Правове регулювання договору міни (бартеру) за

участю іноземного елемента

Бойко Ю.Ю., студентка

Науковий керівник:

Бичківський О.О., к.ю.н., доцент

Запорізький Національний Університет

     Обмінними (бартерними) окреслюють операції, за яких суб'єкти підприємницької діяльності реалізують обмін певної кількості товарів (робіт, послуг) на еквівалентну за вартістю кількість іншого товару без проведення грошових платежів. Бартерні операції притаманні здебільшого країнам з нестабільною економікою, в яких помітний дефіцит як власної, так й іноземної валют. Визначальна причина використання договорів міни в сфері зовнішньоекономічної діяльності - це валютні проблеми, зокрема нестача конвертованої валюти, її нестійкість тощо. В Україні особливого поширення ці операції набули у 90-х роках ХХ ст., але і сьогодні, коли в країні нестабільна економіка, починає розширюватися сфера застосування товарообмінних операцій. Товарообмінні (бартерні) операції є властивим елементом економічних відносин, особливо в кризові періоди, коли спостерігається швидке знецінення грошової одиниці, тому постає питання дослідження особливостей здійснення бартерних операцій для того, щоб підприємства ефективно здійснювати свою фінансово-господарську діяльність. 3 іншого боку, підприємствам, які хочуть успішно функціонувати на ринку, необхідно керуватися чіткими законодавчими та нормативно - правовими вимогами, які не повинні суперечити одна одній, що, в першу чергу, стосується бухгалтерського та податкового законодавства [1, с. 212].

Договори міни залишаються одним з найпопулярніших видів господарських договорів, як на державному так і світовому рівні. Особливістю даного договору, що викликає підвищену увагу до нього є те, що обмін товарами, роботами, послугами за договорами міни (бартеру) не опосередковується рухом грошових коштів, що є головною відмінністю цих договорів від договору купівлі-продажу.

Таким чином, на нинішньому етапі існує ціла низка дискусійних питань щодо економічної сутності бартерних операцій, їх особливостей відображення в системі обліку та оподаткування. Крім того, немає закріпленої нормативної деталізації формування доходів і витрат, які виникають при бартерних операціях. Вказані проблемні й дискусійні питання висвітлені у працях таких вчених-юристів, як М.І. Братінський, В.В. Вітрянський, В.В. Луць з економічної точки зору - у працях Ф.Ф. Бутинця, А.М. Герасимовича, Н.М. Грабової та ін.

Особливості здійснення бартерних (товарообмінних) операцій регламентуються нормами національного законодавства Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Податковим кодексом України, Митним кодексом, Законом України «Про міжнародне приватне право», "Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності" тощо.

Грабова Н.М. дає таке визначення бартерних операцій: «Товарообмінними (бартерними) називаються операції, при яких суб`єктами підприємницької діяльності здійснюється обмін певної кількості товарів (робіт, послуг) на еквівалентну за вартістю кількість іншою товару без проведення грошових розрахунків» [2], Бутинець Ф.Ф. пропонує таке визначення: «Бартерні операції являють собою збалансований за вартістю обмін ТМЦ, робіт, послуг, неупорядкованих рухом коштів у готівковій чи безготівковій формі» [3]. На думку Герасимовича А. М. бартерна угода – це безвалютний, але оцінений і збалансований обмін товарами, який оформляється єдиним договором (контрактом) [4], Виходячи з цих визначень можемо зробити висновок, що сутність бартерної операції полягає в тому, що це обмін товарами, який відбувається без участі грошової одиниці і саме в цій частині науковці пропонують однакове трактування.

Оскільки, бартерні операції можуть бути здійснені як всередині країни, так і за її межами , то міжнародний бартер - це операція, що включає експорт та імпорт товарів без грошової оплати і участі банків в розрахунках. Еквівалентність міжнародного обміну досягається за рахунок рівності вартостей продуктів, що обмінюються, за світовими цінами [5, с. 122].

До основних переваг здійснення бартерної операції можна віднести: спрощення розрахунків; - розширення можливостей просування на ринок країни-контрагента; - додаткова можливість отримання обладнання в обмін на товар, реалізація якого ускладнена за звичайних комерційних умов; - пом'якшення проблеми інвалютного фінансування імпорту; обов'язковість збігу потреб партнерів.

Згідно з Цивільним кодексом за договором міни кожна зі сторін зобов'язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший. Визначення бартеру відповідно до Господарського кодексу передбачає, що за договором міни (бартеру) кожна зі сторін зобов'язується передати другій стороні у власність, повне господарське відання чи оперативне управління певний товар в обмін на інший товар. Тобто згідно з бартерним договором розрахунки за товари відбуваються у не грошовій формі. Разом з тим, якщо обмінюється товар більшої вартості на товар меншої вартості, договором може бути встановлена доплата.

Згідно з Податковим кодексом України бартерна (товарообмінна) операція – господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи та послуги) у негрошовій формі в рамках одного договору.

Закон України "Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності" визначає бартер як один з видів експортно-імпортних операцій, оформлених бартерним договором або договором зі змішаною формою оплати, яким часткова оплата експортних (імпортних) поставок передбачена в натуральній формі між суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України та іноземним суб'єктом господарської діяльності, що передбачає збалансований за вартістю обмін товарами, роботами, послугами у будь-якому поєднанні, не опосередкований рухом коштів у готівковій або безготівковій формі [6].

Предметом договору міни (бартеру) є товар, тобто матеріальні та нематеріальні активи, а також цінні папери та деривативи. Крім того, згідно із ч. 5 ст. 715 ЦК України договором міни може бути встановлений обмін майна на роботи (послуги). Базовим законодавчим застереженням щодо можливості того чи іншого майна бути предметом операцій міни (бартеру) є положення ч. 4 ст. 293 ГК України, відповідно до якої не може бути об'єктом міни (бартеру) майно, віднесене законодавством до основних фондів, яке належить до державної або комунальної власності, у разі якщо друга сторона договору міни (бартеру) не є відповідно державним чи комунальним підприємством [7, с. 51].

Водночас з метою зростання надходжень в Україну валютних коштів, стабілізації грошової національної одиниці та оздоровлення фінансово-банківської системи держави в цілому може бути заборонено здійснення товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності з товарами (роботами, послугами), перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України. Такий перелік встановлено Постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня № 756 “Про деякі питання регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності” [8].

Сторони договору згідно із статтями 5 та 10  Закону «Про міжнародне приватне право» можуть обрати право, що застосовується до договору, крім випадків,  коли вибір права прямо заборонено законами України [9].

Якщо  інше  не  передбачено  законом,  форма правочину має відповідати вимогам права, яке застосовується до змісту правочину,  але  достатньо дотримання вимог права місця його вчинення,  а якщо  сторони правочину знаходяться в різних  державах,  -  права  місця  проживання  або  місцезнаходження сторони, яка зробила пропозицію,  якщо інше не встановлено договором.

Законодавство України встановлює певні обмеження на здійснення бартерних операцій: 1) КМ України своїми рішеннями може вводити заборону на здійснення бартерних (товарообмінних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності з деякими видами товарів (робіт, послуг); 2) скорочено терміни здійснення бартерних операцій з експортування високоліквідних товарів, перелік яких визначається КМ України [6].

Підводячи підсумки дослідження питань правового регулювання умов здійснення бартерних (товарообмінних) операцій й укладення договорів міни, можна стверджувати, шо вони є досить складними у порівнянні з іншими операціями з придбання товарів, оскільки існує низка особливостей, передбачених Податковим, Цивільним та Господарським кодексами, додаткового ще й регулюються на міжнародному рівні, що й потрібно враховувати при здійсненні бартерних операціях.

Загалом, недоліком застосування бартерних операцій в сфері зовнішньоекономічної діяльності є те, що при їх застосуванні у країну перестають надходити валютні кошти. Але ці операції мають право на існування при недостатності у підприємств грошових коштів для проведення розрахунків за товарно-матеріальні цінності (роботи, послуги). Тому для підприємств які співпрацюють за договорами бартеру, варто знати всі їх особливості, щоб вдало втілювати господарську діяльність з щонайменшими затратами, а для цього потрібно прислухатись до всіх особливостей правового регулювання на національному рівні.

Література

1.        Бразілій Н.М. Особливості здійснення товарообмінних операцій в сучасних економічних умовах: наукова праця / Н.М. Бразілій, 2015. - 218 с.

2.        Грабова Н. М. Теорія бухгалтерського обліку: підручник / Н. М. Грабова. - К.: А.С.К.. - 2005. - 266с.

3.        Бутинець Ф.Ф. Бухгалтерський фінансовий облік: підручник / ФФ. Бутинець ; за заг. ред. Ф.Ф. Бутинець. - Ж.: 2000. - 608 с.

4.        Герасимович А.М. Аналіз діяльності небанківських кредитних установ: кредитних спілок, ломбардів, лізингових компаній, інститутів спільного інвестування : навч. посіб. / А.М. Герасимович ; за заг. ред. А. М. Герасимовича.  - К. : КНЕУ, 2014. - 351 с.

5.        Побережець О.В. Особливості обліку бартерних операцій в Україні / [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://dspace.onu.edu.ua:8080/bitstream/123456789/5862/3/121-123.pdf.

6.        Закон України "Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності" від 23.12.1998 № 351-XIV / [Електронний ресурс].  - Режим доступу:  http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/351-14.

7.        Сотниченко В.М. Договірне право : навчально-методичний посібник / В.М. Сотниченко. - Київ, 2016. - 230 с.

8.         Постанова Кабінету Міністрів України «Про деякі питання регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності» від 29.04.1999 № 756 / [Електронний ресурс].  - Режим доступу:  http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/756-99-п.

9.        Закон України «Про міжнародне приватне право» від 23.06.2005 № 2709-IV / [Електронний ресурс].  - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2709-15.