Економічні науки/14.Економічна теорія.

Іваненко М.В.

Заїнчковський А.О. – д.е.н.

Національний університет харчових технологій,Україна

Сутність поняття «економічна стратегія інноваційного розвитку»

В наші часи для світовий бізнес полягає у невпинному русі, він або розвивається швидкими темпами, або дестабілізується кризовими процесам. Можна упевнено сказати що за останнє десятиліття світ змінився достатньо щоб людино того часу вже не впізнала його.

Розглянемо визначення «економічної стратегії інноваційного розвитку» детально, та сформулюємо загальне поняття, так як загальновизнаного поняття в світовій та національній науковій літературі немає. Для початку необхідно дати визначення самому поняттю як стратегія.

Поняття «стратегія» (грец. strategos — мистецтво перемагати) у сучасному розумінні — це сукупність усіх дій управлінського характеру, спрямованих на зміцнення позицій організації (підприємства, корпорації) і задоволення споживачів, які сприяють досягненню місії та цілей організації1.

Стратегія - це взаємозв’язаний комплекс дій, які здійснює фірма для досягнення своїх цілей з урахуванням власного ресурсного потенціалу, а також факторів і обмежень зовнішньо середовища. [2, с. 38].

Особливості стратегії як економічного плану:

- стратегія дає визначення основних напрямків і шляхів зміцнення, зростання і змін через концентрацію зусиль на певних пріоритетах;

- стратегія - це основа для вироблення стратегічних планів, проектів і програм, а також основних критеріїв, що використовуються для вибору найбільш обґрунтованих ефективних та необхідних планів, проектів і програм з наявного переліку для подальшого виконання, відкинувши все те, що несумісне із загальною стратегією;

- стратегія змінюється, коли досягнуто певних параметрів;

- стратегія формується на основі дуже узагальненої, неповної та недостатньо точної інформації;

- стратегія - це основа для формування і змін організаційної структури;

Далі визначимо поняття інновації.

Виділяють два підходи до визначення інновацій: вузький і широкий. Згідно з першим інновація ототожнюється з новою технікою, технологією, промисловим виробництвом. Це зумовлено такими причинами:

- великим значенням науково-технічного прогресу в економічному зростанні будь-якої країни, та технологічних зрушень у виробництві;

- досить швидко досягнутими вагомими економічними результатами технологічних інновацій (порівняно з іншими видами) та можливістю їх обчислити.

У широкому розумінні інновації розглядаються як прибуткове використання ідей, винаходів у вигляді нових продуктів, послуг, організаційно-технічних і соціально-економічних рішень виробничого, фінансового, комерційного характеру.

Наступним етапом у формуванні розуміння економічної стратегії інноваційного розвитку буде визначення інноваційної стратегії.

Інноваційна стратегія – один із засобів досягнення цілей організації, який відрізняється від інших засобів своєю новизною, передусім для даної організації, для галузі ринку, споживачів, країни в цілому.

Як свідчить теорія і практика, інноваційні стратегії через свої особливості є, з одного боку, ефективним управлінським інструментом, а з іншого – створюють низку проблем в управлінні організацією. Інноваційні стратегії:

- прискорюють постійний розвиток організації в умовах ринку;

- забезпечують переваги в конкуренції на основі лідерства в технології, якості продукції, послуг;

- визначають позицію на ринку, набір основних товарних ліній;

- сприяють лідерству в цінах;

- створюють основу для суспільного визнання фірми (організації). [1, с. 31].

Інноваційна стратегія націлена на формування глобальних змін в економічній ситуації та пошуку масштабних рішень, спрямованих на зміцнення ринкових позицій і стабільний розвиток підприємства .

Отже, інноваційна стратегія – це проект (модель) проведення головних інноваційних дій, необхідних для реалізації корпоративних стратегій, які націлені на оновлення окремих компонентів виробництва, реалізації та споживання продукції [3, с. 381].

Інноваційна стратегія є складовою загальної економічної стратегії розвитку.

Отже, економічну стратегію інноваційного розвитку підприємства можна визначити як систему планових дій, що спрямовані на успішне виконання місії підприємства та досягнення його довгострокових цілей і дають змогу забезпечити високу ефективність здійснення підприємством різних видів інновацій, шляхом створення сприятливих умов його зовнішнього та внутрішнього середовища або вигідного пристосування до реальних їх умов, базуючись на ефективному акумулюванні, поділі і використанні ресурсів підприємства та оптимізації всіх інших процесів, пов’язаних з його діяльністю.

Література:

1. Антонюк Л.Л., Поручник А.М., Савчук В.С. Інновації: теорія, механізм розробки та комерціалізації / Київський національний економічний ун-т. – К.: КНЕУ, 2003. – 394с.

2. Фатхутдинов Р. А. Инновационный менеджмент. СПб.: Питер, 2009. – 314 с.

3. Груба Г. І. Реалізація стратегії управління інноваційною діяльністю // nbuv.gov.ua.

4. Осецький В. Методичні підходи до реалізації інноваційного потенціалу підприємств // Підприємництво, господарство і право. – 2002. – № 3. – С. 114 – 117.