Економічні науки/10. Економіка підприємства

Шафранська Т.Ю., Зеленько В.А.

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, Україна

Формування доходу туристичного підприємства

Забезпечення грошових надходжень, які потрібні для відшкодування витрат виробництва й обігу, своєчасне виконання фінансових зобов'язань перед державою, банками та іншими суб'єктами господарювання, формування доходів і прибутку є найважливішою стороною діяльності підприємств.

Дохід туристичних підприємств формується переважно за рахунок прибутку від реалізації туристичного продукту та окремих послуг організованим і неорганізованим поодиноким туристам або туристичним групам [2]. Для туристичного підприємства реалізація турпродукту є свідченням, що він за споживчими властивостями, якістю та асортиментом відповідає потребам спроживачів, суспільному попиту.

В загальному розумінні доходами вважаються кошти, які надходять на поточні та інші рахунки підприємства у банках та в касу підприємства.

В питаннях формування доходу необхідно враховувати, що підприємство може здійснювати фінансово-господарську діяльність за різними напрямами і, відповідно, одержувати дохід від усіх цих видів діяльності. Загальна сума доходу підприємства від усіх видів діяльності, отримана за звітний період у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, так і за її межами, є його валовим доходом. В туристичному бізнесі головним, а часто – єдиним джерелом отримання валового доходу є виторг. Виторг виражається в цінах реалізації з урахуванням ПДВ.

Загалом виторг від реалізації розглядається як сума коштів, які надійшли на поточний рахунок підприємства в банку або в касу підприємства від продажу товарів та надання послуг. Для туристичного підприємства виторгом є дохід від реалізації туристичного продукту або окремих послуг.

За ринкової економіки обсягу продажу і виторгу приділяється особлива увага. Виторг є основним джерелом відшкодування коштів на виробництво і реалізацію продукції, утворення доходів і формування фінансових ресурсів підприємства. Від величини виторгу залежить не тільки внутрішньофірмове відшкодування витрат і формування прибутку, а й своєчасність і повнота податкових платежів, погашення банківських кредитів, що в кінцевому рахунку позначається на фінансовому результаті діяльності підприємства. Роль виторгу підприємства полягає в тому, що він використовується для покриття витрат, сплати податків і одержання прибутку.

На величину доходу туристичних підприємств впливають різноманітні зовнішні і внутрішні фактори. До зовнішніх факторів зазвичай відносяться: кон’юнктура товарного і фондового ринків; форми розрахунків; умови і порядок банківського кредитування; система оподаткування підприємств; умови надання товарного кредиту; можливість залучення безоплатного цільового фінансування. Внутрішніми факторами є такі, як: життєвий цикл підприємства; тривалість операційного циклу; невідкладність інвестиційних програм; сезонність виробництва і реалізації продукції; амортизаційна політика підприємства; фінансова підготовка менеджерів підприємства тощо. Крім того, розмір виторгу від реалізації продукції, за інших однакових умов, залежить від кількості, асортименту та якості продукції, що підлягає реалізації; рівня реалізаційних цін; зміни дебіторської заборгованості. При цьому слід враховувати, що асортимент реалізованого продукту справляє двоякий вплив на величину виторгу. Зростання в загальному обсязі реалізованого продукту (послуг) питомої ваги асортименту з більш високою ціною збільшує величину виторгу, і навпаки. Використовуючи обґрунтовану цінову і продуктову політику, туристичний оператор може підвищити доходи за рахунок збільшення кількості обслуговуваних туристів, тривалості їхнього подорожування та поліпшення якості послуг [2].

При формуванні доходів туристичного підприємства важливо враховувати відмінності в діяльності туроператора і турагента, що визначає різні джерела отримання ними доходів. Оскільки туроператор формує, просуває на ринок, а інколи й реалізує комплекс туристичних послуг, то дохід туроператора формується переважно за рахунок оплати турпродукту турагентом, дилером або безпосередньо туристом. Турагент просуває і реалізує сформований туроператором продукт. Відповідно, дохід турагента формується за рахунок комісійної винагороди за просування і продаж турпродукту, отриманого від туроператора або інших підприємств сфери туріндустрії [1].

Економіка туристичного підприємства визначається структурою доходів і витрат. Успішне функціонування туристичного підприємства, як і підприємства будь-якої сфери діяльності, можливе тільки за умов постійного забезпечення руху грошових коштів. До того ж дуже важливо, щоб доходи перевищували витрати і забезпечували отримання прибутку.

Дохід вважається оптимальним, якщо його вистачає для сплати податків, покриття витрат і утворення фонду саморозвитку підприємства. Така оптимізація вимагає обґрунтування ефективної структури джерел формування і напрямів використання доходу з виділенням тієї частки прибутку, яка необхідна для реінвестування з метою забезпечення сталого розвитку підприємства.

Література:

1. Дядечко Л. П. Економіка туристичного бізнесу/Л. П. Дядечко – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 224 с.

2. Мальська М. П. Економіка туризму/М. П. Мальська – К.: Центр учбової літератури, 2014. – 544 с.