к.фарм.н. Постол Н.А.

Запорізький державний медичний університет

Протимікробна активність 5-(піридин-2-іл)-4R-1,2,4-тріазол-3-тіонів

Протимікробну активність вивчали на кафедрі мікробіології і вірусології Запорізького державного медичного університету в дослідах in vitro методом «серійних розведень» на рідкому поживному середовищі [104].

Як поживне середовище використовувався амінопептид, попередньо розбавлений водою, рН середовища — 7,2. Мікробне навантаження для бактерій 2,5•10⁵ клітин амінопептидної 18‑годної культури в 1 мл середовища. Для вирощування грибів використовувалось середовище Сабуро (рН 6,5-6,7). Навантаження 500000 репродуктивних тілець в 1 мл.

Антимікробну і протигрибкову активність оцінювали за методом мінімальної бактеріостатичної концентрації (МБСК) хімічної речовини в мкг/мл. Як еталони порівняння використовували етакридину лактат та фурацилін. Виявлення протимікробної активності синтезованих сполук проводили на 5 штамах мікроорганізмів: стафілокок золотистий 209-Р, кишкова паличка 675, протей 5, паличка антракоїда 1312, синьогнійна паличка 165

4.2.1 Протимікробна активність 5-(піридин-2-іл)-4R-1,2,4-тріазол-3-тіонів, їх алкілтіо-, арилтіо-, гетерилтіопохідних, 2-[5-(піридин-2-іл)-4R-1,2,4-тріазол-3-ілтіо]-1-арилетанонів, 2-[5-(піридин-2-іл)-4R-1,2,4-тріазол-3-ілтіо]-1-арилетанолів. При виявленні активності речовин у наведених тестах використовували їх широкий спектр дії, починаючи з розведення 1:400 на 5 штамах мікроорганізмів: стафілокок золотистий 209-Р, кишкова паличка, протей 5, паличка антракоїда, синьогнійна паличка.

Із 24 досліджуваних нами сполук тільки 4 сполуки проявляють активність по відношенню до золотистого стафілококу, 3 – кишкової палички, 7 – до антракоїду, 1 – до синьогнійної палички. Таким чином, необхідно зробити висновок, що вивчений ряд сполук може бути перспективним для подальшого пошуку речовин, які були б активні до антрокоїду

Щодо протимікробної дії вихідних тіонів слід відзначити, що 5-(піридин-2-іл)-2Н-1,2,4-тріазол-3-тіон не проявляє протимікробної дії, а уведення фенільного радикалу по N₄-атому тріазолового циклу призводить до підвищення протимікробної дії відносно золотистого стафілакоку і антракоїду.

Алкілування 5-(піридин-2-іл)-4R-1,2,4-тріазол-3-тіонів галойдними алканами, арилами, гетероциклами також дозволило встановити досить чітку закономірність підсилення притимікробної дії при збільшенні числа атомів вуглецю алкільного радикалу. Але ця закономірність характерна лише для тих 3-алкілтіозаміщених 1,2,4-тріазолу, що мають фенільний замісник при N₄-атомі тріазолового циклу.

Протимікробна активність 2-[5-(піридин-2-іл)-4R-1,2,4-тріазол-3-ілтіо]ацетатних кислот, їх солей, естерів, гідразидів, амідів, іліденгідразидів та 5-іліден-2-(піридин-2-іл)-тіазоло-(3,2-в)-1,2,4-тріазол-6(5Н)-онів. З 64 вивчених нами сполук 25 сполук активні по відношенню до золотистого стафілококу, 22 – до кишкової палочки, 16 – до протею, 30 – до антракоїду, 14 – до синєгнійної палочки. Таким чином, необхідно зробити висновок, що вивчений ряд сполук може бути перспективним для подальшого пошуку речовин, які були б активні до антрокоїду.

Алкілування тіонів хлорацетатною кислотою призводить до підсилення протимікробної дії по відншенню до золотистого стафілакоку, антракоїду, а також до появи дії спрямованої проти кишкової палички. Ця активність присутня в тому випадку, якщо при N₄-атомі тріазолового циклу містится фенільний радикал.

Серед солей 2-[5-(піридин-2-іл)-4R-1,2,4-тріазол-3-ілтіо]ацетатних кислот знайдені деякі речовини, що мають помірний бактерицидний ефект. Слід відзначити натрієву сіль 2-[5-(піридин-2-іл)-2Н-1,2,4-тріазол-3-ілтіо]ацетатної кислоти, що перевищує дію етакридин лактату не тільки по відношенню до золотистого стафілакоку і антракоїду, а також і по відношенню до кишкової палички.

Естери кислот, як і сполуки інших класів даного ряду найбільш активні до золотистого стафілококу і антракоїду. Деякі з них перевищують дію еталону порівняння, при цьому збільшення числа вуглецевих атомів залишку спирту призводить не тільки до підсилення антимікробної дії проти золотистого стафілококу і антракоїду, але і до появи антимікробної дії спрямованої проти протею і синьогнійної палички.

Серед амідів 2-[5-(піридин-2-іл)-4R-1,2,4-тріазол-3-ілтіо]ацетатних кислот слід відзначити сполуку, яка містить фенільний радикал при N₄-атомі тріазолового циклу і перевищую дію етакридину лактату по відношенню до всіх досліджуваних мікроорганизмів за вийнятком синьогнійної палички.

Найвищі показники протимікробної дії виявлені серед іліденгідразидів 2-[5-(піридин-2-іл)-4R-1,2,4-тріазол-3-ілтіо]ацетатних кислот. Серед даних сполук знайдені речовини, що перевищують еталон порівняння. Особливу увагу привертає N'-(4-нітробензіліден)-2-(4-феніл-5-(піридин-2-іл)-4H-1,2,4-тріазол-3-ілтіо)ацетогідразид, що містить фенільний замісник при N₄-атомі тріазолового циклу і проявляє активність щодо антракоїду навіть в концентрації 10 мг/мл.

Список використаної літератури:

1. 2-(5-(піридин-2-іл)-4-R-1,2,4-тріазол-3-ілтіо)-ацетатні кислоти та їх солі як біологічно активні сполуки / Куліш С. М., Книш Є. Г., Панасенко О. І. [та ін.] // Актуальні питання фармац. та мед. науки та практики : зб. наук. ст. – Запоріжжя, 2006. – Вип. XVІІ. – С. 215–220.

2. Вивчення фізико–хімічних та біологічних властивостей іліденгідразидів 2-(5-(піридин-2-іл)-4-R-1,2,4-тріазол-3-ілтіо)ацетатних кислот / Куліш С. М. Книш Є. Г., Панасенко О. І., Ліснича А. М. // Запорож. мед. журн. – 2006. – № 5, т. 1. – С. 144–146.

3. Вивчення фізико-хімічних та біологічних властивостей серед похідних 5-R-4-R₁-1,2,4-тріазол-3-тіонів / Куліш С. М., Панасенко О. І., Книш Є. Г. [та ін.] // Хист : Всеукр. мед. журн. молодих вчених. – 2007. – Вип. 9. – С. 157.

4. Куліш С. М. 2-(5-(Піридин-2-іл)-4-R-1,2,4-тріазол-3-ілтіо)-ацетатні кислоти та їх естери як біологічно активні сполуки / Куліш С. М., Книш Є. Г., Панасенко О. І. // Запорож. мед. журн. – 2006. – № 1 (34). – С. 150–152.

5. Куліш С. М. Алкілування, арилювання та гетерилювання 5-(піридин-2-іл)-4-R-1,2,4-тріазол-3-тіонів та їх біологічна активність / Куліш С. М., Книш Є. Г., Панасенко О. І. // Медична хімія. – Тернопіль, 2006. – Т. 2 , вип. 8. – С. 112–114.

6. Куліш С. М. Пошук біологічно активних речовин в ряду тіозаміщених 3-R-1,2,4-тріазол-5-тіону / Куліш С. М., Щербина Р. О., Пругло Є. С. // Тези доп. до міжнар. студентської наук. конф. «Молодь - медицині майбутнього». – О., 2006. – С. 73.

7. Куліш С. М. Синтез, хімічні перетворення, фізико-хімічні та біологічні властивості серед похідних 5-R-1,2,4-тріазол-3-тіону та 4-феніл-5-R-1,2,4-тріазол-3-тіону / Куліш С. М., Маковік Ю. В., Парченко В. В. // Матеріали до міжвуз. наук. конф. студентів та молодих вчених Івано-Франків. держ. мед.