Мішеніна Тетяна,

доктор педагогічних наук,

кандидат філологічних наук, доцент;

Качайло Ксенія,

Кандидат філологічних наук, доцент

(Криворізький педагогічний інститут

ДВНЗ «Криворізький національний університет»)

 

Семантичні нарощення у значеннях похідних дієслівних відсубстантивів в українській мові

 

У загальнотеоретичному плані семантико-типологічне дослідження відсубстантивних дієслів є необхідним дозволяє:

– виявити специфіку особливої одиниці словотвору (похідного слова), визначити ті ознаки, за якими вона відрізняється від інших мовних одиниць;

– уточнити сутність такої важливої категорії, як словотвірне значення, що є частиною змісту деривата;

– виявити тенденції, усвідомити явища, що реалізуються у процесі створення нових лексичних значень, зумовлюють появу вторинних як мотивованих, так і немотивованих значень.

Результати вивчення дієслів-відсубстантивів у семантичному аспекті сприятимуть не тільки з’ясуванню сутності взаємопов’язаних словотвірних одиниць, але й більш детальному опису системи українського словотвору, який відображає національномовну своєрідність.

Проблеми дериваційної семантики похідних слів розглядалися українськими дослідниками: Т. Воз­ним, В. Горпиничем,В. Ґрещуком, Н. Клименко, І. Коваликом, І. Ощипко, Л. Родніною. Дослідження словотвору з позиції семантики проводили російські науковці: І. Улуханов, О. Земська, В. Лопатін, О. Кубрякова, П. Соболєва, Г. Циганенко. Результати досліджень мовознавців становлять вагомий унесок у розроблення як теоретичних, так і практичних питань дериваційної семантики, однак не розв’язують повною мірою значної частини питань цієї сфери.

Семантика похідного дієслова формується на базі значень (значення) твірного іменника. Їхня семантична взаємодія відбувається на рівні лексичних значень певних семантичних компонентів цих значень. Лексичні значення твірного іменника можуть не тільки відображатися, а і своєрідно видозмінюватися в дієслівній семантиці. Трансформація іноді зумовлює появу немотивованих значень, які свідчать про послаблення або втрату семантичних зв’язків. Часто значення, що не мотивуються семантикою твірного іменника, можуть розвиватися на базі власне дієслівного семантичного потенціалу.

Відсубстантивні дієслова сучасної української мови є неоднорідними щодо семантико-словотвірної співвіднесеності з твірними іменниками.

Для відсубстантивних дієслів (понад 70 одиниць) базою частіше виступають багатозначні іменники: адреса, вогонь, господар, хмара,  ґава, ешелон, сурма, жниво (а), квітка, лють, маневр, нудьга, парубок, сором, ярмо, фіґель, харчі, цемент, юрба, чумак, штрих, щастя та ін.

На їх основі утворюються багатозначні (25 одиниць) і однозначні (18 одиниць) похідні дієслова. Наприклад, на базі третього й четвертого значень твірного іменника голова[1, с. 250] «3. Особа, яка керує зборами, засіданням; 4. Керівник установи, об’єднання, товариства, організації та їх відділів // У дореволюційній Росії та Україні – керівник деяких виборних органів» сформувалися значення десубстантиваголовувати «бути головою чого-небудь, виконувати обов’язки голови (у 3, 4 знач.)». Інші сім значень мотивуючого іменника не були засвоєні мотивованим дієсловом.

Аналіз семантико-словотвірних зв’язків між субстантивами та похідними від них дієсловами надав змогу встановити, що формування всіх значень (прямих, переносних), частини значень чи одного зі значень похідних дієслів відбувається на основі твірної семантики як без змін, так і зі змінами в семантичній структурі десубстантивів (розширення чи звуження семантики, поява семантичних нарощень).

Базою для моносемічних дієслів (54 одиниці) є як однозначні (31 одиниця), так і багатозначні іменники (45 одиниць). Семантика дієслів, мотивованих однозначними іменниками, формується на основі семантики твірного субстантива:

– сурмити2 «фарбувати (брови, вуса тощо) сурмою» ¬сурма «чорна фарба для брів, вусів тощо»;

– тамадувати «бути тамадою, виконувати обов’язки тамади» ¬тамада «господар, розпорядник товариської вечері, бенкету».

Аналогічно формується й семантична структура інших моносемічних дієслів: чохлити, хуліганити, форсити, тельбушити, столярувати, реваншувати, попадювати, кролитися, ожередити тощо.

Найчисленнішу групу саме з таким типом співвіднесеності складають деривати зі словотвірним значенням «діяти за допомогою речовини, що названа мотивуючою основою іменника» («покривати», «наси­чувати», «вносити»): азотувати, маслити, нафіксатуарити, каніфолити, парафінувати, галунити, емалювати, фторувати, дріжджувати, алюмініювати тощо, утворені від власне українських та іншомовних іменників – назв речовин.

До цієї групи (за численністю) можна зарахувати моносемічнівідсубстантивні дієслова типу ледарювати, лихварювати, грабарювати, батракувати, бондарювати тощо, що означають «бути тим, хто названий твірною основою мотивуючого іменника», «займатися тим або робити те, на що вказує особа, названа твірною основою».

Спостережуваною є ситуація, коли для моносемічного дієслова мотивуючим є не пряме, а переносне значення іменника. Так, значення відсубстантивамавпувати[1, с. 634]  «(зне­важл.) беззастережно, сліпо наслідувати чужі звички, вчинки тощо» розвинулося на основі одного з переносних значень твірного мавпа «(перен., зневажл.) про людину, що наслідує чужі звички, вчинки тощо»; пряме значення іменника – «високоорганізована тварина-ссавець із ряду приматів, що за будовою тіла стоїть найближче до людини» – не було засвоєне.

Аналогічний процес відбувається під час формування інших від субстантивів [1, с. 317]:донкіхотувати «поводитися як донкіхот»  ¬донкіхот «2. (перен.) Ідеаліст, мрійник, який захоплюється нездійсненним, бореться з вигаданими перешкодами», а також гарячкувати, ґавити, камуфлювати, корінитися, калимити, лисичити, лакействувати, окрилити, щетинитися, мімікрувати, зміщаніти, панитися, тиранити, туманити, фарисействувати, фасонити, фетишизувати, фіглярувати, фіскалити, лівачити.

Отже, словотворення шляхом використання виключно переносних значень твірних основ спостерігається рідше. Але це своєрідне, цікаве явище охоплює близько сорока відсубстантивних дієслів і має цілком закономірний характер.

Складними семантико-словотвірними стосунками характеризуються моносемічні дієслова, які мотивуються всіма значеннями полісемічного твірного. Іменникові значення трансформуються у єдине дієслівне значення.

Семантична структура деривата президентувати «бути президентом, виконувати обов’язки президента» суміщає значення полісемічного мотивуючого президент [1, с. 1104]:

«1. Виборний голова, керівник установи, організації, товариства тощо. 2. У низці країн – обраний на певний строк глава держави».

Аналогічні семантико-слово­твірні взаємозв’язки зі своїми твірними демонструютьмоносемічнідесубстантиви, які засвоюють усі іменникові значення: вощити, жебрувати, розбишакувати, хижачити, резюмувати, типізувати, лісникувати, колонізувати, конвоювати, нормувати та інші.

Полісемічні дієслова перебувають у складніших і різноманітніших семантичних зв’язках із твірними іменниками, оскільки семантична структура багатозначного слова складається з лексико-семантичних варіантів, «число та ієрархія яких, – зауважує Т. Іванова, – можуть не збігатися й навіть суттєво відрізнятися від аналогічних характеристик вихідного слова» [2, с. 128].

Семантична структура полісемічного дієслова, мотивованого однозначним твірним, може формуватися шляхом конкретизації, деталізації дій, пов’язаних із різноманітними функціями, властивостями реалій, позначених мотивуючими іменниками. Наприклад, у семантиці дієслова вапнувати наявна конкретизація дій за функціями такої речовини, як вапно («мінеральна речовина білого кольору, яку одержують випалюванням вапняку, крейди та інших карбонатних порід») [1, с. 111]:

«1. с.г. Удобрювати вапном ґрунт для зменшення його кислотності // Обробляти солому певною кількістю вапняного розчину для кращого перетравлювання її…; 2. Покривати вапном, білити вапном».

Аналогічні процеси відбуваються під час формування семантико-словотвірної структури відсубстантивівціанувати, фосфатувати, ферментувати, хлорувати, ворсувати тощо. Таким способом семантико-словотвірних стосунків зі своїми твірними найчастіше характеризуються відсубстантивні дієслова на -ува- (-юва-), що утворилися від іменників – назв речовин. Вони найчастіше мають загальне словотвірне значення «діяти речовиною, що названа мотивуючою основою іменника».

На нашу думку, розглянуте явище впливає на появу часткових словотвірних значень типу «насичувати…», «покривати…», «об­роб­ляти тим, що назване твірним іменником» і пов’язане з термінологізацією вторинного дієслівного значення.

Семантико-словотвірна пара «багатозначне похідне дієслово ¬ однозначний твірний іменник» характеризується ще таким типом співвіднесеності, коли, крім засвоєного значення, десубстантив має власні переносні значення, які не є засвоєними від твірного, а розвинулися на базі дієслівних значень (прямих чи переносних). Так, пряме значення полісемантичного дієслова хіпувати[1, с. 1563] «1. Протестувати проти способу життя суспільства, порушуючи прийняті в ньому норми і правила поведінки, бути хіпі» базується на основі прямого значення моносемічногосубстантивахіпі – «про молодь, яка виражає свій протест проти несправедливості, умовності суспільства проголошенням гасел свободи від сім’ї, демонстративною відмовою від загальноприйнятих моральних норм…»; друге дієслівне значення «наслідувати життя, манеру поведінки хіпі» є наслідком процесу метафоризації власне дієслівного значення.

Метафоризації власних значень також зазнають інші відсубстантивнідієслова: шинкувати, бунтувати, ґедзатися і ґедзкатися, слинити, суфлірувати / суфлювати, торпедувати, кокетувати, косити1[1, с. 578], нуртувати. Досить прозорими й чіткими є семантико-словотвірні зв’язки між твірними іменниками та похідними дієсловамикомплектувати, моралізувати, горювати, грішити, сурмити1 [1, с. 1416], саботувати (¬саботаж), тралити, флюсувати, пломбувати, проектувати2 (¬проекція) [1, с. 1152],шанувати, лютувати, семантика яких сформувалася на основі всіх прямих значень твірних (без будь-яких змін).

Наприклад, відсубстантивне дієслово калькувати[1, с. 516]зі значенням «1. спец. Знімати за допомогою кальки (у 1 знач.) точну копію креслення, малюнка, плану; 2. лінгв. Створювати слово або вислів за зразком будови відповідного слова чи вислову іншої мови» засвоїло всі значення субстантивакалька: «1. спец. Прозорий папір або тонка тканина, що накладається на креслення чи малюнок для точного копіювання // Копія креслення чи малюнка на тонкому папері; 2. лінгв. Слово або вислів, утворені способом калькування».

Група таких багатозначних десубстантивів є невеликою; в основному її представляютьдієслова зі спеціальними термінологічними значеннями. Можливо, наявність саме таких значень, їх точність, нейтральність, чіткість перешкоджає розвитку нових значень похідного, обмежує семантичні потенції дериватів.

Відсубстантивні дієслова сучасної української мови є неоднорідними щодо семантико-словотвірної співвіднесеності з твірними іменниками.

Дослідження семантико-словотвірних відношень між твірними іменниками та похідними від них дієсловами надало змогу встановити основні типи співвіднесеності цих одиниць:

1. Між полісемічними іменниками та полісемічними дієсловами:

1) засвоєні похідним пряме й переносні значення іменника (нокаутувати, акцентувати, табунитися, атрофуватися, голодувати, орнаментувати, гальмувати, туманіти);

2) засвоєна тільки частина іменникових значень(символізувати, химерувати, бляхувати, межувати, сиротіти, уярмити);

3) засвоєні всі, частина або одне значення твірного та поява нових значень у власній семантичній структурі дієслова (парадувати, карбувати, снити, вадити, таврувати, зорювати, мотлошити, статкувати, латати1, закореніти, розгалузити, уособити, кришити).

2. Між однозначними іменниками та багатозначними дериватами: мотивуючись твірним іменником, похідне слово розвиває власну семантику(нотифікувати, мітингувати, тиражувати, фільтрувати, тямити, мінералізувати, потіти, супонити, торпедувати).

3. Між полісемічними твірними й моносемічнимидесубстантивами:

1) дієслово засвоює лише одне з іменникових значень (деркачитися, знебожитися, кривдити, бескидувати, галузитися, роботизувати, позернити, маревіти, склити, кардувати, пасинкувати);

2) кілька значень твірного «конденсуються» в одне дієслівне (газифікувати, аналізувати, гадкувати, збезволити, барвити, сальдувати, таганувати, антисептувати, стравувати, візитувати).

4. Між однозначними твірними й однозначними похідними дієсловами: семантика десубстантива перебуває в тісному, безпосередньому зв’язку з мотивуючою семантикою (злітеплитися, кравцювати, затинити, ладанити, гронитися, каталогізувати, розкльошити, пестунчити, гармидерувати, досвіткувати).

Література:

1.      Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. і голов. ред. В.Т.Бусел. –К.; Ірпінь: ВТФ Перун, 2007. –1760 с.

2.      Иванова Т.Ф. К вопросу о семантической мотивации производных слов / Т.Ф. Иванова // Языковая практика и теория языка: сб. ст. –М.: Изд-во МГУ, 1974. –Вып. 1. –С. 126–138.

3.      Калиущенко В.Д. Типология отыменных глаголов: [учеб.пособ.]/ В.Д. Калиущенко. –К.: Изд-во УМК ВО, 1988. –87 с.