міжконфесійні відносини завжди виступають невід’ємною часткою повсякденності).

Територію Північного Приазов’я заселяло православне населення, протестанти, меноніти, низька кількість католиків та мусульман. Серед православного населення краю яскраво виділялась компактна грецька громада, яка тривалий час користувалась особливим статусом. Окрім повсякденної, ситуативної взаємодії слід виділити спрямовані впливи світської та церковної влади всіх рівнів.

До 70-х років ХІХ ст. національна церква відігравала важливу роль у духовному житті багатонаціональних та різних релігійних спільнот Північного Приазов’я.

Грецька громада в цей період сприяла дуже активному формуванню традиційних закладів освіти, а також надавала матеріальну допомогу для забезпечення умов діяльності школи і вчителя. Це формувало соціально-педагогічні умови соціалізації багатонаціонального населення Північного Приазов’я. Але обмежені можливості цих громад дещо стримували якісний розвиток національної освіти, особливо в системі приватних закладів.

Багатонаціональні меншини мали зосередитися в нових умовах на забезпеченні високої якості освіти та добропорядного виховання.

Соціально-економічна модернізація регіону на початку ХХ ст. стала новим викликом соціально-культурній ініціативі, що призвело до суттєвих змін у шкільництві, застарілих форм освіти.

В нових соціально-економічних умовах культурно-освітній потенціал північноприазовської грецької громади реалізувався у створенні протягом другої половини ХІХ ст. в грецьких поселеннях розгалуженої мережі початкових (земських, приватних, зразкових Міністерства народної освіти, церковного відомства), а також середніх навчальних закладів.

Однак створена греками шкільна мережа була позбавлена національного змісту. В усіх існуючих навчальних закладах (крім духовного училища і чоловічої гімназії, де вивчалася давньогрецька) викладання грецької мови на середину 70-х рр. поступово припинилося, освіта остаточно стала російськомовною.

Найбільшими труднощами серед багатонаціонального населення було вивчення нерідної їм російської мови. Викладання усіх дисциплін викладалося на російській мові. Але незважаючи на ці обставини, російська мова не одразу стала природною частиною особистого і суспільного життя різнонаціональної учнівської молоді. Такі обставини вимагали залучення викладачів рідної мови різних національностей, які змогли б допомогти учням у вивченні нерідної їм мови.

Внаслідок поширення російськомовного шкільництва та через відсутність необхідної матеріальної бази і кадрового забезпечення національної освіти в культурі грецької громади Маріупольщини з кінця ХІХ ст. прискорилися інтеграційні та асиміляційні процеси.

Індустріалізація, що охопила наприкінці XIX – на початку ХХ ст. регіон, посилила інтеграційні процеси в середовищі етнічних груп Північного Приазов’я. Технічний прогрес та піднесення економіки, залучаючи національну спільноту до системи міжетнічних економічних взаємин і зміцнювали їх зв’язок з українським та російським народами. На початку ХХ ст. відбувалося значне піднесення шкільної освіти, що розвивалася в двох напрямках – професіоналізації та інтеграції всіх ступенів освіти, поступового перетворення початкового і середнього шкільництва на єдину просвітницьку мережу, що було зумовлене змінами в економічному житті багатонаціональної громади: стрімким ростом галузей промисловості, транспорту та підприємництва в сільському господарстві.

Шкільництво за нових умов ставало важливим фактором у різних формах виробничої діяльності в регіоні, зміцнення економічних позицій, збереження високого рівня культури та освіченості.

Наприкінці XIX – на поч. ХХ ст. при початкових навчальних закладах у селах Маріупольського повіту почали створюватися особливі ремісничі класи і відділення, що надавали професійну підготовку з різноманітних спеціальностей.

У прагненні підвищити свій культурно-освітній рівень грецькі громади Маріупольщини наприкінці розглядуваного періоду підійшли до створення в системі освітніх закладів загальнодоступної школи середньої ланки.

Громадські товариства і мережа бібліотечних закладів були спрямовані на підвищення культурно-освітнього рівня. Народні бібліотеки відігравали значну роль у поширенні загальної культури серед багатонаціонального населення Північного Приазов’я. Завдяки діяльності бібліотек населення отримувало такі необхідні знання у повсякденній діяльності, сільськогосподарському побуті, а також медично-гігієнічні, природознавчі та педагогічні знання. Бібліотеки сприяли підвищенному авторитету державних і земських шкіл та російськомовної освіти в очах селянства.

Вже перші роки ХХ ст. суттєво виділяються культурно- освітньою активністю, що характеризується вагомими досягненнями у вирішенні проблем загальної початкової освіти і зародженням загальнодоступної середньої школи.

Таким чином, незважаючи на розгортання вкрай складних політичних, соціальних та етнокультурних процесів, їхня діяльність була спрямована на відкриття національних навчальних закладів та популяризацію ідей національно-культурного відновлення засобами мистецтва.

Література:

1. Араджиони М. А. Греки Крыма и Приазовья : история изучения и историография этнической истории и культуры (80-е гг. XVIII в. – 90-е гг. XX в.) / М. А. Араджиони. – Сімферополь : Амена, 1999. – 132 с.

2. Бацак Н.І. Грецька спільнота Надазов’я: етнокультурні процеси ( остання чверть XVIII – початок XX століття ) / Бацак Н.І. [ Відповід. ред. член-кор. НАН України, д-р істор. наук О.П. Реєнт ] - К.: Реферат, 2010. – 270 с.

3. Ганзуленко Валентина Польська католицька громада півдня України в дугій половині ХІХ – на початку ХХ століть. – Поляки на півдні України: історія та сьогодення: У 2 т. – Т.1. – Жешов; Київ; Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. П. Могили, 2008. – 328 с. (Серія “Україна: історія і сучасність”. Вип. 4).

4. Конева Я.П. Історична доля та народна творчість болгарської діаспори в Україні / Я.П. Конєва, Н.С. Шумада // Під одним небом: Фольклор етносів України. – К. : Наукова думка, 1996. – С.26-44.

5. Кулінич І. М., Кривець Н. В. Нариси з історії німецьких колоній в Україні. – К.: Інститут історії України НАН України, 1995. – 272 с.

6. Курінна М.А. Традиційна культура та побут чехів Північного Приазов’я останньої чверті Х1Х ст. - ХХ ст. (на матеріалах с. Новгородківка Мелітопольського району Запорізької області): автореф. дис…канд. іст. наук: (07.00.05) / Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології. – К., 2009. – 20 с.

7. Міжконфесійні взаємини на півдні України XVIII – ХХ століття / А. В. Бойко, О. М. Ігнатуша, І. І. Лиман та інші. – Запоріжжя : РА “Тандем-У”, 1999. – 252 с.

8. Пачев С.І. Приазовські болгари: проблема збереження культурної спадщини : зб. наук. пр. V Всеукр. наук.-практ. конф. 2-3 жовтня 2003 року. – Запоріжжя, 2003 – 71 с.