Майборода Р. В., викладач кафедри іноземних мов

Миколаївський національний університет імені В.О.Сухомлинського

Лях Ю.В., студентка факультету економіки

Миколаївський національний університет імені В.О.Сухомлинського

Міжкультурна комунікація в менеджменті

У даній статті відображені особливості впливу міжкультурної комунікації на розвиток відносин у сфері ділової комунікації. Визначаються шляхи подолання міжкультурних бар’єрів та роль менеджера у цих процесах.

Ключові слова: міжкультурна комунікація, управління, конфлікт, бар’єр

В данной статье отображаются особенности влияния межкультурной коммуникации на развитие отношений в сфере деловой коммуникации. Определяются пути преодоления межкультурных барьеров и роль менеджера в этих процессах.

Ключевые слова: межкультурная коммуникация, управление, конфликт, барьер

The article describes the peculiarities of the influence of intercultural communications on business communication. It determines the ways of overcoming cross-cultural barriers and the role of manager in these processes.

Key words: intercultural communications, management, conflict, barrier

В сучасних умовах глобалізації світового господарства, розширення інформаційного простору, розвитку інформаційних технологій, зміцнення ділових і особистих контактів особливої актуальності набуває питання міжкультурної комунікації, яка є важливим чинником регуляції як внутрішнього життя, так і взаємин між країнами.

Метою даної статті є дослідження необхідності урахування культурних особливостей у діяльності менеджерів при встановленні зв’язків з іноземними партнерами та укладання міжнародних договорів.

Міжкультурна комунікація розглядається у працях Р. Портера, Л. Самовара, К. Бергера, І. Дзюби, Н. Висоцької та Є. Єрмоленко та інших дослідників.

Оскільки корпоративна культура організацій ґрунтується на національному економічному менталітеті, особливо гостро постає проблема міжкультурних зв’язків для менеджерів. Сучасному суспільству потрібні не просто фахівці, а фахівці з міжкультурної комунікації. Необхідність її вивчення та розуміння пов’язана з труднощами, що виникають у менеджерів в іншокультурному середовищі. Часто підприємства та організації несуть економічні збитки при спробах відкриття філій чи представництв у країнах, культура яких значно відрізняється від культури країни походження.

В останні роки на перше місце виходять дослідження по управлінню культурною різноманітністю, направлені на формування механізмів, які б дозволяли, зберігаючи національно-культурну самобутність окремих груп населення, забезпечити стійкий та суворий управлінський контроль. Крім того, знання особливостей культури та традицій іноземних партнерів допоможе мінімізувати економічні ризики і втрати, пов’язані з міжкультурними конфліктами.

Міжкультурну комунікацію в менеджменті зазвичай розглядають на зовнішньому та внутрішньому рівнях. Зовнішній рівень включає участь у міжнародному поділі праці, взаємодію бізнес-культур при міжнародних контактах, створення філій та представництв в іншокультурному середовищі, злиття та поглинення на міжнародному рівні. На внутрішньому рівні розглядається впровадження на підприємствах нових технологій та систем господарювання, реформування та реструктуризація підприємств, управління полікультурними та поліетнічними колективами, а також підвищення міжкультурного потенціалу працівників, що в сучасних умовах є необхідним для ефективного функціонування організації [1, c.54].

Проблеми міжкультурних непорозумінь виникають через брак інформації та обізнаності в специфічних особливостях культури партнера, в наслідок чого виникають певні бар’єри:

1. Мовні бар’єри – неспроможність висловити думку у зв’язку з недосконалим знанням мови.

2. Бар’єри сприйняття – різні особливості світогляду та менталітету.

3. Бар’єри, обумовлені впливом культури – непорозуміння через інші культурні цінності.

4. Бар’єри як результат невербальної комунікації, вражень, дистанції [4, c.123].

Для подолання цих бар’єрів менеджмент організації на межі кількох різних культур повинен здійснюватися з урахуванням особливостей кожної з них. Завдання менеджера – керувати та не допускати конфліктів у складній атмосфері культурних відмінностей, які проявляються в усіх сферах організаційної діяльності. Конструктивне вирішення проблем залежить від міжкультурної компетенції та компетентності менеджера, який має бути спроможним керувати як своєю поведінкою, так і поведінкою підлеглих [3, c.116]. Розбіжності у стилі керівництва та стосунків різних типів ділових культур вимагають від менеджерів певного перевтілення, високого контролю над своїми почуттями та емоціями, вміння щиро сприйняти та оцінити нову культуру як благо для власного розвитку та основи для взаємного збагачення. Комунікація є основним чинником впливу менеджера на ситуацію.

Отже, основним завданням дослідження міжкультурних зв’язків є створення, розвиток та управління технологіями культурної різноманітності, формування та розвиток міжкультурної компетенції менеджерів та працівників з метою підвищення ефективності організації в умовах глобалізації економіки.

Головними чинниками для подолання бар’єрів організації успішної роботи менеджерів у різнокультурному просторі є, перш за все, міжкультурна чутливість, знання та активне сприйняття цінної іншої культури, тактовність, толерантність, самопізнання, володіння спільною мовою, взаєморозуміння.

Список використаних джерел:

1. Буніна В. Г. Крос-культурний менеджмент і міжкультурна комунікація: навчальний посібник / В. Г. Буніна. – М.: ДУУ, 2008. – 128 с.

2. Головлева О. Л. Основи міжкультурної комунікації. - М.: Фенікс, 2008. - 224 с.

3. Найджел Дж. Холден. Крос-культурний менеджмент. Концепція когнітивного менеджменту. – М.: Юніті-Дана, 2005. - 364 с.

4. Мясоєдов С. П. Управління бізнесом в різних ділових культурах. - М.: Вершина, 2000. – С. 123.