Педагогические науки / 5. Современные методы преподавания

к.і.н. Горденко С.І.

ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди»

Методика підготовки і проведення занять з питань цивільної оборони в установах та закладах освіти

Щороку в Україні від надзвичайних ситуацій (стихійних лих, транспортних аварій, аварій на виробництві, утоплень і отруєнь) гине більше 70 тис. осіб.

За останні роки щороку в Україні виникає до 300 надзвичайних ситуацій природного походження і до 500 надзвичайних ситуацій техногенного походження. Найбільше таких надзвичайних ситуацій виникає у Запорізькій, Донецькій, Дніпропетровській, Луганській, Львівській і Одеській областях.

Надзвичайна ситуація – це порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об’єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, великою пожежею, застосовуванням засобів ураження, що призвели або можуть призвести до людських і матеріальних витрат.

Враховуючи необхідність проведення державних заходів захисту населення від надзвичайних ситуацій, у лютому 1993 р. Верховна Рада України прийняла Закон «Про цивільну оборону України», а в березні 1999 р. Постановою Верховної Ради України до цього Закону внесено доповнення. Згідно із Законом кожен громадянин має право на захист свого життя і здоров’я від наслідків аварій, катастроф, пожеж, стихійного лиха та має право на надання гарантій забезпечення реалізації цього права від Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів місцевого самоврядування, керівництва підприємств, установ і організації незалежно від форм власності й підпорядкування. Як гарант цього права держава створила систему цивільної оборони.

Цивільна оборона України – це державна система органів управління, сил і засобів, для організації і забезпечення захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру [1, с. 9].

З метою забезпечення реалізації державної політики в сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій створена єдина державна системи органів виконавчої влади з питань запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру (ЄДС) [3, с. 9].

Навчальні заклади є об’єктовою підсистемою на чолі з їх керівником як начальником цивільної оборони і постійно діючими органами:

- комісією з питань надзвичайних ситуацій;

- керівництвом закладу та призначеними особами з питань надзвичайних ситуацій.

Об’єктова підсистема закладу організовує роботу пов’язану із запобіганням НС та захистом членів колективу і території від їх наслідків, крім того організовує навчання співробітників та тих, хто навчається основним способам захисту, користування засобами захисту та правильним діям у цих ситуаціях.

Керівники закладів та установ, які входять до складу координуючих і постійно діючих органів, а також командний склад формувань повинен бути підготовлений до виконання своїх обов’язків.

В нашій державі все населення має бути охоплено різними формами навчання з питань порядку дій в умовах надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. Такого виду заняття проводяться в установах, закладах освіти. Періодично керівники закладів та його підрозділів проходять курсову перепідготовку з проблем цивільної оборони [2, с. 160].

Підготовка майбутніх керівників, командирів формувань цивільної оборони повинна здійснюватись в період навчання в вищих навчальних закладах під час вивчення дисципліни «Безпека життєдіяльності». В їх програмах враховані питання цивільної оборони, які зобов’язані знати і вміти виконувати всі громадяни України відповідно до Закону України про цивільну оборону.

Тим, хто буде проводити заняття з слухачами варто пам’ятати, що «Цивільна оборона» – це галузь наукових знань, що вивчає безпеку життєдіяльності людей в умовах надзвичайних ситуацій. Вивчення цих питань є обов’язковим для учнів, студентів всіх спеціальностей вищих навчальних закладів. Цивільна оборона вирішує потрійне завдання підготовки учнів та студентів до свідомих дій в умовах надзвичайних ситуацій, як майбутнього учителя (наставника) до проведення занять з слухачами за темами дисципліни, як посадову особу – об’єктової підсистеми ЄДС – до виконання своїх обов’язків у різних режимах функціонування об’єкта [2, с. 161].

Учні, студенти, слухачі курсів згідно вимог програми повинні знати:

- класифікацію надзвичайних ситуацій та причини їх виникнення, характеристику вражаючих факторів і осередків ураження при надзвичайних ситуаціях техногенного, природного, біологічного як цивільного так і воєнного характеру;

- порядок виявлення та оцінки наслідків при виникненні різних небезпек, методи оцінки радіаційної, хімічної, бактеріологічної обстановки, призначення та загальну будову приладів для проведення відповідного моніторингу;

- основні принципи та заходи захисту людей в надзвичайних ситуаціях, властивості і технічні можливості колективних та індивідуальних засобів захисту;

- заходи щодо безпеки учнів, студентів та співробітників закладів та установ в надзвичайних ситуаціях;

- зміст нормативно-правових документів, які спрямовані на розв’язання завдань щодо забезпечення безпеки життєдіяльності населення України;

- форми і методи проведення занять з цивільної оборони;

- особливості методики підготовки і проведення занять з слухачами різних категорій за темами цивільної оборони;

- принципи побудови ЄДС, її завдання, склад сил і засоби захисту населення та територій, взаємодію основних елементів системи;

- режими функціонування об’єктової підсистеми: повсякденної діяльності, підвищеної готовності, надзвичайної ситуації та надзвичайного стану, за яких обставин вони вводяться і якими заходами супроводжуються.

Учні, студенти, слухачі курсів згідно вимог програми повинні вміти:

- на підставі інформації про надзвичайні ситуації (аварія на АЕС або ядерний вибух) за допомогою встановлених засобів здійснити радіаційну оцінку території та приміщення;

- на підставі інформації про надзвичайні ситуації – аварія на хімічно-небезпечному (бактеріологічно-небезпечному) об’єкті або використання ворогом (терористом) хімічної чи бактеріологічної зброї – за допомогою встановлених засобів здійснити хімічну (бактеріологічну) оцінку території та приміщення;

- на підставі прогнозу та інформації про надзвичайні ситуації, діючих вимог, за допомогою типових правил та засобів планувати заходи цивільної оборони в закладі чи установі;

- на підставі сигналу «Увага всім» та умов знаходження, за допомогою штатних та індивідуальних джерел інформації забезпечити оперативне прийняття додаткової інформації;

- на підставі додаткової інформації провести індивідуальний захист з використанням табельних та підручних засобів захисту;

- на підставі прогнозу та інформації про НС, діючих вимог, за допомогою типових правил та засобів організувати евакозаходи щодо персоналу закладу чи установи;

- проводити навчання з учнями, студентами, слухачами курсів з питань цивільної оборони, для чого вміти підготувати план конспект для проведення занять з цивільної оборони та при розробці методичних рекомендацій до плану конспекту враховувати вікові і психологічні особливості учнів, студентів та слухачів [2, с. 162-163].

Зрозуміло, що кожна людина і, безперечно, людина з вищою освітою повинна усвідомлювати важливість питань безпеки життєдіяльності та цивільної оборони. Підготовка студентів у рамках цих навчальних дисциплін містять теоретичні питання, спрямовані передусім на формування світогляду, вироблення ідеології поведінки і забезпечує майбутніх спеціалістів важливим інструментом не лише щоденного безпечного контактування з навколишнім світом, а й готує до майстерного (безпечного) виконання технологічних процесів самого різного рівня складності.

Література:

1. Стеблюк М.І. Цивільна оборона: підручник / М.І. Стеблюк. – Київ: Знання, 2006. – 487 с.

2. Атаманчук П.С. Безпека життєдіяльності. Навч. посіб. / П.С. Атаманчук, В.В. Мендерецький, О.П. Панчук, О.Г. Чорна. – Київ: Центр учбової літератури, 2013. – 276 с.

3. Кодекс цивільного захисту України: чинне законодавство із змінами та допов. на 07 серпня 2013 року: (Відповідає офіц. текстові) – К.: Алерта, 2013. – 102 с.