Право/5. Кримінальне право та кримінологія
К.ю.н.,
доцент Лень В.В.,
ДВНЗ
«Національний гірничий університет», Україна
Незаконний обіг та позбавлення державних нагород:
історичні аспекти кримінального законодавства
На сьогодні, вважаємо, не визначеним залишається важливе
і складне питання щодо права (при настанні певних умов) позбавлення українською
владою (президентом України), різних категорій українських громадян державних
нагород[1,С.107]. Зазначене питання неможливо вирішити, не досліджуючи і його історичні
аспекти.
Розглядаючи більш детально генезис кримінальної
відповідальності за незаконний обіг державних нагород, а також питання їх
позбавлення, слід зазначити, що вперше вони з’явились за указом Президії Верховної Ради СРСР(далі- ПВР) у 1943р., де
передбачалось:
1.Встановити, що винні у незаконному нагородженні
орденами і медалями СРСР та нагрудними
знаками осіб, не маючих прямого відношення до армії і флоту притягуються до
відповідальності, як за посадові злочини і караються тюремним ув’язненням на строк від 6 місяців до 2-х років.
2.Винні у привласненні ордена, медалі або нагрудного
знаку, караються тюремним ув’язненням на строк від 2-х до 3-х років.
3.За продаж або передачу у вигляді подарунка ордена,
медалі або нагрудного знаку іншій особі, винний підлягає позбавленню нагороди і
карається тюремним ув’язненням на строк до 3-х років.
4.Носіння ордена, медалі або нагрудного знаку особами не
маючих на те права, караються тюремним ув’язненням на строк від 6 місяців до 1
року.
5.Посадові особи, які відповідають за збереження орденів,
медалей і нагрудних знаків (в шпиталях, штабах, судових органах тощо) з
халатності (недбальства- В.Л.), яких допущені викрадення ордена, медалі або
нагрудного знаку, караються тюремним ув’язненням на строк вд 1 року до 2-х
років[2].
У 1960р. цей закон відмінили в зв’язку з прийняттям
нового кримінального закону[3], до якого не була
включена відповідна кримінально-правова норма.
Передбачалась лише адміністративна відповідальність, яка
й існує на сьогодні. У ст.186-1 Незаконні дії щодо державних нагород,
передбачається (вносились певні зміни): Купівля, продаж, обмін чи інша оплатна
передача ордена, медалі, нагрудного знака до почесного звання, а так само їх
привласнення або носіння особою, яка не має на те права, чи незаконне
зберігання – тягнуть за собою попередження або накладення штрафу від 1 до 2-х
неоподатковуваних доходів громадян[4].
У 1985р. перед 40-річчям Перемоги у Великій Вітчизняній
війні знову була введена кримінальна відповідальність, відповідним указом ПВР СРСР
[5]. Кримінальний кодекс Української РСР (далі- КК) за указом ПВР УРСР доповнений ст.191-1 Купівля, продаж, обмін,
а рівно підробка або навмисне
знешкодження ордена, медалі, нагрудного знаку до почесного звання СРСР
передбачала відповідальність:
Купівля, продаж, обмін або інша оплатна передача ордена,
медалі, нагрудного знаку до почесного звання СРСР – караються виправними
роботами на строк до одного року або
штрафом в розмірі до двохсот рублів.
Ті самі дії, вчинені повторно, а рівно підробка або навмисне
знешкодження ордена, медалі, нагрудного знаку до почесного звання СРСР або інша
наруга над ними – караються позбавленням волі на строк до 3-х років, або
виправними роботами на строк від 1 року до 2-х років, або штрафом в розмірі до
трьохсот рублів[6].
У 1992р. ця кримінально - правова норма виключається з КК
УРСР[7]. На сьогодні в
національному кримінальному законодавстві відповідальність за незаконні діяння з державними нагородами
СРСР,України не передбачається.
Стосовно
історичного розвитку питання позбавлення державних нагород зазначимо, що
ст.37 Позбавлення військових, спеціальних звань, рангів, чинів, кваліфікаційних
класів і державних нагород з’явилась у
КК УРСР (1960р.). Відбувались редакційні зміни і доповнення до неї. Остання
редакція у 1995р., ст.37 була такою:
В разі засудження за тяжкий злочин особа, яка має
військове, спеціальне звання, ранг, чин або кваліфікаційний клас, може бути
позбавлена його за вироком суду.
В разі засудження за тяжкий злочин особи, яка має почесне
звання або відзначена державною
нагородою України, суд при постановленні вироку вирішує питання про внесення
подання президентові України про
позбавлення засудженого почесного звання або державної нагороди України[8,С.136]. У кримінально-правовій нормі не йдеться мова про
державні нагороди СРСР, але про них на той час, вперше після визнання
незалежності України вже зазначається у відповідній Постанові ПВР України [9 ], хоча ще не існувало національного закону
« Про державні нагороди України»[10 ].
Ця стаття не
включена до чинного КК України (2001р.)[11]. До 1960р., це
питання регулювалось Загальним положенням про ордени Союзу РСР[12], а з 1979р., ще і відповідними
нормами Загального положення про ордени, медалі і почесні звання СРСР[13].
Втім, слід
зазначити, що визначальним, ключовим у питанні позбавлення державних нагород,
завжди була необхідність звернення з клопотанням (поданням) виключно до органу,
який нагородив особу державною нагородою.
Список використаних джерел:
1.Лень
В.В. Державні ордени, медалі СРСР та України : історико - правове дослідження :
монографія. – Запоріжжя : Дніпровський металург, 2015. - 303с.
12. Постановление
ЦИК и СНК СССР «О утверждении Общего положения об орденах СССР» от
07.05.1936 г.
9. Постанова
Президії Верховної Ради України від 2 березня 1992 р. «Про громадян
України, відзначених державними нагородами СРСР».
10. Закон
України від 16 березня 2000 р. «Про державні нагороди України».
4. Кодекс України про адміністративні
правопорушення.— Х. : Одіссей, 2014.— 288с.
2.Указ
ПВС СССР «Об ответственности за незаконное награждение орденами и медалями и
нагрудними знаками, за присвоение орденов, медалей и нагрудних знаков и
передачу их награжденными лицами другим
лицам» от 02.05.1943г.
3.
Указ ПВС УССР
«О признании утратившими силу законодательных актов УССР в связи с принятием
Уголовного кодекса Украинской ССР» от 1960г.
5.Указ ПВС СССР «Об
ответсвенности за незаконные действия
по отношению к государственным наградам СССР» от 05.03.1985г.
6.Указ
ПВР УРСР « Про внесення змін і доповнень до Кримінального,
Кримінально-процесуального кодексів Української РСР» від 10.12.1985р.
7.
Закон України «Про внесення змін і доповнень до Кримінального, Кримінально -
процесуального кодексів Української РСР, кодексу Української РСР про
адміністративні правопорушення та Митного кодексу України» від 17.06.1992р.
8.Науково-
практичний коментар Кримінального кодексу України за станом законодавства та
постанов Пленуму Верховного Суду України на 1 січня 1997р. / За редакцією
В.Ф.Бойка, Я.Ю. Кондратьєва, С.С.Яценка.- К.: Юрінком, 1997.- 960с.
11.Науковий
коментар Кримінального кодексу України / Проф. Коржанський М.Й.- К.: Атіка,
Академія, Ельга-Н, 2001. – 656с.
13.Указ ПВС СССР об
утверждении «Общего положения об орденах, медалях и почетных званиях СССР» от
03.07.1979г.