І.І. Садовська
АНАЛІЗ ПРОЦЕСУ
ПЕРЕДАЧІ ЗНАНЬ В ЗАГАЛЬНООСВІТНОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ
Хмельницький національний університет
В статті представлено аналіз залежності процесу
передачі знань між вчителем та учнями в загальноосвітньому навчальному закладі
на основі проведеного анкетування серед вчителів загальноосвітніх шкіл.
Ключові слова: категорія вчителя, рівень знань
учнів, якість викладання.
Вступ. За сучасних умов суспільство висуває високі вимоги до
педагогів: ґрунтовні знання зі своєї спеціальності, готовність здобувати
додаткову освіту, володіння педагогічними технологіями та навичками самостійної
пізнавальної діяльності, широкий світогляд, здатність організовувати свою
роботу.
Саме тому
для людей даної спеціальності необхідно здобувати категорії, які дозволяють
удосконалити рівень їх педагогічної майстерності і тим самим покращити
викладання того чи іншого предмету в школі, що відображається і на рівні знань
учнів, і на репутації самого вчителя.
Аналіз останніх досліджень та публікацій. Питанням моделювання навчального процесу займалося багато
вчених. Досліджувалися, зокрема, кількісні методи запам’ятовування та забування
матеріалу (Г. Ебінгауз, Радосавлевич, Фінкенбіндер, П’єрон, Лу, Бореас), процес
навчання було розглянуто як стохастичний процес (Р. Буш, Ф. Мостеллер, Р. Аткінсон,
Г. Бауер, В. Естес та ін.), процес передачі інформації в навчанні розглядався
із використанням макросистемного підходу (В. Власов, А. Коськін), досліджувався
процес дистанційного навчання (В. Воропаєва, Д. Криворучко).
Незважаючи
на те, що проблема аналізу та моделювання процесу навчання знайшла своє
висвітлення у ряді наукових праць, окремі аспекти даної проблеми залишаються
недостатньо вивченими. Зокрема, потребують аналізу шляхи та формування
професіоналізму вчителя при передачі знань у ході навчального процесу.
Постановка задачі. Завдання дослідження полягає у виявленні залежності між рівнем знань
учнів та кваліфікаційною категорією вчителя у загальноосвітньому навчальному
закладі.
Виклад основного матеріалу дослідження. Професіоналізм учителя є однією із основних складових процесу
навчання. В деякій мірі від цього залежить і якість отриманих знань у ході
процесу навчання [1].
Свою
педагогічну майстерність вчитель здобуває протягом усієї професійної
діяльності. Для цього він здобуває кваліфікаційні категорії та, відповідно
проходить атестацію. Атестація педагогічних
працівників – це визначення їхньої відповідності зайнятій посаді, рівню
кваліфікації. Залежно від цього та стажу педагогічної роботи їм установлюється
кваліфікаційна категорія, визначається тарифний розряд оплати праці,
присвоюється педагогічне звання. Атестація педагогічних працівників
загальноосвітніх шкіл проводиться відповідно до ст. 49 Закону України “Про
освіту” та регулюється діючим типовим положенням про атестацію [2, c. 2].
Основною
метою атестації є активізація творчої професійної діяльності педагогів,
стимулювання безперервної фахової та загальної освіти, якісної роботи,
підвищення відповідальності за результати навчання і виховання, забезпечення
соціального захисту компетентної праці [3, c.2].
В
основі проведення атестації лежать принципи: демократизму, загальності,
всебічності, систематичності, колегіальності, доступності та гласності,
безперервної освіти і самовдосконалення, морального і матеріального заохочення.
Відповідно до діючого положення атестаційні комісії створюються при навчальних
закладах, районних (міських) органах державного управління освітою, управліннях
освіти обласних (міських) держадміністрацій [3, c.3].
Кожна
комісія розглядає коло питань своєї компетенції. Основним рішенням, яке
приймається атестаційною комісією, є рішення про присвоєння кваліфікаційної
категорії. За наслідками атестації встановлюються такі кваліфікаційні
категорії: “спеціаліст”, “спеціаліст II категорії”, “спеціаліст І категорії”, “спеціаліст
вищої категорії” та може бути присвоєно педагогічне звання: “старший учитель”, “вчитель-методист”
[2, c.3].
Багато
хто вважає, що від кваліфікаційної категорії вчителя залежить якість викладання
матеріалу, рівень знань учнів, ставлення учнів до вчителя. Для того, аби
проаналізувати дану залежність серед вчителів різних категорій було проведено
анкетування. Усі вчителі виступали експертами у педагогічній галузі та вибирали
на свій розсуд варіант відповіді на поставлене запитання. Загалом було опитано
120 вчителів сільських загальноосвітніх шкіл. Серед них:
·вчителі-стажисти в кількості 20 осіб (молоді вчителі);
·вчителі-спеціалісти – 50 осіб;
·вчителі ІІ категорії – 25 осіб;
·вчителі І категорії – 15 осіб;
·вчителі вищої категорії – 10 осіб.
Досвідчений учитель – це
людина яка бажає, щоб його учні навчалися із задоволенням, він перш за все
виховує у дітей бажання слухати, експериментувати, запитувати учителя,
обмірковувати своє висловлювання чи отриману від учителя інформацію.
На
перше запитання анкети “Чи вважаєте ви себе досвідченим педагогом?” респонденти
дали наступні відповіді: 100% молодих вчителів вибрали варіант відповіді “ні”.
75% (37 осіб) вчителів-спеціалістів відповіли на це запитання “так”, інші 25%
(13 осіб) відповіли “ні”. З 25 осіб вчителів другої категорії 15 осіб (60%)
відповіли “так”, інші вчителі з цієї категорії (10 осіб або 40%) дали відповідь
“ні”. Вчителі І категорії відповіли на поставлене запитання “так” у кількості 10 осіб (67%), інші 33% (5 осіб) відповіли “ні”.
Усі 10 вчителів вищої категорії відповіли на дане запитання “так”.
Наступне
питання анкети: “Як
Ви вважаєте, для чого педагог здобуває освітньо-кваліфікаційні категорії?”. На
дане запитання усі вчителі з кожної категорії дали відповідь “для підвищення
педагогічної майстерності”.
На третє запитання анкети “На Вашу думку,
чи потрібно для педагога здобувати категорію?” усі респонденти
відповіли “так”.
Четверте питання анкети звучить наступним
чином: “Як Ви вважаєте, чи залежить рівень знань учнів від категорії
педагога?”. На це запитання отримано наступні відповіді:
·
молоді
вчителі у кількості 18 осіб (90%) позначили відповідь «ні», інші 10% (2 особи)
– відповідь “частково”;
·
60%
(30 осіб) вчителів-спеціалістів на дане запитання відповіли «ні», 40% (20 осіб)
– “частково”;
·
на
дане питання вчителі ІІ категорії у кількості
12 осіб (48%) відповіли “ні”, інші 52% (13 осіб) відповіли “частково”;
·
5
вчителів І категорії (33%) на дане запитання відповіли “ні”, 10 вчителів
(67%) – “так”;
·
10
опитаних вчителів вищої категорії на це запитання відповіли “так”, що складає
100%. Дану залежність зображено на рисунку 1.
Рисунок 1
На останнє запитання анкети “Чи впливає,
на Вашу думку, категорія вчителя на якість викладання предмету?” респонденти
дали наступні відповіді: 100%
молодих вчителів вибрали варіант відповіді “ні”. 80% (40 осіб)
вчителів-спеціалістів відповіли на це запитання “ні”, інші 20% (10 осіб)
відповіли “частково”. З 25 осіб вчителів другої категорії 15 осіб (60%)
відповіли “так”, інші вчителі з цієї категорії (10 осіб або 40%) дали відповідь
“частково”. Вчителі І категорії відповіли на поставлене запитання “так”
у кількості 10 осіб (67%), інші 33% (5 осіб) відповіли “частково”.
8 вчителів вищої категорії (80%) відповіли на дане запитання “так”,
20% (2 осіб) – “частково”.
Висновок. У даній роботі проаналізовано ставлення вчителів до того, чи
залежить рівень викладання того чи іншого предмету від їх освітніх категорій.
З
даного дослідження, можна зробити висновок, що чим вища категорія вчителя, то
він вважає себе більш досвідченим та майстернішим педагогом. Також можемо
побачити, що вчителі вищих категорій вважають, що саме їх викладання предметів
є найбільш якісним та рівень знань їхніх учнів є високим, оскільки на два
останніх запитання вони відповіли позитивно.
Список використаної літератури
1. С. А. Амелькин, О. С. Иванова.
Математическая модель процесса передачи информации в экономической макросистеме
// Программные системы: теория и приложения. № 3(3). 2010. С. 85–91.
2. Солодова Е. А., Антонов Ю. П.
Математическое моделирование педагогических систем // МКО – 2005. Ч. 1. С. 113
– 121.
3.Н.Н. Подольская, М.В. Лещайкина, М.А. Еремеева, К.Н. Архипова.
Применение статистических методов в исследовании успеваемости студентов
[Электронный ресурс] // Системное управление, Материалы I региональной
научно-практической «Научный потенциал – будущему Мордовии». 2009. URL: www.sisupr.mrsu.ru/2009-1/pdf/31_Podolnay.pdf
(дата обращения 17.01.2015).