Педагогічні науки / 2. Проблеми підготовки фахівців

Назарук В. Л.

Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського

Результати експериментального дослідження формування культури здоров’я майбутніх лікарів засобами здоров’язбережувальних технологій

Діагностичним етапом експериментального дослідження було охоплено 450 студентів, які закінчили навчання на ІІ курсі п’яти вищих медичних навчальних закладів. У ході діагностичного етапу дослідження шляхом анкетування, бесіди, опитування, спостереження, тестування встановлено сформованість культури здоров’я у майбутніх лікарів після другого року навчання в медичному університеті (2011–2012 н.р.). Одержані дані дали змогу зробити такі узагальнення: з 450 студентів у 87 осіб (19,33%) встановлено високий (здоров’ятворчий) рівень сформованості культури здоров’я; 105 студентів (23,33%) виявили середній (достатній) рівень сформованості цього феномену; у 180 студентів (40,0%) – базовий (задовільний) рівень, а у 78 студентів (17,34%) – низький (репродуктивний) рівень сформованості культури здоров’я.

На констатувальному етапі експериментального дослідження здійснено розподіл студентів першого курсу (361 студентів), які почали навчання в медичному університеті, на контрольні (КГ) та експериментальні групи (ЕГ). У контрольних групах (загалом 13 груп) 180 студентів навчалися за традиційною методикою. В експериментальних групах (також 13 груп) у 181 студента формування культури здоров’я здійснювалося за експериментальною методикою. У ході розподілу студентів на КГ і ЕГ враховувалось, що кількість студентів в обох категоріях груп і початковий рівень сформованості всіх компонентів культури здоров’я (КЗ) у майбутніх лікарів на етапі вхідного контролю (ВК) мають бути близькими за значенням [2].

Аналіз результатів констатувального етапу експерименту свідчить, що за цифровими показниками сформованості всіх компонентів і загалом культури здоров’я майбутніх лікарів студенти контрольних груп вступили в експериментальне дослідження навіть з дещо кращими показниками, ніж студенти експериментальних груп.

З метою аналізу результатів формувального етапу експериментального дослідження порівнювалися цифрові показники результатів вхідного (ВК) і підсумкового (ПК) контролю за рівнями сформованості всіх компонентів і загалом культури здоров’я майбутніх лікарів, які навчались у контрольних та експериментальних групах. Вхідний і підсумковий контроль здійснювався для встановлення сформованості кожного компоненту культури здоров’я майбутніх лікарів. Проте наведемо лише узагальнені результати встановлення цифрових показників рівнів сформованості культури здоров’я майбутніх лікарів, які відображені у таблиці 1 та рисунку 1.

Таблиця 1

Узагальнені результати сформованості культури здоров’я майбутніх лікарів

Групи і к-сть студ.	Етапкконт-ролю	Узагальнені результати сформованості культури здоров’я майбутніх лікарів								Сере-дній бал (СБ)
		Високий		Середній		Базовий		Низький
		КС	%	КС	%	КС	%	КС	%
КГ 180ст.	ВК	35	19,44	42	23,33	72	40,0	31	17,22	3,45
	ПК	39	21,67	47	26,11	69	38,33	25	13,89	3,56
ЕГ 181ст.	ВК	34	18,78	40	22,10	77	42,54	30	16,58	3,43
	ПК	51	28,18	49	27,07	62	34,25	19	10,50	3,73

Порівняльний аналіз табличних даних і діаграм свідчить про те, що в обох категоріях груп залишилися студенти з низьким рівнем сформованості культури здоров’я. Тому вдосконалення підготовки майбутніх лікарів у вищому медичному навчальному закладі у напрямі формування культури здоров’я необхідно здійснювати не лише на першому-другому курсах, коли проводяться заняття з фізичного виховання, а й продовжувати на старших курсах.

Рис. 1 Динаміка узагальнених цифрових показників рівнів сформованості культури здоров’я майбутніх лікарів

З метою перевірки достовірності отриманих результатів та обробки результатів педагогічного експерименту були використані методи математичної статистики, які застосовуються у професійній педагогіці [1].

Аналіз результатів дослідження дає змогу узагальнити що ефективність формування культури здоров’я майбутніх лікарів залежить від цілеспрямованого застосування запропонованої в дисертації методики підготовки студентів. Результативність нашого експериментального дослідження підтверджується достовірними показниками.

Література:

1. Кыверялг А. А. Методы иследования в професиональной педагогике / А. А. Кыверялг. – Талин : «Валгус», 1980. – 334 с.

2. Сидоренко В. К., Дмитренко В. П. Основи наукових досліджень [Текст]: навч. посіб. для вищ. пед. закл. освіти / В. К. Сидоренко, В. П. Дмитренко. – К. : РНКЦ «ДІНІТ», 2000. – 259 с.