ТЕОРЕТИЧНІ
ОСНОВИ ОЦІНКИ ПРИБУТКОВОСТІ
КОМЕРЦІЙНОГО
БАНКУ
Волкова В.В.
студентка
Харківського торговельно-економічного інституту КНТЕУ
Анотація. У статті розглянуто теоретичні аспекти оцінки прибутковості комерційного
банку. Проаналізовано прибутковість комерційного банку та наведено шляхи її
покращення. Узагальнено результати застосування показників прибутковості
Ключові слова: прибуток,
прибутковість, комерційний банк, чистий серед, прибутковість активів,
прибутковість капіталу.
Постановка проблеми. В умовах фінансової
кризи, яка негативно впливає на фінансовий сектор економіки, банкам, як
посередникам в акумуляції та перерозподілі грошових ресурсів, необхідно звернути увагу на проблему оптимізації доходів та витрат. Адже недостатній рівень прибутковості комерційного банку є
причиною його неплатоспроможності, погіршення ефективнсоті роботи банку, а в
деяких ситуаціях, і можливого банкрутства. Тому питання оцінки прибутковості
комерційного банку є актуальним.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вагомий внесок у дослідження прибутку та прибутковості банку
зробили такі вчені-економісти, як: В. Вітлінський, О. Вовчак, А. Герасимович, О.
Дзюблюк, О. Заруба, В. Кочетков, А. Мороз, Л. Примостка, Г. Панова та інші.
Актуальність теми обумовлює подальше дослідження даної проблеми. Враховуючи
значимість максимізації прибутку та покращення прибутковості комерційного
банку, це питання потребує подальшого дослідження.
Метою статті є дослідження
теоретичних аспектів оцінки прибутковості комерційного банку та проведення
оцінки прибутковості комерційного банку для визначення шляхів її покращення.
Виклад основного матеріалу. Прибутковість
характеризується наступною системою показників:
1.
Для визначення ефективності управління прибутковістю застосовують декілька
методів, кожний з яких має свої переваги і недоліки. Одним з найважливіших
показників прибутковості є показник прибутковості активів (ROA), який розраховується [1]:
,
де ЧП – чистий прибуток банку;
СЗА – середня загальна вартість активів.
Показник
прибутковості активів характеризує ефективність використання всіх ресурсів, які
банк має в своєму розпорядженні.
2.
Показник прибутковості капіталу характеризує прибуток банку в розрахунку на 1
грн. Капіталу банку (ROE), він визначається [1]:
,
де ВК – власний капітал банку.
Цей
показник характеризує прибутковість капіталу. Якщо при цьому розрахувати
відношення чистого прибутку до статутного капіталу, то отримаємо прибутковість
акціонерного капіталу і він буде відображати приблизний розмір чистого
прибутку, що отримують акціонери від інвестування свого капіталу в діяльність
банку.
При
проведенні аналізу прибутковості більш узагальнюючим вважається показник
прибутковості капіталу, а показник прибутковості активів вважається частковим,
оскільки він відображає внутрішню політику банку та професіоналізм органів
управління і виражає оптимальність структури активів та пасивів з точки зору
отримання доходів та понесених витрат.
Ці
показники були розраховані в другому розділі звіту.
3.
Ефективність діяльності банку значною мірою залежить від отриманих доходів та
понесених витрат, тому наступним показником слід розглянути рентабельність
доходу (RD) [1]:
,
де П – прибуток банку;
Д – дохід банку.
Цей
показник використовується при оцінці результатів діяльності банку. Він
відображає частку прибутку в доході банку. Недоліком цього показника є те, що
він не виражає ефективності використання ресурсів комерційного банку, оскільки
не показує прямої залежності між отриманням прибутком і величиною ресурсів на
отримання цього прибутку. Показники абсолютної суми прибутку та його рівня до
суми доходу можуть бути не високими навіть при недостатньому використанні його
ресурсів.
4. Рентабельність витрат (RV)
обчислюється за формулою:
,
де В – витрати банку.
Цей
показник використовується для оцінки окупності витрат банку. Він відображає
розмір прибутку на 1 грн. витрат банку. Даний показник має певні недоліки: він
не може виразити ефективність використання ресурсів банку, оскільки не показує
всієї величини ресурсів, що використовуються в діяльності банку; за рівнем
рентабельності витрат неможливо визначити, при якому обсязі ресурсів банк
одержав певну масу прибутку, чи швидко вони окупаються і наскільки ефективно
використовуються.
5. Інший операційний дохід до загальних
активів (ОПЗА) розраховується:
,
де ІОД
– інший операційний дохід;
СЗА – середня загальна
вартість активів.
Цей показник визначає залежність банку від непроцентних доходів.
Збільшенню цього показника передує збільшення рівня диверсифікації в платні
фінансові послуги або надання досягти спекулятивного прибутку, при необхідності
згладити недостатність процентних доходів банку.
6.
Чистий спред (SPRED) розраховується за формулою [1]:
,
де ПД – процентний
дохід;
Пз – позики;
ПВ – процентні витрати;
Пп – пасиви за якими сплачуються проценти.
За
даними фінансової звітності ПАТ КБ «Приватбанк» [2] наведемо результати
розрахунків даних показників у таблиці.
Таблиця
Аналіз прибутковості ПАТ КБ «Приватбанк»
|
Показник |
Роки |
Відхилення (+, -) |
|||||
|
2010 |
2011 |
2012 |
2013 |
2011/ 2010 |
2012/ 2011 |
2013/ 2012 |
|
|
Рентабельність активів (ROA), % |
1,24 |
1,12 |
1,03 |
1,11 |
-0,12 |
-0,09 |
+0,08 |
|
Рентабельність власного капіталу (ROE), % |
11,53 |
8,51 |
8,38 |
9,22 |
-3,02 |
-0,13 |
+0,84 |
|
Рентабельність
доходу (RD), % |
7,4 |
6,38 |
6,69 |
14,77 |
-1,02 |
+0,31 |
+8,08 |
|
Рентабельність
витрат (RV), % |
8,04 |
6,86 |
7,26 |
7,70 |
-1,18 |
+0,4 |
+0,44 |
|
Інший ОД до ЗА, % |
0,44 |
0,46 |
0,24 |
0,03 |
+0,02 |
-0,22 |
-0,21 |
|
SPRED, % |
5,62 |
7,48 |
6,98 |
4,37 |
+1,86 |
-0,5 |
-2,61 |
За
даними таблиці можна зробити висновок, що рентабельність активів та власного
капіталу зменшилася протягом 2011-2012 рр., що свідчить про неефективне
використання як активів, так і власного капіталу банку. У 2013 році ситуація
покращилася.
Рентабельність
доходу і витрат зменшилася у 2011 році, проте у 2012-2013 рр. дані показники
мають тенденцію до збільшення, що є позитивним і свідчить про ефективну
оптимізацію витрат.
Чистий
SPRED у 2011 році збільшився на 1,86 %. Проте у 2012 році цей показник
зменшився на 0,50 %, а у 2013 він зменшився на 2, 61 %, тому у подальшому банку
необхідно приділяти увагу більш зваженій політиці щодо встановлення оптимальних
ставок по кредитам та залученим коштам. Така ситуація свідчить про неефективну
політику процентних ставок по кредитам та депозитам.
Отже, за результатами проведеного аналізу
можна зробити висновок, що за 2010-2012 рр. діяльність банку протягом звітного
періоду була прибутковою. Результати аналізу показали позитивні тенденції щодо
збільшення процентних доходів. При чому, збільшення доходів відбувається у
більших розмірах у порівнянні з витратами, що позитивно впливає на чистий
процентний дохід.
Висновки. Таким чином, оцінка прибутковості
комерційного банку на основі розглянутих показників дає узагальнену оцінку. Для
більш детального аналізу прибутковості необхідно використовувати адитивні
факторні моделі оцінки. Адже утворення прибутку комерційного банку є наслідком
впливу різноманітних факторів: обсяг капіталу банку (К), рівень ефективності
використання активів банку (Да), мультиплікативний ефект капіталу (Мк),
рентабельність доходу (Рд). Прикладом такої моделі може бути чотирьох факторна модель,
яку пропонує Герасимович А. [1]:
Таким чином,
для оцінки прибутковості необхідно обирати комплексну методику, адже така
оцінка дає більше можливостей для розробки ефективної політики управління
прибутковістю комерційного банку.
Література
1.
Аналіз
банківської діяльності: підручник / (Герасимович А. М., Алексеєнко М. Д.,
Парасій-Вергуненко І. М. та ін.); за ред. А. М. Герасимовича. — К.: КНЕУ, 2005.
— 599 с.
2.
Інформаційні ресурси про діяльність ПАТ КБ
«Приватбанк» [Електронний ресурс] : Режим доступу : http://www.privatbank.dp.ua.