Економічні науки / 4. Інвестиційна діяльність та фондові ринки

Батрин В.С., к.е.н. Крупіна С.В.

Одеська Національна Академія Харчових Технологій

Оцінка інвестиційної привабливості проекту

Ринкове середовище та стан економіки України потребують активізації процесів інвестування вітчизняних підприємств. Інвестиції потрібні для ведення стабільної та ефективної господарської діяльності, переозброєння виробництва, оновлення основних засобів, виробничих потужностей та інше. Але для досягнення цього потрібні ефективні інвестиційні проекти.

Головним завданням, що стоїть перед інвестором, є вибір інвестиційного проекту, який має найкращі перспективи розвитку і може забезпечити найбільшу ефективність інвестицій та доцільність вкладення фінансових коштів в проект. Основою такого вибору є оцінка інвестиційної привабливості проекту.

Отже, інвестиційна привабливість є однією з головних характеристик, яка обумовлює залучення підприємством коштів. Перед економічною наукою постає проблема пошуку критеріїв вибору більш ефективних інвестиційних проектів, основною ціллю яких є одержання максимального прибутку.

Інвестиційна привабливість – це фінансова та соціально-економічна діяльність інвестування, що забезпечує досягнення цілей інвестора при планованому рівні доходності та ризику інвестицій та визначається ступенем відповідності результатів проекту цілям інвестора.

Інвестиційну привабливість також можливо розглядати як сукупність різноманітних факторів, перелік і вага яких може змінюватись в залежності від: цілей та бажань інвесторів; виробничо-технічних особливостей підприємства та галузі, в якої воно працює; економічного розвитку підприємства у минулому, тепер та у майбутньому.

Інвестиційна привабливість це - сукупність перспективних можливостей вкладення коштів з метою отримання прибутку у майбутньому як наслідок результатів минулої господарської діяльності об'єкта інвестування. Тобто інвестиційна привабливість - це повна кількісна і якісна характеристика зовнішнього і внутрішнього середовища об'єкта інвестування.

Об’єктивна оцінка інвестиційної привабливості проектів можлива лише за умови використання системного підходу і врахування всієї сукупності чинників, як економічних, так і соціальних, які впливають на результати проектів, а також створення обґрунтованої галузевої системи показників та методів оцінки.

Часто рішення вибору того чи іншого інвестиційного проекту повинні прийматися в умовах, коли є альтернативні чи взаємонезалежні проекти, тобто необхідно зробити вибір одного чи декількох проектів, опираючись на деякі критерії та методи оцінки прийняття проектів.

Проблема оцінки привабливості інвестиційного проекту полягає у визначенні рівня його прибутковості. У практиці оцінки інвестиційної привабливості проектів існують два основних підходи до вирішення цієї проблеми та методи оцінки ефективності інвестицій можна розділити на дві групи: прості або статичні та методи дисконтування.

До простих методів можна віднести розрахунок строку окупності і просту норму прибутку.

Дисконтовані критерії дають можливість позбутися від основного недоліку простих методів оцінки - неможливості обліку цінності майбутніх грошових надходжень по відношенню до поточного періоду часу і, таким чином, отримати коректні оцінки ефективності проектів, особливо пов'язаних з довгостроковими вкладеннями.

Для оцінки ефективності капітальних вкладень у світовій практиці найбільшого поширення набули наступні дисконтовані критерії: чиста поточна вартість проекту, індекс дохідності, термін окупності та внутрішня норма дохідності. Але для інвесторів дані показники є недостатніми, оскільки методика визначення доцільності вкладення інвестицій в підприємство буде різнитися через те, що інвесторів цікавлять, в більшій мірі, показники прибутку, доходу, витрат, капіталу, кількості акцій та динаміка активів, зобов'язань, доходів і витрат. Кредитори ж більше зацікавленні у результатах показників платоспроможності, ліквідності, стійкості.

Мінімізація ризиків необхідна для збільшення прибутку підприємства від інвестиційної діяльності. У рамках інвестиційної стратегії може бути розроблена концепція боротьби з ризиками, відповідно до якої визначаються основні напрямки аналізу інвестиційних ризиків підприємства та методи мінімізації ризиків. До найбільш поширених з них слід віднести:

аналіз чутливості критеріїв ефективності;

метод сценаріїв;

метод Монте-Карло (імітаційне моделювання).

Мета аналізу чутливості полягає в порівняльному аналізі впливу окремих вихідних факторів інвестиційного проекту на кінцевий результат проекту. Головним недоліком цього методу є передумова про те, що зміна одного фактора розглядається ізольовано, тоді як на практиці всі економічні чинники діють корельовано, тому на практиці застосування даного методу як самостійного інструменту аналізу ризику дуже обмежено.

Метод сценаріїв - це прийом аналізу ризику, який на ряду з базовим набором вихідних даних проекту розглядає ряд інших наборів даних, які, на думку розробників проекту, можуть мати місце в процесі реалізації. В аналізі сценарію, фінансовий аналітик просить технічного менеджера підібрати показники при песимістичному і оптимістичному прогнозі розвитку подій. Після чого чиста поточна вартість проекту при песимістичних і оптимістичних умовах порівнюється з очікуваною. Метод імітаційного моделювання Монте-Карло створює додаткову можливість при оцінці ризику за рахунок того, що робить можливим створення випадкових сценаріїв. Застосування аналізу ризику використає багато інформації для кількісного опису невизначеності, яка існує у відношенні основних змінних проекту та для обґрунтованих розрахунків можливого впливу невизначеності на ефективність інвестиційного проекту. Результати аналізу ризику виражаються значеннями чистої поточної вартості проекту у вигляді імовірнісного розподілу всіх можливих значень цього показника. Отже, потенційний інвестор, з допомогою методу Монте-Карло буде забезпечений повним набором даних, що характеризують ризик проекту. На цій основі він зможе прийняти зважене рішення про надання коштів.

Розмаїття ситуацій невизначеності в практичній діяльності вітчизняних підприємств уможливлює застосування кожного з наведених методів як дієвих інструментів аналізу ризиків, однак найбільш перспективними для застосування є методи сценарного аналізу й імітаційного моделювання, які в будь-який момент часу можуть бути доповнені чи інтегровані до класичних методів.

Інвестиційна привабливість грає вагому роль в активізації інвестиційних процесів. В умовах обмеженості ресурсів і гострої конкуренції між підприємствами за одержання більш якісних і дешевих ресурсів, у тому числі і фінансових, на перший план виходить питання про створення в інвесторів представлення про підприємство, як привабливий об'єкт інвестування - формуванні інвестиційної привабливості. Роль визначення інвестиційної привабливості підприємств полягає в тому, що потенційних інвесторів необхідно переконати в доцільності вкладень за допомогою конкретних показників.

Приймаючи рішення про вкладання капіталу у той чи інший інвестиційний проект, інвестору необхідно враховувати забезпечення високої привабливості на всіх етапах інвестиційних рішень, від вибору країни-реципієнта до визначення конкретного інвестиційного проекту.

Література

1. Оцінка кредитоспроможності та інвестиційної привабливості суб’єктів господарювання: Монографія А.О. Єпіфанов. Н.А. Дехтяр. Т.І. Мельник. І.О.Школьник та ін. / За ред. ден А.О. Єпіфанова. - Суми: УАБС НБУ, 2007. - 286 с.

2. Щукін Б.М. Аналіз інвестиційних проектів: Конспект лекцій. - К.: МАУП, 2002. - 128 с.