Філологічні науки/Актуальні проблеми перекладу

Петрашик О.В.

Національний технічний університет України

«Київський політехнічний інститут», м. Київ, Україна

Особливості перекладу еквівалентних і варіантних відповідностей

У процесі перекладу перекладач постійно зустрічається з необхідністю співставлення близьких за значенням англійських слів і слів рідної мови, щоб переконатись, чи можна використовувати те чи інше слово у перекладі. Щоб уміти правильно співставляти англійські і українські лексичні одиниці при перекладі конкретного тексту, перекладач мусить знати основні типи співставлень, а також фактори, які слід враховувати при виборі кінцевого варіанту перекладу.

У лексичних системах мови оригіналу та перекладу спостерігається невідповідність, оскільки кожна мова має свій своєрідний крій.

Ця своєрідність лексико-семантичного аспекту кожної мови перш за все виявляється у типі смислової структури слова. Будь-яке слово, тобто лексична одиниця, не є чимось відокремлиним. Усі слова є частиною лексичної системи мови, її складовим елементом. Цим пояснюється своєрідність семантичної структури слів у різних мовах. Крім того, відповідні семантичні одиниці у різних мовах можуть мати різну значимість, тобто займати різне місце у системі мови. Слово може частіше вживатися в одній мові, а в іншій мати вужче, або навіть термінологічне значення, як, наприклад, так звані інтернаціональні слова в англійській та українській мовах.

Кожне слово реалізує поняття про предмет, який воно позначає. У семантиці слова віддзеркалюються різні ознаки предмета, його властивості і зв’язок його значення з об’єктами, на які воно вказує, а також відображено бачення світу, властиве даній мові, вірніше, носіям даної мови. Пізнаючи дійсність, можна підкреслювати різні ознаки одного і того ж об’єкта – денотата, що знаходить своє відображення в семантичній структурі відповідного слова. Порівняємо, до прикладу, glasses і окуляри. В англійському слові підкреслюється матеріал, з якого виготовлений предмет (скло), а в українській – його функція: другі очі.

Але незважаючи на виділення різних ознак, обидві мови однаково адекватно відбивають одне і те ж явище дійсності.

Переклад можна розглядати як деяку трансформацію, за якої незмінним зберігається семантичний варіант, тобто зміст оригіналу, а форму його вираження – поверхневу структуру – можна змінити [1,60]. Це поняття включає в себе ще й своєрідність семантичних структур і співвідношень, що визначаються національною особливістю мов, які задіяні в процесі перекладу – англійської і рідної.

Можна виділити наступні категорії відповіднотей:

1) еквіваленти, сформовані в міру тотожності означуваного, а також відкладені в традиції мовних контактів;

2) варіантні відповідності;

3) контекстуальні відповідності.

Терміном «еквівалент» умовно можна охарактеризувати певного типу відповідності між лексичними одиницями різних мов, а не їх абсолютну рівнозначність і «рівнофункціональність». З цього приводу Ю. Найда пише, що «немає точних відповідностей між співвідносними словами у різних мовах; принцип еквівалентності як в словниках, так і в перекладах, не може бути абсолютним» [2,50].

Таке розуміння еквівалентності підтверджує співвідношення мовних елементів та можливість перекладу з однієї мови на іншу і разом з тим не нівелює і не ігнорує національну своєрідність англійської та української мов. Однак в теорії і практиці перекладу, підреслює Рецкер Я.Й., існує двояке розуміння еквівалента. Часто-густо під еквівалентом мається на увазі будь-яка відповідність слову або словосполученню оригіналу в даному конкретному контексті, або, іншими словами, будь-який вірно віднайдений відповідник мікроодиниці перекладу. Проте таке неконструктивне розуміння еквівалентності зводить нанівець суттєву різницю між категоріями словникових відповідностей. Еквівалентом, на думку Рецкера Я.Й., слід вважати постійну рівнозначну відповідність, яка, як правило, не залежить від контексту. Еквіваленти є свого роду каталізаторами у процесі перекладу. Їх роль важко переоцінити особливо в процесі усного перекладу. Саме такі одиниці перекладу, які мають постійні відповідники у рідній мові, перш за все проблискують у свідомості перекладача і допомагають йому зрозуміти значення контексту та всього висловлювання в цілому [3,10-11].

Звичайно, не слід вважати показники двомовних словників істиною у кінцевій інстанції. Однак, словник дає досить точне уявлення про ті категорії слів і словосполучень однієї мови, які мають тільки одну, еквівалентну відповідність у даній мові. Ці еквіваленти – географічні назви, власні імена, терміни різних галузей знань. Таких слів у мові не більше 30%. Оскільки терміни відносяться до спеціальної лексики, питома вага слів-еквівалентів на шпальтах газет та в художній літературі ще більше скорочується. Перекладацька практика показує, що робота з еквівалентами – явище рідкісне. До прикладу, безсумнівними еквівалентами є:

doctrinairism (книжн.) – доктринерство, dodder (бот.) – повитиця, dodman (діал.) – слимак, dog-bee (ентомол.) – трутень, dog-bolt (техн.) – відкидний гвинт.

Очевидно, словосполучення і складні слова частіше мають еквівалентні відповідники, ніж прості слова. Переважна більшість слів в англійській мові багатозначна. Випадків еквівалентних відповідностей у багатозначних слів не відмічено. Слова з прозорою внутрішньою формою часто мають одне закріплене значення у мові і частіше набирають одиничних відповідностей як, наприклад, слова, що наведені вище, де два останніх побудовано на образі «собаки».

Варіантні відповідності встановлюються між словами у тому випадку, коли у мові перекладу є декілька слів для передачі одного й того ж значення вихідного слова. У словнику знаходимо 4 відповідності іменника sincerity: щирість, чистосердечність, прямота, чесність. Прикметник sincere має 8 значень: 1) щирий, непідробний; 2) істинний, справжній, оригінальний; 3) прямий, чесний праведний.

Ці значення підтверджуються у словнику прикладами словосполучень в яких, наприклад, sincere friend перекладається справжній друг, а sincere life – чесне (праведне) життя. Можна зробити висновок, що всі ці 8 відповідностей є варіантами лексичного значення слова sincere, тобто варіантними відповідностями.

Якщо англійське слово має в українській мові відповідності, це ще не означає, що в перекладі обов’язково буде використане одне із них. Слово у певному контексті може набувати значення, яке не є постійним, а вимагається саме даним контекстом.

Однак, контекстуальні значення слова, хоч вони і не постійні, не є випадковими. Вони не відображені у словниках, але ніби закладені у слові, так як є його «потенційними» значеннями, які можуть виявитися залежно від контексту. Тому між контекстуальним значенням і основним предметно-логічним завжди існує зв’язок, і перекладач може «перекинути місток» від значення, поданого у словнику, до контекстуального.

Основною метою перекладу є стимулювати думку, підштовхнути до можливих варіантів. Іноді вдається виявити деякі відповідності, але і вони не є однозначними чи постійними. Значно частіше доводиться зустрічатись з відсутністю більш чи менш закономірних відповідностей. У такому випадку перекладач змушений відшукувати можливі рішення, виходячи з контексту, лексичного або граматичного значення слова або форми і застосувати адекватні зміни.

Література:

1. Бархударов Л.С. Язык и перевод (Вопросы общей и частной теории перевода). – М.: Международные отношения, 1975. – 335 с.

2. Найда Е.А. Анализ значения и составления словарей//Новое в лингвистике. – М.: ИЛ, 1962. – Вып. ІІ. – С.49-50

3. Рецкер Я.И. Теория перевода и переводческая практика. – 2-е изд., стер. – М.: Р. Валент, 2006. – 240 с.

4. Catford J.C. A Linguistic Theory of Translation. – London: Ltd., 1965