ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ СПРИЙНЯТТЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ З ЛЕГКОЮ РОЗУМОВОЮ ВІДСТАЛІСТЮ

Досвід навчання та виховання дітей з особливостями психофізичного розвитку в Україні має багату спадщину. Завдяки наполегливості та зусиллям лікарсько-педагогічної громадськості було проведено значну роботу з клінічного і психологічного вивчення проблем розумових вад у дітей і вжито перших заходів лікувально-педагогічної допомоги таким дітям.

Розумова відсталість – стійке порушення пізнавальної діяльності на основі органічного дифузного ушкодження центральної нервової системи [1].

Для спеціальної педагогіки розумова відсталість виступає як феномен об'єктивної дійсності, який являє собою органічний патологічний стан, що розглядається у індивідуальному прояві і в умовах суспільного життя, як реальність, що залежить від норм і ціннісних орієнтацій і, з точки зору гуманізма, потребує педагогічної допомоги для розвитку дитини [5].

У розумово відсталих дітей наявне пошкодження кори головного мозку, що має дифузний характер. Ці пошкодження охоплюють багато ділянок кори головного мозку дитини, порушуючи їх будову і функції. Саме це обумовлює виникнення різних відхилень, що виявляються у всіх видах психічної діяльності, особливо в розумових процесах.

Сприйняття – це процес безпосереднього відображення дійсності. Воно створює конкретну базу для знайомства з тим, що знаходиться навколо дитини, для формування її мислення, є необхідною передумовою її практичної діяльності. У дітей з ураженою нервовою системою сприйняття формуються уповільнено і з великою кількістю особливостей і недоліків. Уповільнена, обмежена сприйнятливість, характерна для розумово відсталих дітей, має великий вплив на подальший хід їх психічного розвитку [2; 3].

У розумово відсталих дітей відзначається порушення вибірковості, цілісності, узагальненості, осмисленості, темпу, точності, повноти, константності сприйняття. Хоч первинного ушкодження органів відчуттів при олігофренії найчастіше немає, сприйняття у дітей характеризується бідністю і неточністю.

Недостатній розвиток сприйняття цих дітей не дозволяє їм оволодіти правильними уявленнями про навколишній світ, адже їх сприйняття є фрагментарним, нецілеспрямованим, звуженим, уповільненим, результати сприйняття не осмислюються [1].

У розумово відсталих дітей спостерігається порушення усвідомленого сприйняття побутового, математичного та історичного часу. Так, наприклад, виявляється порушення усвідомленості сприйняття дат і подій особистого життя. У сприйнятті математичного часу виступає порушення усвідомленого співвідношення одиниць часу і знання порівняльних величин. У сприйнятті історичного часу виявляються порушеними зв'язки між подіями і відрізками часу, в яких вони протікають [4].

Проводячи дослідження розумово відсталих молодших школярів, які перебувають у КЗО «Дніпропетровський навчально-реабілітаційний центр Шанс» м.Дніпро (всього 31 особа), ми ставили перед собою мету – дослідити особливості розвитку сприйняття молодших школярів з легкою розумовою відсталістю в умовах реабілітаційного центру. Нами була застосована низка адаптованих діагностичних методик (методика «Впізнання накладених зображень» В. Попельрейтера, методика «Пояснення сюжетних картинок» С. Я. Рубінштейн, методика «Впізнання перевернутих зображень» К. І. Вересотської, методика «Здатність до цілісного сприйняття форми предметів і співвіднесення частин геометричних фігур і предметних зображень" Т. М. Головіної).

В результаті проведеної роботи ми отримали наступні показники за обраними методиками: 1) 17% молодших школярів з легкою розумовою відсталістю мають високий рівень зорового сприйняття, 44% учнів мають середній рівень, 39% – низький рівень; 2) 15% молодших школярів з легкою розумовою відсталістю мають високий рівень сформованості зорово-предметного сприйняття, 50% мають середній рівень, 35% – низький рівень; 3) у 16% молодших школярів з легкою розумовою відсталістю відмічається низька активність сприйняття, у 47% учнів молодших класів виявлена середня активність, у 37% висока активність; 4) 14% учнів мають високий рівень, 42% учнів мають середній рівень, 44% – низький рівень.

Всі отримані дані свідчили, що розумово відсталі молодші школярі мають здебільшого низький та середній рівні сформованості сприйняття. Для того, щоб сприйняття цих дітей було більш розвиненим, необхідно буде провести комплекс корекційних занять. Максимально можливий розвиток сприйняття розумово відсталих молодших школярів може бути досягнутий лише при дотриманні низки умов: більш ранній початок корекційної роботи, застосування адекватної програми і методів навчання, відповідних реальному віковому періоду і можливостям досліджуваних дітей, тісний зв'язок батьків і педагогів.

Література:

1. Миронова С. П. Корекційна психопедагогіка. Олігофренопедагогіка: підручник / С. П. Миронова. – Камянець-Подільський: Камянець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, 2015. – 312 с.

2. Особенности умственного развития учащихся вспомогательной школы/ под ред. Ж. И. Шиф. – М.: Просвещение, 1965. – 343 с.

3. Рубинштейн С. Я. Психология умственно отсталого школьника: учеб. пособие для студентов пед. ин-тов по спец. № 2111 «Дефектология». –3-е изд., перераб. и доп. – М.: Просвещение, 1986.—192 с.

4. Синьов В. М., Матвєєва М. П., Хохліна О. П. Психологія розумово відсталої дитини: підручник. – К.: Знання, 2008. – 359 с.

5. Синьов В. М. Корекційна психопедагогіка. Олігофренопедагогіка: підручник. – Частина І. Загальні основи корекційної психопедагогіки (олігофренопедагогіки). – К.: Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова, 2007. –238 с.