Економічні науки/10. Економіка підприємства
Шафранська
Т.Ю., Моцна
А.П.
Черкаський національний університет імені
Богдана Хмельницького, Україна
Окремі аспекти
формування виробничої програми підприємства
В умовах
поглиблення ринкових відносин планування виробництва і реалізації продукції є не тільки вихідним
моментом, а й найбільш відповідальним етапом планування всієї
фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання. Виробництво і
реалізація продукції для забезпечення споживчих потреб є метою діяльності
підприємств (звичайно, при одержанні певної величини прибутку). Тому планування
виробництва і реалізації продукції є основним розділом тактичного або
перспективного плану підприємства.
Виробнича програма визначає необхідний обсяг
виробництва продукції в плановому періоді, який відповідає номенклатурою,
асортиментом і якістю вимогам плану продажів. Вона обумовлює завдання по
введенню в дію нових виробничих потужностей, потребу в матеріально-сировинних
ресурсах, чисельності персоналу, транспорті тощо.
Основним завданням виробничої програми є максимальне
задоволення потреб споживачів у високоякісній продукції, яка випускається
підприємствами при оптимальному
використанні їхніх ресурсів та отриманні максимального прибутку.
Формування виробничої програми здійснюється за такими принципами:
-
наукове обґрунтування можливих обсягів реалізації
продукції (послуг);
-
систематичне оновлення асортименту і підвищення якості
продукції (послуг) відповідно до ринкового попиту;
-
підвищення ефективності використання ресурсного потенціалу
підприємства;
-
узгодження виробничої програми підприємства з виробничими програмами підприємств-партнерів, які пов'язані
кооперативними або договірними відносинами;
-
нарощування обсягів виробництва продукції на основі
планів реалізації.
Дотримання наведених принципів забезпечує високий рівень обґрунтованості
планових завдань з виробництва продукції.
Виробнича програма складається із 2-х розділів: плану
виробництва продукції в натуральному (умовно-натуральному) вигляді та плану
виробництва у вартісному вигляді. При цьому пріоритетними у виробничій програмі
підприємства стають натуральні показники і показники якості продукції, оскільки
саме вони відображають ступінь задоволення ринкових потреб з кількісного і
якісного боку.
Планування виробничої програми в натуральному вигляді передбачає: визначення номенклатури й асортименту
продукції, яка випускається; розрахунок
потреби в продукції, обсягу виробництва по календарних періодах року і
обгрунтування планових обсягів виробництва продукції виробничою потужністю,
матеріальними і трудовими ресурсами.
Основою визначення номенклатури і
асортименту продукції є сформований «банк» даних потенційних споживачів, що, в
свою чергу, визначає потребу в ресурсах для їх формування. На основі вивчення,
аналізу і прогнозування ринкового попиту підприємством укладаються угоди на
постачання певних видів продукції зі споживачами (торговельними підприємствами,
гуртовими посередниками тощо). Крім того, базовими елементами для формування
виробничої програми слугують: державні контракти і
замовлення, при цьому держава гарантує оплату поставок продукції та може забезпечувати
її виробництво найважливішими ресурсами;
портфель замовлень на продукцію інших підприємств-споживачів, що
формується на основі контрактів між підприємствами та відображає їхні постійні
прямі господарські зв'язки. Крім того, у виробничій програмі повинні
враховуватися власні потреби підприємства, які визначаються на основі балансів
матеріальних ресурсів, що відображають потребу у них та джерела її покриття. З
огляду на те, що в основі виробничої програми лежить договір на поставку
певної продукції, плани виробництва і реалізації продукції підприємства повинні
орієнтуються на своєчасне і якісне виконання договірних зобов'язань.
Процес обґрунтування
виробничої програми пов'язаний не тільки із внутрішніми факторами
підприємства, а й з багатьма зовнішніми чинниками. Виробнича програма
підприємства повинна формуватись із врахуванням можливостей підприємства, його
забезпечення різними видами ресурсів та виробничими потужностями. Важливою
характеристикою обґрунтування виробничої програми є фінансове становище, при
якому забезпечується розвиток виробництва і інших сфер діяльності, зростання
прибутку і активів при збереженні платоспроможності і кредитоспроможності. При
цьому до розробки виробничої програми варто підходити реалістично, розуміючи,
що абсолютно надійного варіанту не існує.
Виробнича програма є центральною ланкою
системи фінансово-господарських планів розвитку підприємства, вихідною передумовою
їхньої розробки, що відображає специфіку процесу виробництва. Плани виробництва
і реалізації продукції повинні бути багатоваріантними і забезпечувати вибір
оптимального плану, реалізація якого дасть можливість держати високий прибуток. Разом з тим
планування виробничої програми повинно бути гнучким, у поточних і оперативних
планах повинні коригуватись показники плану виробництва і реалізації продукції
з врахуванням змін у поставках сировини і фінансових можливостях споживачів.