Біологічні науки / Структурна ботаніка і біохімія рослин

Студентка ОКР спеціаліст Міхнова О.В.,

к.б.н. Рогач В.В., .к.с-г.н. Рогач Т.І.

Вінницький державний педагогічний університет, Україна

Вплив ретардантів на динаміку накопичення різних форм азоту у рослин томатів

Останнім часом у рослинництві все частіше застосовуються різноманітні біологічно активні речовини з метою оптимізації продукційного процесу. Серед них, досить часто застосовуваною групою є антигіберелінові препарати – ретарданти та етиленпродуценти. [4]. Відомо, що ці речовини впливають на характер донорно-акцепториних відносин у рослині, а від так і на перерозподіл пластичних речовин та мінеральних елементів.[2].

Важливою овочевою культурою є томати. Вони багаті на вітаміни, пектини, каротиноїди, оксикислоти, що зумовлює високі смакові, дієтичні і лікувальні властивості [4]. Тому, доцільно вивчити вплив ретардантів на накопичення і перерозподіл різних форм азоту у органах рослин томатів.

У вегетаційний період 2014 року дослідження проводили на насадженнях томатів СФГ «Бержан» с. Гобанівка Вінницького району. Рослини сорту Бобкат обробляли за допомогою ранцевого оприскувача ОП-2 ретардантами: 2-ХЕФК, EW-250 і ССС-750. Площа дослідних ділянок 33 м², повторність п’ятикратна [1]. Вміст різних форм азоту визначали методом К’єльдаля [3]. Статистичну обробку даних проводили за допомогою комп’ютерної програми “STATISTICA – 6,1” [1].

Результати наших досліджень свідчать, що регуляція росту томатів під впливом ретардантів супроводжувалася змінами в накопиченні і перерозподілі різних форм азоту у органах дослідних рослин (рис.).

Результати наших досліджень свідчать, що застосування ретардантів супроводжувалося змінами в накопиченні і перерозподілі різних форм азоту. За результатами наших досліджень встановлено, що застосування

ретардантів EW-250 та ССС-750 зумовлювало відтік азотовмісних сполук із коренів рослин томатів. Зменшення вмісту загального азоту у підземному вегетативному органі рослин відбувалося за рахунок білкової його форми. За дії 2-ХЕФК вміст різних форм азоту у корінні дослідних рослин протягом вегетації практично не змінювався, тоді як у контролі спостерігалося достовірне зростання вмісту азоту за рахунок небілкової форми.

Провівши аналіз динаміки накопичення азотовмісних сполук у стеблах дослідних рослин нами встановлено, що протягом вегетації спостерігався зменшення вмісту небілкового азоту, як у контролі, так і у дослідних варіантах. Найбільш інтенсивне перетворення небілкового азоту у білковий зафіксовано за дії EW-250.

Такі зміни у динаміці і співвідношенні між різними формами азоту можуть інтенсифікувати процеси карпогенезу у рослинах томатів. В цілому, протягом періоду досліджень частка небілкового азоту була найбільшою у контролі і після обробки 2-ХЕФК, а найменшою за дії EW-250 та ССС-750; натомість динаміка білкового азоту була протилежною.

В кінці досліджуваного періоду спостерігалося посилення відтоку усіх форм азот у із стебел рослин оброблених ретардантами на відміну від рослин, що зазнали дії 2-ХЕФК, в порівнянні з контролем.

Дослідивши динаміку накопичення різних форм азоту у листках рослин томатів, вважаємо за необхідне зазначити, що у період активного формування плодів ретарданти ССС-750, а особливо EW-250 зумовлювали зменшення вмісту усіх форм азоту на відміну від 2-ХЕФК в порівнянні з контролем. Надалі спостерігаємо зростання вмісту загального азоту у листках рослин, що зазнали дії ретардантів переважно за рахунок білкової форми у варіанті з ССС-750 та за рахунок обох форм азоту у варіанті з EW-250.

На нашу думку, такі зміни у вмісті азоту в листках, вказують на посилене формування листкового апарату у рослин, що зазнали впливу EW-250 та ССС-750. Одночасно за дії 2-ХЕФК, як і у контролі спостерігалося стійке зниження вмісту азотомістких сполук у листках.

Провівши аналіз вмісту різних форм азоту в процесі формування плодів нами встановлено, що обробка інгібіторами росту ретардантного типу незалежно від механізму їх дії зменшувала вміст загального азоту у плодах дослідних рослин за рахунок, як білкової форми так і небілкової, протягом усього періоду досліджень. На нашу думку, це пов’язано з посиленою реутилізацією різних форм азоту для формування плодів, яких на оброблених ретардантами рослинах закладалося більше.

Застосування 2-ХЕФК в цілому гальмувало процеси азотонакопичення в плодах рослин томатів сорту Бобкат і регресивно відображалося на процесах карпогенезу.

За результатами наших досліджень встановлено, що внаслідок обробки рослин томатів EW-250 кількість плодів на рослині на кінець досліджуваного періоду перевищувала показник кількості плодів у контролі на 28%. За дії ССС-750 даний показник зростав на 10%. За дії 2-ХЕФК кількість плодів на дослідних рослинах знижувалася на 20% .

Таким чином, посилене навантаження рослин урожаєм під впливом і інгібіторів інтенсифікувало гідроліз білків та відтік азотмістких сполук з вегетативних органів рослини до плодів, що формуються. Найбільш ефективним в даному випадку виявилося застосування EW-250.

Література

1. Казаков Є. О. Методологічні основи постановки експерименту з фізіології рослин / Є. О. Казаков. – К. : Фітосоціоцентр, 2000. – 272 с.

2. Кружилин A.C. Помидоры, перцы, баклажаны. Кружилин A.C., Шведская З.М. – М.: Россельхозиздат, 1972. С.144.

3. Починок Х. Н. Методы биохимического анализа растений / Починок Х. Н. – К. : Наук. думка, 1976. – 334 с.

4. Прусакова Л. Д. Применение производных триазола в растениеводстве/ Л. Д. Прусакова, С. И. Чижова // Агрохимия. – 1998. – № 10. – С. 37-44.