Переворська О.І., Максютенко А.О.
Дніпропетровський національний університет імені О.Гончара

ПРОБЛЕМИ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ АДАПТАЦІЇ РОЗУМОВО ВІДСТАЛИХ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

На сьогодні порушення розумового розвитку - досить складна й одночасно недостатньо розкрита особливість перебігу розвитку дитини. За розумової відсталості дитина не має достатньо розвинених здібностей до контролю та самоконтролю власної поведінкі, спостерігається низький рівень активності й пізнання, безпосередні потреби та емоційні вияви не усвідомлюються і не регулюються самою дитиною [2,4].
Одним з основних завдань навчання і виховання дітей з порушеннями інтелекту є становлення особистості кожного в цілому, оптимальний розвиток потенційних можливостей, підготовка та включення у середу як повноправних членів суспільства. Аналіз наукової літератури свідчить, що вирішення проблеми адаптації осіб з розумовою відсталістю практично залишається поза увагою вчених. У зв’язку з цим проблема соціально-психологічної адаптації розумово відсталих дітей дошкільного віку на сьогодні є актуальною для дефектологічної науки.
Соціально-психологічна адаптація - пристосування, приведення індивідуальної та групової поведінки розумово відсталих дітей у відповідність з системою суспільних норм і цінностей [3]. У розумово відсталих дітей утруднена взаємодія з соціальним середовищем, знижена здатність адекватно реагувати на те, що відбувається. Вони відчувають особливі труднощі в досягненні своїх цілей в рамках існуючих норм, що може викликати у них неадекватну реакцію і призвести до відхилення в поведінці. У ході соціально-психологічної адаптації таких дітей здійснюється розвиток усвідомленого виконання соціальних норм і правил, адекватних взаємин з суспільством; пристосування дітей до нових соціальних умов, реалізація їх потреб, інтересів і прагнень; розвиток індивідуальності.

Метою нашого дослідження було вивчення особливостей соціально-психологічної адаптації розумово відсталих дітей дошкільного віку і визначення шляхів її оптимізації. Дослідження проводилось на базі КЗО «Дніпропетровський навчально-реабілітаційний центр «ШАНС» ДОР». У ході дослідження було обстежено 26 дітей дошкільного віку (4-7 років) з розумовою відсталістю, опитано 49 батьків цих дітей і 6 вихователів. Дослідження проводилось за допомогою наступних методик: 1) «Діагностика соціально-психологічної адаптації» К. Роджерса і Р.Даймонда (в адаптації Рейди К.В., Тороп К.С.); 2) «Який я?» Немова Р.С.; 3) «Оцінка емоційної та комунікативно-поведінкової сфери дітей з важкими порушеннями розвитку» Ткачова В.В.; 4) «Вибір у дії» Немова Р.С.; 5) «Яка дитина у взаєминах з оточуючими людьми?» Немова Р.С.
Під час обстеження було виявлено наступне: методика №1 показала, що 73% дітей мають низький рівень адаптації, 17% дітей - середній і 10% дітей - високий рівень. Тільки 35% дітей сприймають себе як особистість, 65% дітей як таку себе не сприймає, або сприймає частково. Тільки 40% дітей більш-менш сприймають інших, перебувають з ними у досить близьких стосунках, 43% дітей знаходяться в стані конфлікту, 17% дітей нейтральні. За методикою №2 низький рівень розвитку самооцінки мають 20% дітей, у 75% дітей - дуже низький рівень, у 5% дітей - середній. Методика №3 показала, що 70% дітей мають дуже низький рівень розвитку емоційної та комунікативно-поведінкової сфер, 15% дітей - низький і 15% дітей - середній рівень. За методикою №4 27% дітей мають низький рівень розвитку міжособистісних відносин, у 73% дітей - дуже низький рівень, діти з високим та середнім рівнем розвитку міжособистісних відносин не виявлені. Методика №5 виявила низький рівень розвитку взаємин з оточуючими людьми у 87% дітей, у 13% дітей - дуже низький, діти з високим та середнім рівнем розвитку взаємин з оточуючими людьми не виявлені.

Таким чином, дослідження показало, що майже всі діти відчувають певні проблеми в соціально-психологічній адаптації, а у 70% дітей ці проблеми досить відчутні. У дітей були виявлені внутрішні проблеми, викликані особливістю психічного розвитку дітей дошкільного віку (пріоритет зовнішнього вигляду, низький рівень розвитку вольової сфери, індивідуальні особливості відносин у середовищі однолітків), а також зовнішні по відношенню до дітей проблеми (пріоритет думки батьків, недостатні знання у дітей про правила поведінки та ін.).
Дослідження показало, що у процесі формування соціально-психологічної адаптації розумово відсталих дітей повинні вирішуватися наступні завдання: формування навичок спілкування, розвиток міжособистісних стосунків у дитячому колективі, гармонізація відносин між дитиною і значущими дорослими, корекція дитячо-батьківських відносин, соціально-педагогічна профілактика та корекція дезадаптивної поведінки дітей. Максимально можливий розвиток соціально-психологічної адаптації може бути досягнутий тільки при дотриманні низки умов: більш ранній початок корекційної роботи; сприятлива сімейна обстановка і тісний зв'язок дошкільного закладу з сім'єю; застосування адекватної програми і методів навчання, відповідних реальному віковому періоду і реальним можливостям розумово відсталих дошкільників.

Література

1. Гаркуша Ю.Ф. Социальная адаптация и интеграция детей с особыми образовательными потребностями. – М.: Изд. В. Секачев, 2008.

2. Психологія розумово відсталої дитини: підручник / В. М. Синьов,

М. П. Матвєєва, О. П. Рохліна. – К.: Знання, 2008.
3. Соціально-педагогічна підтримка обдарованих дітей-інвалідів: Збірка матеріалів / За ред. В.І. Бондаря, В.В.Засенка. – К.: Наук. світ, 2004.

4. Шипицина Л.М. "Необучаемый" ребенок в семье и обществе. Социализация детей с нарушением интеллекта. – СПб.: Питер, 2002.