К.т.н., Двоєглазова М.В.

Чернігівський Національний технологічний університет

Дослідження стану інноваційних проектів машинобудівної галузі України

Інноваційна діяльність в Україні значно скоротилася. Це привело до технологічного відставання від розвинених країн та втрати конкурентоспроможності продукції. Протягом останніх років в Україні зменшилась забезпеченість промислових підприємств спеціалістами, відзначається незадовільний стан науково-дослідної та експериментальної бази, має місце низькій рівень інноваційної активності підприємств. Стабільний розвиток може бути досягнутий використанням інноваційної діяльності, направленої на використання результатів наукових досліджень та розробок для розширення та оновлення номенклатури та поліпшення якості продукції (товарів та послуг), удосконалення технології їх виготовлення.

Від рівня розвитку машинобудування залежать показники матеріаломісткості, енергозбереження, продуктивності праці, а також рівень економічної, екологічної безпеки промислового виробництва. Машинобудування визначає стан виробничого потенціалу країни, забезпечує функціонування всіх галузей економіки, транспорту, зв’язку тощо [1].

Головними задачами, які мають бути вирішені машинобудівними підприємствами, є:

- розширення інноваційної діяльності, направленої на збільшення долі конкурентоздатної на внутрішньому та зовнішньому ринках продукції, розробку та виробництво імпортозаміняючої продукції, впровадження машин, обладнання, приладів, які забезпечують використання ресурсо- та енергозберігаючих технологій;

- модернізація виробничого потенціалу, приведення структури потужностей та виробництва у відповідність до структури попиту;

- підвищення якості машинобудівної продукції, її конкурентоздатності та технічного рівня технологічної бази на основі застосування стандартів якості та сертифікації;

- розвиток лізингових відносин.

Інноваційна діяльність пов’язана з впровадженням наукових досліджень та розробок або інших науково-технічних досягнень в нові чи удосконалені продукти, впроваджені на ринку чи в технологічний процес, що використовується в практичній діяльності, або в новий підхід до соціальний послуг.

За останні роки в Україні збільшилась кількість промислових підприємств, що впроваджують інновації (табл.1).

Таблиця 1

Впровадження інновацій на промислових підприємствах України [2]

	Питома вага підприємств, що впроваджували інновації. %	Впроваджено нових технологічних процесів, процесів	У т.ч. маловідходні, ресурсозберігаючі	Освоєно виробництво інноваційних видів продукції,*найменувань	З них нові види техніки	Питома вага реалізованої інноваційної продукції в обсязі промислової, %
2005	8,2	1808	690	3152	657	6,5
2006	10,0	1145	424	2408	786	6,7
2007	11,5	1419	634	2526	881	6,7
2008	10,8	1647	680	2446	758	5,9
2009	10,7	1893	753	2685	641	4,8
2010	11,5	2043	479	2408	663	3,8
2011	12,8	2510	517	3238	897	3,8
2012	13,6	2188	554	3403	942	3,3
2013	13,6	1576	502	3138	809	3,3

Для покращення ситуації на підприємствах машинобудівної галузі рекомендовано використовувати два методи просування інновацій – вертикальний та горизонтальний. При вертикальному методі весь інноваційний цикл зосереджений в одній організації з передачею результатів, досягнутих на окремих стадіях інноваційної діяльності від підрозділу до підрозділу. Проте, застосування цього методу досить обмежене: або сама організація має бути потужним концерном, що поєднує всі види відділів, виробництв та служб, або підприємство повинно розробляти та випускати вузький спектр досить специфічної продукції, що не містить різнорідних складових частин. Горизонтальний метод полягає в партнерстві та корпорації, при якому провідне підприємство є організатором інновацій, а функції по створенню та просуванню інноваційної продукції розподілені між учасниками [3].

Інвестор сприймає інновації крізь призму інвестиційного проекту, який є організаційно-фінансовим планом просування інновацій (табл.2).

Таблиця 2

Структура інноваційного проекту

Стадія інноваційної діяльності	Фаза інвестиційного проекту
	Найменування	Зміст
Наукові дослідження та розробки	Передінвестиційна	Дослідження можливостей; Дослідження забезпечення; Техніко-економічне обґрунтування (ТЕО); Підготовка оціночного висновку
Придбання неречових технологій (патенти, ліцензій, розкриття ноу-хау, торгових марок, моделей та послуг технологічного змісту) Інструментальна підготовка та організація виробництва Придбання речових технологій (машин, устаткування) Маркетинг нових продуктів: - попереднє дослідження ринку - адаптація продукту Рекламна кампанія Створення мережі розповсюдження продукції Підготовка персоналу, пуск виробництва	Інвестиційна фаза (фаза впровадження проекту)	Встановлення правової, фінансової та організаційної основ для здійснення проекту. Проведення переговорів, тендери та висновки контрактів Придбання та передача технологій, включаючи основні проектні роботи Придбання землі, будівництво та встановлення устаткування Перед виробничий маркетинг, в тому числі забезпечення поставок та формування адміністрації підприємства Набір та навчання персоналу Здача в експлуатацію та пуск підприємства
Маркетинг нових продуктів – попереднє дослідження ринку	Експлуатаційна фаза	Усунення збоїв виробництва Підвищення продуктивності та якості праці Розширення виробництва Модернізація виробництва Стратегічні дослідження ринку

Таким чином, розвиток підприємств машинобудівної галузі має базуватись на результатах інноваційної діяльності, яка направлена на використання результатів наукових досліджень та розробок для розширення й оновлення номенклатури, підвищення якості продукції, удосконалення технології її виготовлення за допомогою трансферу технологій та розвитку лізингових відносин.

Література

1. Машинобудування в Україні: тенденції, проблеми, перспективи / [Н.В. Тарасова, І.С. Калініченко, В.А. Романенко та ін.] ; під. заг. ред. чл.-кор. НАН України Б.М. Данилишина. – Ніжин: ТОВ «Аспект-Поліграф», 2007. – 308 с.

2. Офіційний сайт Державного комітету статистики України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.ukrstat.gov.ua

3. Управление проектами / Мазур И.И., Шапиро В.Д., Ольдерогге Н.Г., Полковников А.В. - М.: Омега-Л, 2009. - 960 с.