Экономические науки
/4.Инвестиционная деятельность и фондовые рынки
Кравець С.О.
Уманського
державного педагогічного університету імені Павла Тичини, Україна
РОЗВИТОК
ІНОЗЕМНИХ ІНВЕСТИЦІЙ У ТУРИСТИЧНІЙ
ІНДУСТРІЇ
УКРАЇНИ
Туризм належить до найбільш прибуткових
галузей світового господарства, що інтенсивно розвиваються. Значущість
туризму полягає в тому, що він приносить великі доходи у бюджети багатьох
країн.
Туризм
здійснює суттєвий вплив на економіку і розвиток регіону, сприяє надходженню
валюти в країну, створенню нових робочих місць, поліпшенню інфраструктури. Для
отримання максимальної користі від туризму кожна держава розробляє туристичну
політику, яка є одним з напрямків соціально-економічної політики держави.
Сьогодні
держава не має реальної можливості задоволення усіх наявних потреб
рекреаційно-туристичного комплексу за рахунок бюджетних коштів. Тому виникає
потреба пошуку інших механізмів залучення фінансових потоків, головні з-поміж
яких – інвестування, кредитування,
створення відповідних фондів тощо.
У
сучасних умовах необхідно вивчати проблеми, які перешкоджають надходженню
інвестицій у розвиток туристичної галузі, можливості залучення капіталовкладень
у рекреаційно-туристичний комплекс регіону та обґрунтовувати пошук інших джерел
фінансових ресурсів для підприємств туристичної індустрії.
Туристична
політика держави базується на стратегії і тактиці. Головна мета туристичної
стратегії держави – це створення високоефективного
конкурентоспроможного туристичного комплексу, що забезпечує широкі можливості
для обслуговування українських і іноземних громадян, а також значний внесок в
розвиток економіки країни. Для реалізації цієї цілі пропонується цілий ряд
заходів, серед яких і залучення інвестицій в сферу туризму. Початкові
інвестиції, насамперед, вкладаються в готелі, ресторани, торгові центри, порти,
аеропорти, транспортні засоби [1, c.
85].
Під
час здійснення інвестицій в туристичну індустрію слід пам`ятати, що туризм –
явище сезонне. Тому повна залежність регіону від
одного сектора індустрії небажана. Тим більше, що попит на туризм і подорожі
значною мірою залежить від доходів і смаків туристів. Часом інвестиції у туризм
породжують ріст темпів інфляції. Туристи вкладають свої гроші, зароблені в
іншому регіоні або країні, в економіку даного туристичного регіону [2, c. 76].
Причинами
недостатніх інвестицій у туристичну галузь є несприятливий загальний
інвестиційний клімат в Україні, високі податки і порівняно невисока
прибутковість туристичної галузі (більшість туристичних об’єктів і напрямків в
Україні мають сезонний характер). Попри все,
галузь розвивається, про що свідчить збільшення кількості туристичних
фірм на ринку.
Незважаючи
на слаборозвинену туристичну інфраструктуру виділяються чинники, які негативно
впливають на розвиток туризму в Україні:
– недостатність методичної та організаційної підтримки
підприємництва туристичної галузі;
– невеликі обсяги інвестицій у розвиток її матеріальної
бази;
– рівень комфорту більшості готелів, пансіонатів та
будинків відпочинку України не відповідає світовим стандартам;
– у незадовільному стані перебуває сервісна та
інформаційна інфраструктура галузі;
– низька якість автомобільних доріг [3, c. 12].
За
останні роки в індустрії туризму України відбулися позитивні зміни:
удосконалення та розширення управління сферою туризму, підвищення ефективності
роботи туристичних комплексів, більше уваги приділяється рекламі туристичних
комплексів на комп’ютерних сайтах, розвивається система професійної туристичної
освіти. Також відбувається
створення високоефективної туристичної індустрії в регіонах, що сприятиме
економічному та соціальному розвитку регіонів, збереженню навколишнього
середовища, залученню інвестицій, створенню нових робочих місць.
Для ще більшого покращення
інвестиційної політики в галузі туризму повинні бути такі шляхи вирішення розвитку туристичної індустрії
в регіонах України:
– створення законодавчої бази у
сфері забезпечення гарантій на іноземні інвестиції в туристичний бізнес;
– створення сприятливого інвестиційного
клімату;
–
стимулювання надходження капітальних вкладень у реконструкцію і будівництво
сучасних туристичних комплексів, санаторіїв, готелів, відповідних до
міжнародних вимог і стандартів;
- розробка
нових турів, які повинні ураховувати етнокультурні, геополітичні, екологічні
чинники туристичних регіонів.
Туристична
галузь, хоч і дуже повільними кроками, починає збільшувати свої показники. Але
не можна зупинятися на досягнутому. Саме від того, яким шляхом піде зараз
розвиток галузі, залежить все її майбутнє, майбутнє економіки, а, отже, і життя
України в цілому [2, c. 88-92].
Отже,
саме комплексний підхід дозволить аналізувати туристичну індустрію, забезпечить
можливість уникнути помилок, сприятиме формуванню розвитку туризму, посилить
його вплив на економічний розвиток регіонів та України в цілому.
Список використаних джерел
1.
Мальська М.Г. Основи туристичного бізнесу: навчальний посібник / М. Г. Мальська, Худо В.Т., Цибух В.О. — К.: Центр навчальної літератури, 2013. – 271с.
2. Долішній
О.І. Державне регулювання у сфері туризму в Україні:навчальний посібник / О.І.
Долішній —
К.: С. 168
3.
Мокляк А.С. Інвестиційна привабливість галузей: навчальний посібник / А.С.Мокляк —К.: Центр навчальної літератури, 2010. — С. 12