Економічні науки/10. Економіка підприємства

 

Шафранська Т.Ю., Моцна А.П.

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, Україна

Окремі аспекти формування виробничої програми підприємства

В умовах поглиблення ринкових відносин планування виробництва і  реалізації продукції є не тільки вихідним моментом, а й найбільш відповідальним етапом планування всієї фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання. Виробництво і реалізація продукції для забезпечення споживчих по­треб є метою діяльності підприємств (звичайно, при одержанні певної величини прибутку). Тому плануван­ня виробництва і реалізації продукції є основним розділом тактичного або перспективного плану підприємства.

Виробнича програма визначає необхідний обсяг виробництва продукції в плановому періоді, який відповідає номенклатурою, асортиментом і якістю вимогам плану продажів. Вона обумовлює завдання по введенню в дію нових виробничих потужностей, потребу в матеріально-сировинних ресурсах, чисельності персоналу, транспорті тощо.

Основним завданням виробничої програми є максимальне задоволення потреб споживачів у високоякісній продукції, яка випускається підприємствами при оптимальному використанні їхніх ресурсів та отриманні максимального прибутку.

Формування виробничої програми здійснюється за  такими принципами:

-         наукове обґрунтування можливих обсягів реалізації продукції (послуг);

-         систематичне оновлення асортименту і підвищення якості продукції (послуг) відповідно до ринкового попиту;

-         підвищення ефективності використання ресурсного потен­ціалу підприємства;

-         узгодження виробничої програми підприємства з виробничими програмами підприємств-партнерів, які пов'язані кооперативними або договірними відносинами;

-         нарощування обсягів виробництва продукції на основі планів реалізації.

Дотримання наведених принципів забезпечує високий рівень обґрунтованості планових завдань з виробництва продукції.

Виробнича програма складається із 2-х розділів: плану виробництва продукції в натуральному (умовно-натуральному) вигляді та плану виробництва у вартісному вигляді. При цьому пріоритетними у виробничій програмі підприємства стають натуральні показники і показники якості продукції, оскільки саме вони відображають ступінь задоволення ринкових потреб з кількісного і якісного боку.

Планування виробничої програми в натуральному вигляді передбачає:  визначення номенклатури й асортименту продукції, яка випускається;  розрахунок потреби в продукції, обсягу виробництва по календарних періодах року і обгрунтування планових обсягів виробництва продукції виробничою потужністю, матеріальними і трудовими ресурсами.

Основою визначення номенклатури і асортименту продукції є сформований «банк» даних потенційних споживачів, що, в свою чергу, визначає потребу в ресурсах для їх формування. На основі вивчення, аналізу і прогнозування ринкового попиту підприємством укладаються угоди на постачання певних видів продукції зі споживачами (торговельними підприємствами, гуртови­ми посередниками тощо). Крім того, базовими елементами для формування виробничої програми слугують: державні контракти і замовлення, при цьому держава гарантує оплату поставок продукції та може забезпечувати її виробництво найважливішими ресурсами;  портфель замовлень на продукцію інших підприємств-споживачів, що формується на основі контрактів між підприємствами та відображає їхні постійні прямі господарські зв'язки. Крім того, у виробничій програмі повинні враховуватися власні потреби підприємства, які визначаються на основі балансів матеріальних ресурсів, що відображають потребу у них та джерела її покриття. З огляду на те, що в основі виробничої програми лежить договір на по­ставку певної продукції, плани виробництва і реалізації продукції підприємства повинні орієнтуються на своєчасне і якісне виконання договірних зобов'язань.

Процес обґрунтування виробничої програми пов'язаний не тільки із внут­рішніми факторами підприємства, а й з багатьма зовнішніми чин­никами. Виробнича програма підприємства повинна формуватись із врахуванням можливостей підприємства, його забезпечення різними видами ресурсів та виробничими потужностями. Важливою характеристикою обґрунтування виробничої програми є фінансове становище, при якому забезпечується розвиток виробництва і інших сфер діяльності, зростання прибутку і активів при збереженні платоспроможності і кредитоспроможності. При цьому до розробки виробничої програми варто підходити реалістич­но, розуміючи, що абсолютно надійного варіанту не існує.

Виробнича програма є центральною ланкою системи фінансово-господарських планів розвитку підприємства, вихідною передумовою їхньої розробки, що відображає специфіку процесу виробництва. Плани виробництва і реалізації продукції повинні бути багатоваріантними і забезпечувати вибір оптимального пла­ну, реалізація якого дасть можливість  держати високий прибуток. Разом з тим планування виробничої програми повинно бути гнучким, у поточних і оперативних планах повинні коригуватись показники плану виробництва і реалізації продукції з врахуванням змін у поставках сировини і фінансових можливостях споживачів.