Н.В.Ізмайлова, А.В.Кравченко
Криворізький економічний інститут ДВНЗ «Криворізький національний
університет», Україна
Результативність
оцінки загрози банкрутства видобувного підприємства з використанням моделей дискримінантного аналізу
Банкрутство підприємств в Україні є поширеним явищем
сьогодення. Світова економічна криза, нестабільність економічного і політичного
середовища в країні, недосконалість правового та податкового законодавства
призвели до збільшення кількості неплатоспроможних підприємств, які прямують до
банкрутства, що призводить у більшості випадків до ліквідації таких
підприємств. Таким чином, аналіз ймовірності
банкрутства і підтримки платоспроможності підприємства є досить актуальним
питанням
Дослідженням сутності, розробкою методик і критеріїв
прогнозування банкрутства займались такі провідні зарубіжні вчені як Е.Альтман,
А.Бівер, Д.Дюран, В.Ковальов, Р.Ліс, Г.Спрінгейт, Дж.Таффлер, Г.Тішоу та ін.
Вагомий внесок у вирішення проблемних питань з банкрутства та антикризового
управління зробили вітчизняні вчені такі як: А.Матвійчук, О.Терещенко, а також В.В.Сабадаш, Є.В.Коваленко,
Г.Островська [1-4]
Питання
оцінки загрози банкрутства є досить актуальним, і сьогодні потребує більш детального
дослідження методів діагностики ймовірності банкрутства, які б давали об’єктивну
оцінку фінансового стану підприємств із врахуванням специфіки окремих галузей та
економіки України в цілому, а також дозволяли проводити моніторинг фінансового стану
підприємств з метою своєчасної розробки антикризових заходів.
Як відомо, при
розробленні зарубіжних моделей не враховано (і це природно) весь спектр
зовнішніх факторів ризику, характерних для транзитивних економік (якою є й
українська): фінансове становище в країні, темпи інфляції, умови кредитування,
особливості податкової системи тощо. Тому авторами проведено власну оцінку
фінансово-економічного стану ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» за
інтегральними методиками Е.Альтмана, Р. Ліса, Г.Спрінгейта, О.Терещенка та
А.Матвійчука. Джерела інформації – звітність підприємства 2011-2013 роки. [5]
ПАТ “Криворізький
залізорудний комбінат” — є
найбільшим підприємством України по видобутку руди підземним способом, що
забезпечує річний видобуток більше 6 млн. тонн залізорудної сировини. Його
частка на вітчизняному ринку аглоруди складає більше 40%.
Модель прогнозування фінансової неспроможності, розроблена американським
економістом Е. Альтманом, і є класичною у своїй сфері. За деякими джерелами,
точність прогнозування банкрутства за цією моделлю становить: за 5 років до банкрутства
- 36 %; чотири роки до банкрутства - 29%; три роки до банкрутства - 48%; два
роки до банкрутства - 83%; один рік до банкрутства - 95%.
|
|
|
Таблиця 1 |
|
|
Розрахунок коефіцієнтів та інтегрального показника за моделлю Е.Альтмана
(удосконалена, 1983 року) |
|||
|
Коефіциєнт |
2011 |
2012 |
2013 |
|
Х1 (робочий
капітал/активи) |
0,398 |
0,158 |
0,163 |
|
Х2 (чистий
прибуток/акціонерний капітал |
0,905 |
0,388 |
0,473 |
|
Х3 (прибуток до
оподаткув./активи) |
0,504 |
0,232 |
0,243 |
|
Х4 (власний
капітал/заборгованість) |
6,872 |
5,999 |
3,528 |
|
Х5 (виручка від
реалізації/активи) |
0,851 |
0,687 |
0,624 |
|
Z-рахунок Альтмана |
6,354 |
3,907 |
3,190 |
|
норма |
1.8- 3,0 |
||
Згідно з отриманими
результатами, підприємству не загрожує банкрутство, але протягом 2011-2013
року, значення Z-рахунку Альтмана знизилось, що свідчить про погіршення
фінансового стану та приближення к початку 2014 року до критичної межі
виникнення загрози банкрутства.
Рис. 2.2. Зміна інтегрального показника (модель
Е.Альтмана)
Чинники моделі вказують
на причини погіршення ситуації – зменшення рівні прибутковості (критерії Х2 та
Х3), а також – погіршення структури капіталу (критерій Х4) – скорочення частки
власних коштів у джерелах фінансування майна ПАТ «Криворізький залізорудний
комбінат».
Модель Спрінгейта була побудована в 1978 р. за допомогою методу поетапного
дискримінантного аналізу. При створенні моделі Спрінгейт використовував дані 40
підприємств і досяг 92,5% точності прогнозування неплатоспроможності на
наступний рік, проте з часом цей показник зменшується. Пізніше Бодерас,
використовуючи дану модель на показниках 50 підприємств із середнім балансом в
2,5 млн. доларів, досяг 88% точності передбачення.
|
|
|
Таблиця 2.4 |
|
|
Розрахунок коефіцієнтів та інтегрального показника за моделлю
Г.Спрінгейта |
|||
|
Коефіциєнт |
2011 |
2012 |
2013 |
|
Х1 (робочий
капітал/активи) |
0,398 |
0,158 |
0,163 |
|
Х2 (прибуток від
реалізації/активи) |
0,609 |
0,381 |
0,368 |
|
Х3 (прибуток від
реалізації/короткостр.заборг.) |
9,647 |
9,539 |
5,811 |
|
Х4 (виручка від
реалізації/активи) |
0,851 |
0,687 |
0,624 |
|
Z-рахунок Спрінгейта |
8,987 |
7,904 |
5,383 |
|
норма |
0,862 |
||
За розглянутими двома
моделями отримали такі результати:
Рис. 2.3. Зміна інтегрального показника (модель
Г.Спрінгейта)
Модель Г.Спрінгейта:
досліджуваному підприємству не може загрожувати банкрутство, оскільки
інтегральний показник є значно більшим від критичного значення у 2012-2013
роках, але він був меншим за аналогічний показник 2011 р., коли не відчувалось
вплив світової фінансової кризи. Найкращий показник Z-рахунку отримано у 2011 році,
найменша загроза банкрутства.
|
|
|
Таблиця 2.5 |
|
|
Розрахунок коефіцієнтів та інтегрального показника за моделлю Р.Ліса |
|||
|
Коефіциєнт |
2011 |
2012 |
2013 |
|
Х1 (робочий
капітал/активи) |
0,398 |
0,158 |
0,163 |
|
Х2 (прибуток від
реалізації/активи) |
0,609 |
0,381 |
0,368 |
|
Х3
(нерозподіл.прибуток/активи) |
0,413 |
0,147 |
0,218 |
|
Х4 (власний
капітал/позиковий капітал) |
6,918 |
6,656 |
3,528 |
|
Z-рахунок Ліса |
0,112 |
4,093 |
2,852 |
|
норма |
0,037 |
||
Модель Р. Ліса:
досліджуване підприємство також не є потенційним банкрутом, але результати
розрахунку моделі прямо протилежні результатам по модели Г.Спрінгейта. Найнижчий
показник Z-рахунку
отримано за 2011 рік. Найбільша загроза банкрутства.
Підприємство було
прибутковим, але фінансово нестійким, основною причиною чого може бути велика
частка запозичених фінансових коштів у структурі балансу. Також спостерігається
значне зниження показника Х2 (вага 3,07), що свідчить про зменшення прибутку
від реалізації у 2012 році.
Рис. 2.4. Зміна інтегрального показника (модель Р.Ліса)
Прогнози за
досліджуваними моделями дуже різні і у деяких випадках суперечать одне одному. Застосування
зарубіжних моделей у вітчизняній практиці слід проводити дуже обережно, оскільки
ефективність і надійність зазначених моделей, як показує практика, суттєво
нижча на вітчизняних підприємствах на відміну від зарубіжних.
|
|
|
Таблиця 2.6 |
|
|
Розрахунок
коефіцієнтів та інтегрального показника за шестифакторною моделлю О.Терещенка |
|||
|
Коефіциєнт |
2011 |
2012 |
2013 |
|
Х1 (високоліквідні активи/виручка) |
0,390 |
0,038 |
0,343 |
|
Х2 (активи/позикові кошти) |
7,919 |
7,656 |
4,528 |
|
Х3 (чистий прибуток/активи) |
0,383 |
0,174 |
0,194 |
|
Х4 (чистий прибуток/виручка) |
0,450 |
0,253 |
0,310 |
|
Х5 (виробничі запаси/виручка) |
0,020 |
0,019 |
0,027 |
|
Х6 (виручка від реалізації/активи) |
0,851 |
0,687 |
0,624 |
|
Z-рахунок Терещенка |
4,521 |
3,831 |
1,840 |
|
норма |
-0,55- 0,51 |
||
Для прогнозування й оцінки потенційного банкрутства економічного суб’єкта,
окрім наведених, необхідно використовувати й інші показники (оцінка ліквідності
та платоспроможності, фінансової стійкості, ділової активності).
Рис. 2.5. Зміна інтегрального показника (модель
О.Терещенка)
Модель О. Терещенка:
протягом періоду, що аналізується, підприємство досягало безпечного значення
інтегрального показника – показник більше 0,51. Особливо близько до зони
фінансової кризи показник наближався у 2013 рр. за використовуваною моделлю, що
відповідає дійсності, адже у 2013 р. спостерігалось відносне погіршення
діяльності підприємства, а у 2011 – покращання. Даний показник у меншій мірі
залежить від прибутку від реалізації (вага 0,15 та 0,42), (див. рис. 2.6). Погіршення
стану підприємства фіксується коефіцієнтами Х1 та Х2;
|
|
|
Таблиця 2.7 |
|
|
Розрахунок
інтегрального показника за моделлю А.Матвійчука |
|||
|
Коефіциєнт |
2011 |
2012 |
2013 |
|
Х1 (оборотні активи/необоротні
активи) |
0,856 |
0,247 |
0,293 |
|
Х2 (виручка/поточні зобов.) |
14,490 |
18,509 |
9,863 |
|
Х3 (виручка/власний капітал) |
0,981 |
0,944 |
0,801 |
|
Х4 (активи/виручка) |
1,175 |
1,455 |
1,602 |
|
Х5 (робочий капітал/оборотні активи) |
0,863 |
0,798 |
0,721 |
|
Х6 (заборгованість/активи) |
0,126 |
0,131 |
0,221 |
|
Х7 (власний капітал/заборгованість) |
6,872 |
5,999 |
3,528 |
|
Z-рахунок Матвійчука |
8,753 |
9,191 |
5,130 |
|
норма |
1,104 |
||
Рис. 2.6. Зміна інтегрального показника (модель А.Матвійчука)
Модель А. Матвійчука: її
результати засвідчують про відсутність загрози фінансової кризи підприємства в 2011-2013
роках. У моделі інтегрального показника найбільшу вагу мають коефіцієнти Х2 та
Х7; у розрахунках спостерігається значне зменшення їх значення за період, який
аналізується, внаслідок зменшення доходу від реалізації, обсягу власного капіталу
та зростання фінансових зобов’язань.
Таким чином, діагностика
фінансово-економічного стану досліджуваного підприємства за представленими
методиками мала суперечливі узагальнені результати. Хоча загалом розрахунки
засвідчили, що загроза фінансової кризи для підприємства не існує – результати
4-х моделей (крім моделі Ліса) мають приблизно однакову лінію тренду. 2011 рік
– найкращий, с поступовим зростанням ризику банкрутства у 2012-2013 роках.
ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» протягом 2012-2013 років було більш прибутковим, ніж його конкурент
ПАТ «Евраз Суха Балка». Найкращі показники рентабельності активів, власного
капіталу та постійного капіталу на обох підприємствах отримано у 2013 році, відносно
2012 року. Рентабельності поточних активів, навпаки, знизилась у 2013 році. А
рентабельність продукції мала протилежну динаміку: на ПАТ «КЗРК» вона зросла, а
на ПАТ «Євраз Суха Балка» - зменшилась.
Так, на кожну гривню, що вкладена в активи ПАТ „Криворізький
залізорудний комбінат”, у 2013 році було отримано 19,3 копійки чистого
прибутку. Рентабельність продажу свідчить про те, що на 1 грн. виручки від
реалізації у 2013 році приходилось 0,31 грн. чистого прибутку. Таким чином, по
видобувним підприємствам протягом 2012-2013 років спостерігалось погіршення
поточної ліквідності, через зростання дебіторської заборгованості та зменшення
рентабельності поточних активів. На ПАТ «Евраз Суха балка» зменшилась
рентабельність продаж. Аналогічні результати отримано і за моделями
дискримінантного аналізу, що в цілому доводить можливість їх використання в вітчизняній
практиці фінансового аналізу, але також треба враховувати і інші зовнішні та
внутрішні чинники кризового стану підприємства. Використання таких моделей
також сприятиме підвищенню ефективності прийняття і реалізації економічних
рішень суб’єктами господарювання і стратегій їх розвитку.
Література
1.
Терещенко О.О. Управління фінансовою санацією підприємств / О.О.Терещенко. Підручник. – К.:КНЕУ, 2006. – 552 с.
2.
Островська Г. Аналіз практики використання зарубіжних методик (моделей)
прогнозування ймовірності банкрутства підприємств / Г.Островська, О.Квасовський
// Галицький економічний вісник. — 2011. — №2(31). — с.99-111
3.
Матвійчук А. В. Моделювання фінансової стійкості підприємств із
застосуванням теорій нечіткої логіки, нейронних мереж і дискримінантного
аналізу / А. В. Матвійчук // Вісник НАН України. – 2010. – № 9. – С. 24–46.
4.
Сабадаш В.В. Діагностика кризового стану та загрози банкрутства промислового
підприємства: порівняльні оцінки / В.В.Сабадаш, Є.В.Коваленко // Механізм
регулювання економіки, 2012, № 2 – с. 126-132
5.
Сайт загальнодоступної інформаційної бази даних
Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про ринок цінних
паперів/ Електронний ресурс. Режим доступу: http://stockmarket.gov.ua/