УДК 504.064.3:504.75

Йоркіна Н.В., Черняк Є.Б. (Україна, Мелітополь)

асистент кафедри екології і зоології Мелітопольського державного педагогічного університету ім. Б. Хмельницького

к.п.н., доцент Мелітопольського державного педагогічного університету ім. Б. Хмельницького

Еколого-хімічна оцінка ґрунтового покриву міста Мелітополя

Для еколого-хімічної оцінки ґрунтового покриву міста Мелітополя була обрана група біофільних металів – свинець, кадмій, цинк і мідь, які мають високу токсичність, стійкі до розкладу і акумулюються в тканинах мезопедобіонтів. Забруднення урбоекосистеми міста Мелітополя важкими металами відбувається із стаціонарних та пересувних джерел, серед яких домінуючими є машинобудівні та металообробні промислові підприємства, викиди автотранспорту, побутові відходи, комунальні стічні води та хімічні засоби стимуляції випадання опадів.

За результатами еколого-хімічної оцінки урбоекосистеми Мелітополя встановлено, що фоновий вміст свинцю складав 0,1 ГДК, цинку – 0,2 ГДК, міді – 0,35 ГДК. Тоді як кадмій в еталонних ділянках присутній у незначній кількості.

Для кожної з функціональних зон був визначений водородний показник кислотності ґрунтів. Середні значення рН вказують на слабко-кислу, нейтральну і лужну реакцію ґрунтового розчину. Найнижчі показники були зафіксовані в рекреаційних зонах – Лісопарку (рН=5,2), інституті зрошуваного садівництва (рН=5,2) та в районі житлового масиву на Новому Мелітополі (рН=5,3). Найвищі – на територіях, розташованих уздовж автомагістралей – Бердянський міст (рН=7,7), Телецентр (рН=7,5) та у зонах промислових об’єктів – заводах МЗТГ, «Автокольорліт» та МЕМЗ (рН=7,6). Також була зафіксована наявність токсичних аніонів Cl^-, SO₄^2-, які впливають на міграцію рухомих форм важких металів та зумовлюють засолення ґрунтів.

Еколого-хімічна оцінка просторового поширення рухомих форм важких металів на території міста Мелітополя показує, що їх розподіл – нерівномірний. Елементи з просторово погодженою поведінкою (Pb, Cu і Zn) утворюють ареали забруднення у вигляді стійких асоціацій навколо своїх джерел. Дані асоціації найбільш характерні для викидів певних виробництв (так, на територіях, прилеглих до основних підприємств міста, концентрація Pb стабільно перевищує ГДК в 1,5-2 рази, а цинку – в 4 рази). Виникають вони і в районі транспортних магістралей. Рухомі форми кадмію виявлені в функціональних зонах промислових об’єктів (заводах МЗТГ, «Автокольорліт» та МЕМЗ, «Рефма») з перевищенням ГДК в 1,5 рази.

В усіх пробах грунту урбоекосистеми Мелітополя встановлено перевищення фонових значень за вмістом Pb. Найвищі показники свинцю зафіксовані вздовж транспортних магістралей (Південний переїзд та Бердянський міст – 2,7 ГДК), виробничих об’єктів («Автокольорліт» та МЕМЗ – 2 ГДК, «Рефма» - 2,1 ГДК, МЗТГ – 1,8 ГДК) та житлових масивів (Мікрорайон – 2 ГДК, Кізіярська балка – 2,1 ГДК). Найнижчий показник – на території Міського парку, який знаходився на рівні фонового значення. Тенденція до зростання вмісту свинцю в поверхневому шарі ґрунту відмічена і в точках, розташованих в районі житлових масивів. При цьому збільшення концентрації свинцю в пробах з території ряду промислових підприємств незначне. Зростання даного показника в районі заводу «Рефма» обумовлене розташованою поблизу трасою Мелітополь-Маріуполь. Таким чином, головним джерелом забруднення ґрунтів урбоекосистеми свинцем виступає автотранспорт.

Аналіз вмісту рухомих форм цинку у грунтах Мелітополя засвідчив їх значне перевищення в едафотопах функціональних зон промислових об’єктів («Рефма – 3,2 ГДК, МЗТГ - 2,6 ГДК), житлового масиву (Кізіярська балка – 2,5 ГДК), автомагістралі (Бердянський міст – 2,7 ГДК). Найменший вміст цинку відмічено на територіях рекреаційних зон – Міський парк та Інститут зрошуваного садівництва, але показник дещо перевищував фонове значення у 1,2 та 1,3 рази відповідно.

Вміст міді найбільше перевищує ГДК в районі промислових об’єктів («Рефма» - 11,4 ГДК, «Автокольорліт» та МЕМЗ – 7 ГДК, МЗТГ - 4,6 ГДК), житлових масивів (Кізіярська балка – 4,8 ГДК, Піщане), автомагістралей (Південний Переїзд – 4,8 ГДК, Бердянський міст - 4,5 ГДК), території рекреаційного призначення (Інститут зрошуваного садівництва – 4 ГДК). Водночас, в окремих функціональних зонах концентрація міді не перевищувала ГДК (Міський парк, Мікрорайон). Перевищення гранично допустимих концентрацій рухомих форм обумовлені специфікою виробництва підприємств, які спеціалізуються на виготовленні гальванічних антикорозійних покрить та сплавів на основі міді та цинку, а також отрутохімікатами.

Аналіз вмісту рухомих форм кадмію у ґрунтах засвідчив їх перевищення у порівнянні з фоновими показниками. Найбільші концентрації спостерігалися в зонах промислових об’єктів (район заводів «Рефма» - 2 ГДК, МЗТГ – 2 ГДК, «Автокольорліт» та МЕМЗ – 2,3 ГДК), найменші – в зонах рекреаційного призначення (Інститут зрошуваного садівництва, Міський парк) та житлових масивів (район готелю «Мелітополь», дачі на Новому Мелітополі), але й тут вони були в 2-3 рази вищими за фоновий рівень. Перевищення концентрації кадмію у ґрунті функціональних зон пов'язано з виробництвом неорганічних барвників на підприємствах будівельних матеріалів, захисних антикорозійних покрить та сплавів.

За зменшенням сумарного показника забруднення Z_c досліджувані функціональні зони утворюють наступний ряд: район заводу «Рефма» > Район заводів «Автокольорліт» та МЕМЗ > Район заводу МЗТГ > Бердянський міст > Кізіярська балка > Піщане > Південний переїзд > Інститут зрошуваного садівництва > Мікрорайон > Телецентр > Авіамістечко > Район готелю «Мелітополь» > Район дач на Новому Мелітополі > Міський парк. Встановлено, що алкалізація ґрунтів позитивно корелює із збільшенням забруднення урбоекосистеми свинцем, міддю та цинком.

Література:

1. Бадтиев Ю.С. Биоиндикация – малозатратный и эффективный метод познания / Ю.С. Бадтиев, А.А. Кулемин // Экологический вестник России. – 2001. – № 1. – С. 38–41.

2. Калабеков А. Л. Проблемы экологии: Экологический мониторинг в оценке загрязнения городской среды / А.Л. Калабеков. – М.: ИМ-Информ, 2003. – 216 с.

3. Кучерявый В.П. Урбоекологія. — JIьвів: Світ, 1999. — 346 с.

4. Реймерс Н.Ф. Природопользование: [словарь-справочник] / Н.Ф. Реймерс. – М.: Мысль, 1990. – 637 с.

5. Сает Ю.Е. Геохимия окружающей среды / Ю.Е. Сает, Б.А. Ревич, Е.П. Янин. – М.: Недра, 1990. – 335 с.

6. Стольберг Ф.В. Экология города / Ф.В. Стольберг. – Киев: Либра, 2000. – 464 с.

7. Строганова М.Н. Городские почвы: генезис, классификация, экологическое значение (на примере г. Москвы): автореф. дис. …доктора биол. наук / М.Н. Строганова. – М., 1998. – 71 с.

8. Фролов А.К. Окружающая среда крупного города и жизнь растений в нем. – СПб.: Наука, 1998. – 328 с.

9. Яницкий О. Н. Экология города. Зарубежные междисциплинарные концепции / О.Н. Яницкий. – М., 1984. – 240 с.