Д.е.н. Павлова В.А.
Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля, Україна
ПРО РОЗВИТОК ТОРГІВЛІ У ВЕЛИКОМУ МІСТІ
Зважаючи на роль
торгівлі у формуванні життєзабезпечення населення, її розвиток у великих містах
набуває особливого значення. Одним з питань, що виникають стосовно проблеми у
великому місті є визначення його поняття великого міста. Відповідно до наказу Державного комітету України у
справах містобудування і архітектури від 17 квітня 1992 р. № 44 [1]
до великих міст відносяться поселення з чисельністю населення від 250 до 500
тис. чол., до значніших – від 500 до 1000, до найзначніших – понад 1000 тис.
Але на сьогодні у зв’язку з мінливістю демографічної ситуації та особливостей
економічного розвитку змінюються підходи до визначення великого міста. Так,
експерти досліджували найбільші міста України за 17 статистичними показниками,
населення яких складає не менше 670 тисяч осіб. В Україні станом на 1 січня
2014 р. нараховувалося біля 460 міст, 885 селищ міського типу та 28 397
сільських населених пунктів. Найбільші з міст – Київ, Харків, Одеса,
Дніпропетровськ, Донецьк, Запоріжжя, Львів, Кривий Ріг, Миколаїв.
Дніпропетровськ як одне з міст
мільйонерів, на жаль, цей статус втратив. Якщо у 1989 р. у місті проживало
1177897 осіб, то у 2014 р. – 993094 осіб [2], тобто майже на 16% менше.
За версією Фокуса [3] виділено 55
міст України, де створені кращі умови для проживання. Крім традиційних балів за
сприятливу екологію, розвинутість інфраструктури, занятість населення тощо, в
містах-учасниках оцінювалася ділова активність. Однак, важливою особливістю
дослідження стало введення для оцінки інфраструктури критерію щодо кількості
продуктових супермаркетів, торгово-розважальних центрів і спортивних
комплексів. При чому, враховувалися заклади встановленої площі: супермаркети і
спортивні комплекси загальною площею не менше 1,5 тис. кв. м, а
торгово-розважальні центри – не менше 4 тис. кв. м.
До топ-20 багатих міст України
ввійшов і Дніпропетровськ (370 балів, 6 місце). Серед регіонів України
Дніпропетровська область займає друге місце за загальною чисельністю і валовому
регіональному продукту та третє – за внеском у валовий внутрішній продукт
України. В області проживає біля 7,3% населення України і виробляється біля 11%
ВВП. Валовий регіональний продукт Дніпропетровської області приблизно на 48%
більше загальнонаціонального показника. Ці позиції формуються, в основному, за
рахунок великих міст, у т.ч. м. Дніпропетровська.
В той же час за ефективністю ринку
товарів область посідає в Україні 17 місце з 27 з балом 4,09 за середнього
значення 4,26, хоча за розміром ринку займає 2 місце в Україні.
Дніпропетровськ вирізняється
високим ступенем урбанізації, густотою населення і високорозвиненою
промисловістю. Особливо розвинута чорна металургія, металообробка і
машинобудування. Харчова промисловість відома торговельними марками «Олейна»,
«Алан», «Фаворит», «Ювілейний», «Козацька розвага», «Бон Буасон», молочна
фабрика «Рейнфорд», молочний комбінат «Придніпровський» та ін. Розвинута і
торгівля, як представлена торговельними центрами «Рейнфорд», «Караван», «Metro
AG», «Новая линия», «Эпицентр», магазинами торгових мереж «АТБ-Маркет»,
«Терра/Варус», «Сільпо», «Білла», «SPAR», так і найбільшим продовольчим ринком
України – Озерка.
Проте, не зважаючи на такі
кількісні характеристики, торгівля м. Дніпропетровська не вирізняється
якістю обслуговування, забезпеченням достатньою кількістю товарів на душу
населення, наявністю об’єктів торгівлі та розмірами торговельної площі [2].
Зокрема, в абсолютному вимірі показники зростають, але темпи зростання обсягів
роздрібного товарообороту знижуються. Якщо цей індикатор у 2002 р. складав
122,5% до попереднього періоду, то у 2013 р. тільки 105,9%, що свідчить про
скорочення платоспроможного попиту. Змінюється кількість об’єктів торгівлі. Це
пояснюється специфікою сучасного етапу розвитку вітчизняної торгівлі, що
характеризується появою великих роздрібних
підприємств, які пропонують товари змішаних
асортиментів, спеціалізованих торгових центрів, формуванням вертикальних
маркетингових систем і закупівельних альянсів, а також хвилею злиттів і
поглинань у сфері роздрібної торгівлі. Це стало підґрунтям для розвитку
гігантів роздрібних продажів, які завдяки інформаційним системам і достатній купівельній
спроможності можуть запропонувати споживачам більш широкий вибір товарів, більш якісне обслуговування, при цьому забезпечуючи стабільну
економію своїх коштів. Завдяки цьому вони зростають до великих розмірів,
витісняючи більш дрібних і слабких конкурентів. В цій ситуації технології в сфері
роздрібної торгівлі стають усе більш важливими
інструментами конкурентної боротьби. Впровадження новітніх технологій змінює
спосіб спілкування роздрібних продавців з
покупцями і забезпечує виживання господарюючих суб’єктів, що розуміють сучасні
принципи конкуренції та враховують її наслідки.
Такими
соціально-економічними умовами обумовлюється необхідність розвитку
інфраструктури відповідного рівня і якості, і, в першу чергу, торгівлі як
основного фактора підвищення рівня життя населення та ефективності суспільного
виробництва.
Література
1.
Містобудування. Планування і забудова
міських і сільських поселень ДБН 360-92: Постанова державного комітету України у справах
містобудування і архітектури від 17 квітня 1992 р. №44 [Електронний ресурс]. –
режим доступу: http://megaservice.com.ua/UserFiles/File/dbn-360-92.htm
2. Статистична інформація [Електронний ресурс]. – режим доступу: http://www.dneprstat.gov.ua
3.
55 лучших
городов для жизни в Украине. Рейтинг Фокуса [Электронный ресурс]. – режим
доступа: http://focus.ua/ratings/130864