Економічні науки/10. Економіка підприємства

Шафранська Т.Ю., Драч С.В., Опанасюк Т.В.

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, Україна

Напрямки удосконалення організації оплати праці

Сучасний етап розвитку економіки України характеризується необхідністю створення на підприємствах дієвої системи оплати праці. Збільшення вартості робочої сили, податкове навантаження на заробітну плату, заборгованість по заробітній платі – це далеко не повний перелік проблем оплати праці, з якими роботодавці та робітники стикаються дуже часто, тому удосконалення організації оплати праці є надзвичайно актуальним завданням. Особливо гостро стоїть проблема обґрунтування взаємодії оплати праці та певних критеріїв оцінки її результатів. У ринково-конкурентній боротьбі виживуть ті підприємства, для яких удосконалення системи організації оплати праці буде не теоретичною абстракцією, а практичною справою, об’єктом номер один у повсякденних турботах.

Організація оплати праці повинна вирішувати наступні завдання :

- забезпечувати роботодавцю досягнення в процесі виробництва та реалізації робіт та послуг оптимального результату, який дозволив би йому після відшкодування витрат отримати прибуток та закріпити свої позиції на ринку;

- забезпечувати працівнику вчасну оплату праці та гідний життєвий рівень відповідно до кількості, якості, результатів його праці та вартості відповідних послуг робочої сили на ринку праці даного регіону.

Великою мірою на організацію оплати праці впливає власне організація праці, яка являє собою складний процес раціонального поєднання робочої сили з предметами та засобами праці, що забезпечує ефективне їх використання і досягнення якісних результатів при відповідних умовах виробництва. В умовах розвитку науково-технічного прогресу організація праці повинна постійно удосконалюватися, використовуючи набутий досвід і сучасні технології, що має відбиватися на організації оплати праці. Удосконалення організації оплати праці підвищує її трудову мотивацію, продуктивність праці та впливає на кінцеві результати роботи. Проте проблема удосконалення полягає у тому, що зміни в оплаті праці повинні відбуватись на основі нормування праці.

Нормування є важливим елементом організації праці, сутність якого полягає в установленні необхідних затрат живої праці на виконання певного виду роботи за належної організації та інтенсивності праці. Головне завдання нормування - встановлення необхідних пропорцій між витратами та результатами праці. В зв'язку з цим нормування праці розглядають як первинну ланку організації праці та виробництва, на основі якої започатковуються і здійснюються всі планово-економічні розрахунки важливих показників підприємства, серед яких - фонд оплати праці та її продуктивність. Нормування праці сприяє створенню об'єктивної основи для удосконалення організації оплати праці в умовах прискореного науково-технічного прогресу; визначенню трудового внеску всіх працівників підприємства та частки кожного з них в колективно заробленому фонді оплати праці. Це означає, що норми праці повинні відповідати найкращому використанню трудових ресурсів. При цьому забезпечення випереджаючого зростання заробітної плати на основі зростання продуктивності праці та інших чинників повинно здійснюватися шляхом підвищення обсягів виробництва на базі застосування ефективних технологій, а також встановлення тісного зв’язку між заробітною платою та результатами праці кожного працівника.

Найважливішим напрямом удосконалення організації оплати праці є підвищення її гнучкості. Розмір заробітної плати працівника має бути тісно пов'язаний з індивідуальними трудовими досягненнями, результатами діяльності підрозділу, підприємства в цілому.

Конкретна диференціація заробітної плати працівників підприємства відбувається за допомогою тарифної системи. Тарифна система оплати праці використовується для розподілу робіт залежно від їх складності, а працівників – залежно від їх кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. В умовах широкого застосування тарифної системи оплати праці удосконалення організації оплати праці на підприємствах має будуватися перш за все на оптимізації тарифного регулювання заробітної плати, до якого належать:

- удосконалення тарифної системи шляхом встановлення співвідношень тарифних ставок залежно від рівня кваліфікації робітників;

- запровадження гнучких форм і систем оплати праці;

- розроблення внутрішньовиробничих тарифних умов оплати праці як чинників підвищення мотивуючої та стимулюючої ролі тарифної системи;

- удосконалення мотиваційного механізму регулювання міжпосадових окладів та міжкваліфікаційних рівнів оплати праці;

- удосконалення нормування як засобу регулювання міри праці та її оплати;

- обґрунтування вибору найефективніших форм і систем заробітної плати;

- колективне регулювання заробітної плати.

Удосконалення системи організації оплати праці підприємства в контексті створення ефективного мотиваційного механізму повинно базуватися на наступних принципах: дотримання конституційних прав і свобод людини на працю, що дозволить заробітній платі відігравати ту роль, яку вона повинна виконувати в реалізації соціальних прав людини і, перед усім, її права на працю.

В умовах ринкової економіки організація оплати праці на підприємстві повинна бути сприйнятливою до змін зовнішнього і внутрішнього середовища. Досягти цього можна з використанням стратегічного підходу до організації оплати праці, який полягає у розробці відповідної стратегії і забезпечує отримання доданої вартості від інвестицій в оплату праці. Це дозволить підприємству сформувати висококваліфікований і мотивований трудовий колектив і, як наслідок, отримати конкурентні переваги.