Педагогічні науки

д. пед. н., доцент Лабінська Б. І.

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

ОСОБИСТІСНО-ОРІЄНТОВАНИЙ ПІДХІД У ВИКЛАДАННІ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ ЗА ПРОФЕСІЙНИМ СПРЯМУВАННЯМ

У сучасній професійній, у тому числі мовній, освіті спостерігаються тенденції до її гуманізації та гуманітаризації, яка зумовлена переорієнтацією в суспільстві, науковій, публічній, освітній, особистісній сферах на людський фактор; більш глибокого усвідомлення освітніх рівнів, тобто трактування кожного з них як органічної системи непереривної освіти, що охоплює школу, вищий навчальний заклад та майбутню професійну діяльність студентів; комп’ютеризації і технологізації навчального процесу; широкого залучення активних методів та форм навчання, які передбачають використання елементів проблемності, наукового пошуку, що стимулюють самостійну творчу діяльність студентів тощо [2, с. 27].

Зазначені тенденції свідчать про особистісну спрямованість сучасної освіти, яка реалізується в особистісно-орієнтованому підході у викладанні іноземної мови за професійним спрямуванням, згідно з яким в центрі викладання знаходиться студент як особистість, його мотиви, цілі, неповторний психологічний склад.

У контексті вивчення іноземної мови особистісно-орієнтований підхід передбачає формування вторинної мовної особистості, яка передбачає розвиток когнітивних властивостей особистості: пам'яті, уваги, мислення, самостійності, активності у пізнанні та її некогнітивних аспектів: емоційних характеристик тощо.

Важливим компонентом особистісно-орієнтованого підходу є мотивація, яка є рушійною силою поведінки людини, лежить в основі структури особистості, зумовлює її спрямованість, характер, емоції, здібності, діяльність й інші психічні процеси, є чинником, що впливає на продуктивність розумової діяльності [1, с. 17]. Мотивація включає спеціалізацію мовленнєвого процесу (знання мови професії, термінологічну обізнаність тощо). Урахування мотивації та емоційних явищ у викладанні іноземних мов дає змогу сформувати особистість, здатну до професійної і наукової творчості.

Ефективність використання особистісно орієнтованого підходу до викладання іноземних мов значною мірою залежить від правильно вибудуваного її змісту, до якого ставлять такі вимоги:

· навчальний матеріал повинен забезпечувати виявлення змісту суб'єктивного досвіду студента, в т. ч. досвіду його попереднього навчання;

· виклад знань викладачем (у посібнику/підручнику) повинен бути спрямований не лише на розширення їх обсягу, структурування, інтегрування, узагальнення, а й на постійне перетворення набутого суб'єктивного досвіду кожного студента;

· у процесі навчання необхідне постійне узгодження досвіду студентів з науковим змістом здобутих знань;

· активне стимулювання студента до самоцінної діяльності, можливість самоосвіти, саморозвитку, самовираження;

· конструювання і організація навчального матеріалу у такий спосіб, щоб студент сам вибирав зміст, вид і форму при виконанні завдань, розв'язуванні задач тощо;

· виявлення та оцінювання способів навчальної роботи, якими користується студент самостійно, постійно, продуктивно.

Переходячи безпосередньо до питання організації процесу навчання іноземної мови за професійним спрямуванням мусимо зазначити, що особистісно-орієнтований підхід є одним з найбільш ефективних засобів розвитку і формування навичок іншомовного спілкування. В організованому мовному спілкуванні відбувається розвиток уміння слухати як головної умови удосконалювання міжособистісної взаємодії, а також уміння корисної в деяких випадках мовчазної реакції. Засвоюються мовні функції повідомлення, з’ясування, тлумачення, коментування, контраргументування, додавання, указівки, припущення та інше. У спеціально організованих вправах тренуються швидкість мови, інтонація, тембр голосу, міміка, пози і жести, розташування учасників спілкування в міжособистісному просторі.

Добираючи і розподіляючи навчальний матеріал потрібно врахувати тип мовної уваги студента, щоб забезпечити його посильним навантаженням. Студенти із середнім рівнем актуалізації мовно-слухової як і мовно-зорової уваги потребують додаткового підходу. Студентам із низьким рівнем мовно-слухової уваги необхідна зорова опора (друкований текст, зображальна наочність). Важливо добрати градуйований для кожного студента матеріал.

Практичні завдання можуть бути досить різноманітними: від читання й аудіювання з розумінням оголошень, реклам, заголовків, викладу нескладних прохань і формулюванням коротких відповідей до перекладу фахового тексту, невеликого реферату за спеціальною статтею, самостійних висловлювань орієнтованих на специфіку професії тощо.

Отже, використання особистісно-орієнтованого підходу у процесі навчання іноземних мов за професійним спрямуванням в світлі гуманістичних тенденції сучасної освіти є беззаперечно актуальним, оскільки його організація сприяє активізації ролі студента в розвитку його особистісних і професійних здібностей і якостей, посилення його суб’єктних функцій.

Література:

1. Дроздова І. П. Теоретико-методичні засади розвитку українського професійного мовлення студентів вищих навчальних закладів нефілологічного профілю : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора філол. наук : 13.00.02 – теорія та методика навчання (українська мова) / І. П. Дроздова. – Херсон, 2011. – 47 с.

2. Задорожна І. П. Організація самостійної роботи майбутніх учителів англійської мови з практичної мовної підготовки : монографія / Ірина Павлівна Задорожна. – Тернопіль : Вид-во ТНПУ, 2011. – 414 с.