“Право”/2.Административное и финансовое право.

Брайченко С.М., завідувач кафедри кримінально-правових дисциплін, к.ю.н., Смаглій В.А., старший викладач кафедри цивільно-правових дисциплін

Східноєвропейський університет економіки і менеджменту м. Черкаси

ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ СКЛАДАННЯ ПРОТОКОЛУ ПРО АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ

Права та свободи людини і громадянина в Україні забезпечені спеціальним механізмом охорони й захисту, що реалізується через юридичну регламентацію провадження по справах про адміністративні проступки в частині притягнення винних у протиправних діях до відповідальності. Таке гарантування законності процесуальних дій і визначена регламентація функціонування суб’єктів адміністративної юрисдикції, що наділені правами і обов’язками порушувати та розглядати справи про адміністративні проступки, є фундаментальним засобом реалізації прав та свобод людини і громадянина.

Проблемні питання адміністративно-деліктного процесу є предметом дослідження багатьох вітчизняних адміністративістів: В.Б. Авер’янов, І.П. Голосніченко, Ю.П. Битяк, Л.В. Коваль, Є.В. Додін, А.Т. Комзюк, В.К. Колпаков, Т.О. Коломоєць, О.В. Кузьменко, Д.М. Лук’янця, М.М. Тищенка, О.І. Остапенка та багатьох інших. Проте, у практичному виконанні проваджень у справах про адміністративні правопорушення все ж допускається чимало порушень встановленої процедури, в тому числі і під час складання процесуальних документів, основним із яких є протокол про адміністративне правопорушення. Від правильності складання останнього залежить правомірність усіх інших процесуальних дій.

Саме тому ціллю даного дослідження, є визначення проблем в діяльності органів внутрішніх справ при складанні таких протоколів і вироблення рекомендацій щодо вдосконалення нормативної бази адміністративно-деліктного законодавства та правозастосовчої практики.

Одним з основних завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є забезпечення правильного застосування норм права, що передбачають адміністративну відповідальність. Вирішення даного завдання здійснюється шляхом встановлення фактичних обставин вчиненого проступку. Під фактичними обставинами розуміються ті дії чи обставини, що відбулися й які необхідно вивчити для того, щоб правильно вирішити справу [1, 221]. Від цього етапу першої стадії адміністративно-деліктного провадження здебільшого залежить правильність прийнятого рішення.

Під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення, згідно зі ст.278 Кодексу України про адміністративні правопорушення [2], посадова особа органу адміністративно-деліктної юрисдикції повинна перевірити, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.

Аналіз практики свідчить, що закріплені в нормативних актах вимоги щодо оформлення протоколу не завжди дотримуються. При цьому спостерігаються однотипні порушення:

1. Поверхове викладення обставин правопорушень. У протоколах нерідко вживаються загальні фрази про те чи інше правопорушення, наприклад, «порушував громадський порядок», «порушував правила адміністративного нагляду» тощо. У подібних записах мова йде не про сутність проступку, а лише про його юридичну кваліфікацію, правильність якої неможливо перевірити під час розгляду справи.

2. Неправильне встановлення особи правопорушника, місця його роботи. Як результат, немає можливості притягнути правопорушника до відповідальності, а в деяких випадках стягнення накладається на особу, яка не вчинювала правопорушення, а винний його уникає.

3. Відсутність підписів й пояснень порушників. У багатьох випадках (до 10% вивчених нами справ про адміністративні правопорушення) адміністративні матеріали не пред’являються правопорушникам для ознайомлення, складаються без їх пояснень щодо вчиненого проступку, без підпису й зазначення причин відмови правопорушника підписати протокол.

Для більш повного та об’єктивного розгляду та вирішення справи про адміністративне правопорушення необхідно вичерпно встановити коло її обставин, що називають головним завданням доказування на стадії адміністративного розслідування і складає предмет доказування [3, 74].

Визначення предмета доказування залежить від особливостей кожної адміністративної справи, тому коло обставин, що підлягають встановленню в кожній справі, залежить від складу проступку, щодо якого здійснюється розслідування. Поруч з обставинами, необхідними для визначення складу проступку, повинні бути встановлені й інші фактичні обставини, що мають значення для відображення всієї картини правопорушення й характеристики правопорушника. Встановлення цих обставин має суттєве значення для індивідуалізації відповідальності й визначення її міри.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Бро Ю.Н. Понятие фактических данных и обстоятельств дела, устанавливаемых в процессе правоприменительной деятельности [текст] / Ю.Н. Бро // Проблемы совершенствования советского законодательства. Труды ВНИИСЗ. – М.: Изд-во ВНИИСЗ, 1977. – № 9. – С. 221–223.

2. Кодекс України про адміністративні правопорушення [текст] // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1984. – Додаток до № 51. – Ст. 1122.

3. Про затвердження Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення: наказ МВС України від 22.02.2001 р. № 185 // Офіційний вісник України. – 2001. – № 13. – Ст. 582.