Шляхтун О.Г., Шляхтун Г.Г.

Державний ВНЗ «Національний гірничий університет», Україна

КРИТЕРІЇ ВИБОРУ ВНЗ І ОЦІНКА ЯКОСТІ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Для успішного працевлаштування кожний претендент на посаду повинен володіти професійними знаннями, мати навички та уміння для виконання своїх функціональних обов’язків. Свою первинну професійну компетентність людина здобуває у навчальному закладі, тому вона зазвичай дуже відповідально ставиться до вибору навчального закладу, інколи враховуючи при цьому думку батьків, знайомих, друзів.

Ставлячи за мету вивчення критеріїв вибору вищого навчального закладу (ВНЗ), а також якості підготовки, було проведено анкетування із застосуванням інтернету, а саме Google форми. На її питання погодились відповісти 32 студента українських ВНЗ, а саме: ДВНЗ «Національний гірничий університет» – 14 чол., Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара – 5 чол., ПВНЗ «Дніпропетровський університет економіки і права імені Альфреда Нобеля» – 2 чол., Університет митної справи та фінансів – 2 чол., Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ – 1 чол., Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту ім. академіка В. Лазаряна – 1 чол., Дніпродзержинський державний технічний університет – 1 чол., Харківський національний університет внутрішніх справ – 1 чол., ДВНЗ «Український державний хіміко-технологічний університет» – 1 чол., Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет – 1 чол., ДВНЗ «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури» – 1 чол., Харківський державний університет харчування та торгівлі – 1 чол., Обласний КВНЗ «Інститут підприємництва «Стратегія» – 1 чол.

Анкета складалась з трьох блоків запитань: вибір навчального закладу, оцінка якості підготовки, особиста думка респондентів щодо удосконалення української освіти.

Проаналізувавши відповіді на перший блок запитань було з’ясовано, що абітурієнти при виборі ВНЗ звертають увагу на його престиж (88%), форму власності (здебільшого надають перевагу державному ВНЗ – (72%)), вартість навчання (81%), віддаленість ВНЗ від місця проживання (72%), компактність розташування навчальних корпусів (88%), наявність гуртожитків (63%), наявність спортивних та художніх секцій (72%) та можливість вибору дисциплін (91%).

Відповідаючи на другий блок запитань анкети: 56% респондентів вважають, що їх отримані знання адекватні вартості навчання; 53% – що їх набуті професійні компетенції достатні для їх успішного працевлаштування; 69% вважають матеріально-технічну базу свого ВНЗ достатньою для навчання студентів. Було з’ясовано, що тільки 41% студентів ВНЗ забезпечують базами проходження практики, решта студентів їх пошук здійснюють самостійно. Позитивним є те, що 81% студентів вважають заняття цікавими. 31% опитаних повністю задоволені кількістю годин аудиторних занять, 47% – вважає необхідним укрупнення дисциплін, в результаті чого їх вивчення буде тривати довший час та дасть можливість отримати більш системні знання. Майже 66% студентів вважають, що деякі дисципліни не формують компетенцій, необхідних для подальшої професійної діяльності, тому виказують побажання щодо їх виключення з навчального процесу. На думку 63% опитуваних, оцінка досягнень студентів викладачами здійснюється об’єктивно. Майже всі респонденти відмічають досить високий професійний рівень професорсько-викладацького складу.

Проаналізувавши результати відповідей на третій блок питань, з’ясоване наступне. Близько половини студентів (43%) надають перевагу практичним заняттям та вважають, що засвоєння матеріалу напряму залежить від використання наочних посібників, технічних засобів навчання (59%), а також інтерактивних форм проведення занять (49%).

На думку студентів, наразі трапляються такі недоліки в освіті: корупція; бюрократія; висока вартість навчання; слабка мотивація студентів до навчальної діяльності; відсутність допомоги ВНЗ з працевлаштуванням; незабезпеченість базами практики; наявність «зайвих» дисциплін; порушення логічної послідовності у вивченні навчальних дисциплін; недостатність практичних занять для отримання необхідних навичок; наявність випадків використання викладачами вже застарілих матеріалів; незабезпечення студентів вихідними даними для виконання завдання.

Для підвищення якості освіти треба наразі зосередити увагу на підготовці випускника, здатного до самостійної роботи на первинних посадах за фахом.

Освіта є важливим державним інститутом, тому враховуючи вищевикладене існує нагальна проблема щодо вживання заходів з покращення практичної підготовки майбутніх фахівців.