Економічні науки / 10. Економіка підприємства

К.е.н., докторант Ігнатенко М.М.

Уманський національний університет садівництва, Україна

Моделі та складові економічної ефективності соціальної відповідальності бізнесу на рівні харчових підприємств

Питання визначення моделей соціальної відповідальності бізнесу у підприємствах харчової промисловості для науковців і практиків є напрямом подальшого пошуку, узагальнень та упорядкування. Спроби їх визначення простежуються у вітчизняних соціологів [1], які виокремлюють дві моделі соціальної відповідальності: етичну, яка передбачає домінування зовнішніх важелів впливу на суб’єкт соціальної відповідальності шляхом обмеження його прав і свобод, виявляється виключно у нормативно-правовій площині, регламентуючи санкціями дії суб’єктів відповідальності; ліберально-демократичну, яка передбачає узгодженість цілей усіх учасників соціальної взаємодії та визначення на цій основі спільної мети як дієвого механізму підвищення соціальної відповідальності та прискорення сталого розвитку.

Критерії ефективності соціальної відповідальності є обов’язковим структурним компонентом, який характеризує кінцевий результат реалізації соціальної відповідальності у досягнення цілей сталого розвитку. Завдяки критеріям ефективності виявляється ступінь затребуваності соціальної відповідальності щодо сталого розвитку та кінцевих результатів за окремими напрямами. Зазначені критерії ефективності, за досягнення яких має формуватись та застосовуватись відповідальність, доцільно також доповнити так:

- раціональне залучення, споживання та використання природних ресурсів;

- переважне застосування у виробництві високоекономічних ресурсозберігаючих технологій;

- запровадження ефективних механізмів саморегуляції, що забезпечують автоматичне налаштування соціоекономічної системи на сталий розвиток;

- покращення та зміцнення здоров’я населення, продовження тривалості повноцінного життя та трудової активності;

- підвищення освітнього, професійного рівня та соціально-культурного рівня населення; високий рівень та якість життя населення у сполученні з соціальним, інтелектуальним та духовним зростанням;

- дотримання прав і свобод людини, наявність можливостей вибору людини в усіх сферах суспільного життя;

- активна діяльність об’єднань громадян у процесах переходу України до сталого розвитку;

- нові стратегічні орієнтири соціальної політики, орієнтованої на реалізацію вимог соціальної відповідальності, активізацію трудової та творчої діяльності, формування людського, інтелектуального та соціального капіталу;

- реалізація в економічній політиці принципів інноваційності та сталості;

- запровадження механізмів соціальної відповідальності за реалізацію принципів сталого розвитку на всіх рівнях управління (державному, регіональному, виробничому, особистісному).

Забезпечення соціальної відповідальності бізнесу на рівні харчових підприємств щодо сталого розвитку відбувається завдяки системі механізмів, які створюють умови та можливості його досягнення (правові, фінансово-економічні, інституційні, кадрові, наукові, інформаційні). Кожна складова серед визначених механізмів забезпечення застосування соціальної відповідальності для цілей сталого розвитку є значущою, а в сукупності взаємовпливу вони дають синергетичний ефект [2]. Але доцільно врахувати значущість окремих механізмів у застосуванні соціальної відповідальності.

Через обмеженість нормативно-правового та інституційного забезпечення не створюються відповідні умови для реалізації інших механізмів сталого розвитку. Принципи соціальної відповідальності – це сукупність правил, норм, настанов до процесу становлення та управління соціальною відповідальністю, які є загальними вимогами до державної політики та її структурних складових. Основні принципи соціальної відповідальності були виділені у Стандарті ISO 26000 «Керівництво з соціальної відповідальності» [3]. До їх складу належать: підзвітність, прозорість, етична поведінка, взаємодія із зацікавленими сторонами, дотримання норм (правових та міжнародних) і прав людини.

Наведена система взаємозв’язку складових соціальної відповідальності визначає перш за все фактори впливу, які мають пряме відношення до сталого розвитку, а саме економічні, соціальні, екологічні та інші, які в певні періоди часу змінюють свою значущість (політичні, науково-технічні, інноваційні, зовнішньоекономічні тощо) [4]. Найбільш поширеними серед усіх є економічні (створюють матеріальну базу для застосування соціальної відповідальності та формують ресурсні можливості сталого розвитку), соціальні (характеризують людський та соціальний потенціал та можливості його розвитку при усвідомленні переваг соціально відповідальної поведінки), екологічні (впливають на суб’єкт соціальної відповідальності, його якісні та кількісні характеристики, визначають рівень безпеки стану навколишнього середовища).

Література:

1. Данилін О. Політика соціальної відповідальності серед малого і середнього бізнесу: інформування стейкхолдерів і зв’язки з громадськістю (http://www.corporate- citizen.org.ua/Library/ CSR%20communication% 20structure-.doc станом на 21.10.2006).

2. Калита П.Я. Соціально спрямований бізнес, або бізнес з турботою про людей. Частина перша. У світі і Європі (http://www.corporate-citizen.org.ua/Library/SocBizn_1.doc станом на 20.10.2006).

3. Корпоративна благодійність в Україні: звіт про результати дослідження. – К: Творчий центр Каунтерпарт, 2005. – 40 с.

4. Keinert, Christina. Corporate Social Responsibility as an International Strategy. Physica-Verlag, Heidelberg, Germany – 2008 – 153 p.