Економічні науки/10. Економіка підприємства

Бабченко Л. О., Шафранська Т.Ю.

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, Україна

Окремі аспекти планування діяльності підприємства

Однією з найважливіших характеристик поточного трансформаційного періоду є нестабільність політичної ситуації в Україні, у зв'язку з чим достатньо важливим постає рішення питання забезпечення стійкої діяльності вітчизняних підприємств і захисту їх економічних інтересів, особливо в умовах жорсткої конкурентної боротьби на світовому ринку. Загальноекономічні принципи планування розглянуті в працях певної кількості вчених-економістів, серед яких: Нелеп В. М., Бухалков М. І., Басовський Л. Е., Алєксєєва М. М., Пашута М. Т., Шеремета А. Д., Орлов О. О., Ковалевський А. М., Покропивний С. Ф. та ін. Проте слід зазначити, що ціла низка пов’язаних з цією проблемою питань поки що залишається невирішеною.

Планування – процес формування цілей, визначення пріоритетів, засобів і методів їх досягнення на основі знань про закономірності функціонування різних господарських систем і врахування можливих змін умов господарювання. В умовах ринкової економіки планування стає у багато разів важливішим, оскільки без глибоких розрахунків, без обґрунтування і передбачення різного роду змін у майбутньому вижити в конкурентній боротьбі дуже важко.

Планування є наукою, що охоплює сукупність систематизованих знань про закономірності формування й господарювання господарських систем різного рівня (макро-, мезо-, мiкро-). На рівні підприємств планування спрямовано на максимальне наближення очікуваних результатів діяльності та стану підприємства, що складаються під впливом економічних умов, що формуються, до бажаних для керівництва.

Планування є особливою формою діяльності, направленою на розробку і обґрунтовування програми економічного розвитку підприємства і його структурних підрозділів на певний (календарний) період відповідно до мети його функціонування і ресурсного забезпечення. Впровадження системи планування на підприємстві створює наступні важливі переваги: робить можливою підготовку до використовування майбутніх сприятливих умов; дозволяє максимально використовувати конкурентні переваги
підприємства; відстежує нові тенденції в економіці, техніці і технології та використовує їх в своїй діяльності; визначає потребу в капіталі і грошових коштах; дозволяє своєчасно вживати захисні заходи проти різного роду ризиків; визначає методи і способи виконання поставленої мети, виходячи з наявних ресурсів; дає змогу повніше використовувати інновації в своїй діяльності; запобігає помилковим діям та обґрунтовує економічну доцільність напрямку розвитку підприємства; покращує контроль на підприємстві.

Ефективність та результативність планування значною мірою залежить від організації даного процесу на підприємстві. Виділяють дві організаційні форми функцій планування, у відповідності з якими будується система планових органів підприємства: централізовану та децентралізовану.

Централізована форма передбачає створення на підприємстві спеціального відділу планування, що підпорядковується безпосередньо директору підприємства або його заступнику. Ця система планування дозволяє скоординувати роботу взаємопов’язаних структурних підрозділів підприємства. Однак сучасні тенденції розвитку підприємств, що пов’язані з розширенням масштабів їх діяльності, посиленням диверсифікації, тощо, планування роботи з одного центру стає неможливим.

При використанні децентралізованої форми планова робота на підприємстві здійснюється на трьох рівнях:

1) на рівні вищого керівництва, що виконує роботу, пов’язану зі стратегічним плануванням діяльності (служба стратегічного менеджменту);

2) на рівні виробничих одиниць, що виконують роботу з поточного тактичного планування (планові відділи на кожному виробничому відділі);

3) на рівні виробничих ланок, що здійснюють оперативно-календарне та поточне планування техніко-економічних показників (відділи виробничого планування та контролю).

Основний обсяг планової роботи при децентралізованій формі сконцентрований на рівні виробничих ланок та будується з урахуванням їх специфіки. Проте, слід зауважити, що на різних підприємствах ступінь деталізації функцій планування може бути різною.

До зовнішніх факторів, що визначають обсяги і деталізацію планування у сучасних умовах господарювання, відносяться: надто високий ступінь невизначеності на українському ринку, обумовлений змінами у всіх сферах суспільного життя: економічній, політичній, соціальній та духовній (непередбаченість таких змін знижує масштаби планування та робить важким складання плану хоча б на три роки вперед); низький рівень накопичування капіталу в українських економічних організаціях, який не дозволяє здійснювати ефективні витрати на організацію планування; відсутність ефективних юридичних та етичних норм, регулюючих поведінку підприємців, відсутність культури вітчизняного ринку.

Головним результатом системи планування є визначення цілей, стратегій і програм, а також розподіл ресурсів, що дозволяють підприємству успішніше всього зустріти невизначене майбутнє і вплинути на нього. Планування діяльності стало в даний час економічною основою ринкових відносин різних підприємств і організацій. В процесі планування забезпечується необхідна рівновага між виробництвом і споживанням продукції, величиною платоспроможного попиту на товари і послуги, об'ємом їх пропозиції підприємствами.