Економічні науки/2. Державне регулювання економіки

К. е. н., старший викладач Борисюк О. В.

Студентка Татушко Т. А.

Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, Україна

Розрахунок коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної як невід’ємна складова справляння податку на додану вартість

Коригування податкового зобов'язання/кредиту - неминуча ознака податкового обліку з ПДВ. Природно, якщо податкове зобов'язання/кредит з ПДВ визначається за такою подією, як передоплата, то цілком очевидно, що після фактичного відвантаження товарів, виконання робіт або надання послуг у більшості випадків бувають зміни кількості, номенклатури, ціни. Проте відкоригувати податкове зобов'язання не завжди вийде, якщо покупець, приміром, не є платником ПДВ.

Реформація податкової системи України на початку 2015 року поставила багато питань, як перед суб’єктами здійснення господарської діяльності, так і перед контролюючими податковими органами. Неправильне справляння податків ставить державу в складне фінансове становище, що тягне за собою чимало негативних соціальних наслідків і доволі часто призводить підприємства до банкрутства, і неплатоспроможності. Чітке роз’яснення справляння найбільшого податку – податку на додану вартість, а також правильне ведення всіх супровідних до нього дій, зокрема оформлення розрахунку коригування кількісних та якісних показників до податкової накладної, дозволить раціонально наповнювати бюджет з одночасним розвитком підприємницької діяльності.

Згідно із статею 192 Податкового Кодексу, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється коригування кількісних або вартісних показників, продавець у разі збільшення кількісних/вартісних показників збільшує податкове зобов’язання, а покупець збільшує податковий кредит. Якщо обсяг постачання зменшується, продавець зменшує податкове зобов’язання, а покупець відповідно зменшує податковий кредит [1].

Із прийняттям доповнень до Податкового Кодексу змінилися правила реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної. Якщо до 2015 року розрахунок коригування реєструвалось тільки продавцем товарів, робіт, послуг, то з прийняттям змін – кожну ситуацію із застосуванням розрахунку коригування необхідно розглядати окремо.

Таблиця 1.

Умови реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної [1]

Ситуація	Умова реєстрації
Податкове зобов’язання зменшується	У такому разі розрахунок коригування податкової накладної виписує продавець товару (постачальник), пересилає його в електронній формі покупцю, який і реєструє цей розрахунок у Єдиному реєстрі. Якщо покупець цього не зробить, Правила електронного адміністрування ПДВ передбачають, що продавець повинен збільшити своє зобов’язання з ПДВ без реєстрації електронного рахунку, а контрагент не зможе скористатися податковим кредитом. Якщо обсяг постачання зменшується, покупець зменшує свій податковий кредит, а у продавця не буде права на зменшення податкового зобов’язання.
Товари (послуги) придбані для господарської діяльності, і використовуються у негосподарській діяльності або в неоподатковуваних операціях	У такому разі на продавця/постачальника покладається обов’язок виписати податкову накладну і зареєструвати в Єдиному реєстрі за загальним правилом. На електронний рахунок потрапляють суми ПДВ у вигляді податкового кредиту навіть, якщо товари (послуги) придбанні для звільнених від оподаткування операцій або для тих, які не використовуються в господарській діяльності.

Продовження таблиці 1

Операції з неплатниками ПДВ

Право на коригування податкового кредиту залишається у разі, коли постачальник/продавець повернув кошти і реєструвати розрахунок коригування буде продавець. Згідно з п. 16 постанови КМУ від 16.10.2014 р. №569 розрахунок коригування, складений платником податку до податкових накладних, які не видаються отримувачу, а також складених під час отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України, підлягають реєстрації у Реєстрі таким платником податку.

Податкове зобов’язання збільшується або виписується нульовий розрахунок коригування

У такому разі розрахунок коригування податкової накладної виписує і реєструє продавець товару (постачальник).

Як зазначалося вище, усі розрахунки коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної необхідно реєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних. Для підтвердження прийняття розрахунку коригування до реєстрації платникові податку, який здійснює реєстрацію, видається квитанція в електронній формі, у якій наводяться реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про постачальника (продавця) товарів (послуг), дата і час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис ДФС, підлягає шифруванню та надсилається платникові податку, який здійснює реєстрацію, засобами телекомунікаційного зв’язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається у ДФС. У разі виявлення невідповідності електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, платникові податку надсилається квитанція із зазначенням причини.

Період з 1 лютого до 1 липня 2015 р. є перехідним періодом, протягом якого реєстрація розрахунків коригування здійснюється без обмеження сумою податку. Починаючи з 1 липня 2015 р. податкові накладні підлягають реєстрації з дотриманням вимог щодо наявності зазначеної суми, визначеною за спеціальною формулою [2].

Суми коригувань обов’язково відображаються у податковій декларації з податку на додану вартість. У разі відображення суми коригувань у Декларації з податку на додану вартість, обов’язковим є подання Додатку 1 «Розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість». В ньому зазначається інформація щодо контрагентів, з якими проводилося коригування, інформації про податкову накладну, яка коригується, дата та номер самого коригування, підстави для коригування та суми [2].

Отже, чітке розмежування правил реєстрації розрахунків коригувань дасть змогу наблизити як облік підприємствами податкових накладних так і їх контролювання податковими органами до міжнародних стандартів. Без цієї умови сьогодні неможливе відновлення фінансового росту української економіки і її масштабне входження в світові глобалізаційні процеси.

Список використаної літератури

1. Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями.

2. Постанова Кабінету Міністрів України від 30 січня 2015 р. № 20 «Про внесення змін до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних».