ФИЗИЧЕСКАЯ КУЛЬТУРА И СПОРТ /

1. Физическая культура и спорт: проблемы, исследования, предложения.

 

Чиченьова О. М. 1, Ганул О. В. 2

1 Національний технічний університет України

«Київський політехнічний інститут»,

Кафедра фізичного виховання

2 Державний економіко-технологічний університет транспорту

Кафедра «Фізична підготовка та спорт»

 

Значення спеціальної фізичної підготовки

в настільному тенісі

 

Актуальність проблеми. Сутність проблеми полягає у необхідності підвищення ефективності підготовки студентів у навчальному відділенні настільного тенісу. Оптимізацію підготовки студентів-тенісистів можна здійснити за рахунок зміни якості вправ й навантажень, що пропонуються виконувати впродовж спеціальної фізичної підготовки (Г. В. Барчукова, 2006; А. Н. Амелин, В.А. Пашинин, 1999).

 

В настільному тенісі головним критерієм ефективності тієї або іншої системи підготовки вважається кінцевий результат, або успішність в змагальній діяльності. Спортивний результат залежить від безлічі факторів: рівня загальної й спеціальної фізичної, технічної, тактичної й психологічної підготовки, тобто є інтегральним показником функціонального стану і функціональних можливостей всіх систем організму (центральної нервової, кардіо-респіраторної, сенсорних систем, а також систем енергозабезпечення м'язової діяльності).

Ігрову й тренувальну діяльність студента в настільному тенісі можна охарактеризувати як рухову діяльність в умовах, які змінюються, а також виконання рухових дій і змінної за швидкістю м'язової роботи, що відбувається за інтенсивній обробці великого обсягу сенсорної інформації, при цьому інтенсивність фізичного навантаження під час гри коливається від помірної до максимальної [2, 4], характерно також постійне поєднання виконання активних швидкісних дій з короткочасними періодами відносного відпочинку.

Дослідження виконувалось за індивідуальним планом науково-дослідної роботи викладачів кафедри фізичного виховання НТУУ «Київський політехнічний інститут» й кафедри «Фізична підготовка та спорт» Державного економіко-технологічного університету транспорту.

 

Мета, завдання роботи, матеріал і методи.

Мета дослідження – рекомендації щодо покращення підготовки студентів у навчальному відділенні настільного тенісу.

Методи дослідження включали вивчення й аналіз літературних джерел.

 

Результати дослідження.

Настільний теніс є складним видом спорту, що містить у собі цілий ряд ударів, кожний з яких вимагає різних навичок і прямо залежить як від зовнішніх факторів (наприклад, спортивного інвентарю), так й від внутрішніх (технічна підготовка) факторів [1, 5]. Зазначимо, що технічні елементи й техніко-тактичні комбінації гравець виконує зі значною швидкістю, особливо впродовж змагальних ігор. Досягнення успіху в настільному тенісі залежить від цілого ряду умов, в тому числі й від особливостей тренування й підготовки до змагань. Ці процеси необхідно будувати й здійснювати не тільки на підставі загальних психолого-педагогічних закономірностей, але й з обліком конкретних науково обґрунтованих методів і прийомів педагогічного впливу й способів організації діяльності, що відповідають конкретному виду діяльності та індивідуальних властивостей студентів-тенісистів.

Гра у настільний теніс відрізняє нерегламентована діяльність ігрового характеру із протиборством "один на один" (або "два на два"), що вимагає від гравця виконання нестандартних ігрових дій. Рівень досягнень в сучасному настільному тенісі є дуже високим, вивчення факторів, що здійснюють вплив на спортивний результат, й визначення значимості кожного з них для представників професійного настільного тенісу (аналіз змагальних ігор професійних гравців), дозволило зробити висновок, що головним фактором, який здійснює вплив на виграш розіграшу очка (за однаковому рівні загальної фізичної підготовки) є швидкість й вибухова сила при нанесенні ударів, розвиток яких здійснюється впродовж спеціальної фізичної підготовки [3, 6].

Дії гравця й сама гра зосереджені на невеликому периметрі ігрової зони (тобто столі), ракетці й м'ячі, вибір певного удару, остаточне рішення і, нарешті, його виконання повинні бути точними, швидкими й своєчасними.  З іншого боку, самі навички, що необхідні для настільного тенісу, також є досить складними – вони містять у собі технічний аспект удару й переміщення тіла. Ці дві складові тісно пов'язані між собою, й недоліки першої з них можуть негативно позначитись на виконанні останньої, що в підсумку веде до втрати очка. Якщо, приміром, загальна фізична підготовка гравця відповідає вимогам, але він не вміє швидко й точно переміщатись, у такому разі він автоматично втрачає 50% імовірності виграти очко.

Розвиток настільного тенісу за останні роки пов'язано зі зміною й значним підвищенням вимог до спеціальної фізичної підготовки тенісистів-початківців. Досягти значних спортивних результатів в сучасному настільному тенісі можна лише за умови засвоєння техніки виконання ударів й техніко-тактичних дій, а це можуть тільки гравці з розвитком швидкості та вибухової сили, що розвивається засобами спеціальної фізичної підготовки. Наприклад, вибухова сила (стрибучість) потрібна гравцю, щоб дістати далекий м'яч або виконати потужний удар. Існує й певний зв'язок якостей між вищеозначеними якостями: без достатнього розвитку однієї якості не можуть повною мірою  розвиватись інша.

 

Однією з умов досягнення успіхів у настільному тенісі є забезпечення високого рівня фізичної підготовленості гравця. Фізична підготовка тенісиста представляє собою неподільний доданок тренувального процесу, що припускає виховання фізичних якостей, які проявляються в рухових здатностях необхідних у настільному тенісі – гнучкість, сила, швидкість, стрибучість, витривалість, координаційні здатності, всі ці якості є взаємозалежними й проявляються під час гри у специфічних формах. У настільному тенісі визначальними фізичними якостями є швидкість (реакція) й спритність, ці якості поєднуються, тому гравець повинен бути всебічно фізично розвиненим, йому потрібно систематично тренуватись, розвиваючи кожну якість окремо й у комплексі.

Сучасна гра у настільний теніс характеризується виконанням високодинамічної й складнокоординованої рухової діяльності, що пред'являє високі вимоги до швидкості реакцій, до високої швидкості переробки інформації прийняття рішень, до концентрації й розподілу уваги. Спеціальну фізичну підготовку студента-тенісистів потрібно максимально наближати до гри у настільний теніс. Успішне вирішення завдання спеціальної фізичної підготовленості тенісиста багато в чому залежить від умілого підбору засобів фізичної підготовки, а також від оптимального співвідношення загальної й спеціальної фізичної підготовки в процесі багаторічних занять спортом.

Рівень розвитку настільного тенісу, вимагає вирішення основних проблем вдосконалювання теорії й методів керування тренувальним процесом, розробки ефективних засобів й методів спеціальної фізичної підготовки студентів-тенісистів. Підвищення ефективності системи підготовки студентів у настільному тенісі являє собою одне з найбільш важливих завдань розвитку їх спортивної майстерності, оскільки помилки, що допущені на початковому етапі навчально-тренувального процесу, можуть не дозволяти прогресувати у майбутньому.

 

Надзвичайно важливими в настільному тенісі є такі якості, як спритність й швидкість реакції, оскільки гравець повинен швидко оцінювати обстановку, швидко реагувати, швидко стартувати, швидко робити замах, швидко рухатись й швидко змінювати напрямок переміщень впродовж гри, й тільки при наявності зазначених якостей можна у складній і швидко мінливій обстановці зустрічі захопити ініціативу та домогтись перемоги.

 

1.     Розвиток швидкості реакції.

Швидкість і здатність її використання – є необхідним елементом для гри у настільний теніс а для швидкого атакуючого стилю він має особливе значення. Переміщення тенісиста відрізняються узгодженістю положення рук й ніг при нанесенні ударів по м'ячу, але в ході зустрічей все може змінюватись у залежності від відповідних дій суперника. Сфера руху рук й ніг є обмеженою, розподіл зусиль при роботі ракеткою нерівномірною, зробивши різкий швидкий рух, м'язи мають можливість розслабитись, одержуючи короткочасний перепочинок і, працюють по черзі, не втомлюючись протягом гри.

Рівень розвитку швидкості реакції визначається тим, наскільки швидко гравець реагує на дії свого суперника, точно визначає характер польоту м'яча. М'яч, що направлений суперником, перебуває у повітрі 0,3-0,5 с, за цей короткий час гравець має визначити швидкість його польоту, точку відскоку, характер обертання м'яча й із врахуванням положення суперника швидко розрахувати свої дії – для цього потрібна відмінна реакція.

Гравець, у якого добре розвинена ця якість, здатний у моменти найбільшої нервової напруги швидко виконати необхідний технічний елемент або техніко-тактичну дію. Відмінно підготовлений тенісист може, використовуючи різні тактичні варіанти, швидко й мистецьки проводити прийоми, використати слабке місце в суперника й домогтись перемоги у розіграші очка. Саме в цьому й проявляються такі якості, як спритність й швидкість реакції гравця у настільний теніс, що розвиваються вправами протягом спеціальної фізичної підготовки.

2.     Розвиток спритності.

Спритність – є вмінням легко, швидко й ефективно виконувати найрізноманітніші рухи, користуючись арсеналом технічних прийомів і способів гри. Студент-тенісист повинен вільно володіти своїм тілом, щоб виконувати серії ударів з різних положень на відстані від столу, здійснювати швидкі переміщення до вкорочених м'ячів, іноді переборюючи відстані у 1-2 м і, відбиваючи м'яч, направляти його у найбільш вразливе місце суперника. Цей потік складних технічних прийомів гри вимагає ощадливих й спритних рухів.

Загальна спритність розвивається шляхом занять різними видами спорту: баскетболом, гімнастикою, акробатикою й рухливими іграми.

Спеціальна спритність найкраще розвивається в результаті тренувань у стола з різними партнерами, які володіють технікою атаки й захисту. Тренування, що розвивають спритність, повинні бути насичені різноманітними варіантами технічних прийомів. Чим більше виконується переміщень, випадів й кидків біля столу, тим продуктивнішим є тренування. З метою збільшення числа рухів іноді рекомендується по черзі виконувати удар зліва з правої й з лівої сторони столу й правий (також з однієї й іншої сторони), такі переходи в проміжках між ударами підвищують спеціальну спритність.

 

Висновок.

1.     Основні вимоги до планування й проведення навчально-тренувальних занять з настільного тенісу зі студентами полягають в поступовому збільшенні тренувального навантаження в основній частині заняття. Це дає можливість забезпечити в кожному тренуванні оптимальні умови для виконання основної роботи, дозволяє управляти працездатністю, вчить як можна довше підтримувати тренувальні навантаження на оптимальному рівні за рахунок їх раціонального розподілу впродовж заняття.

2.     Спеціальна фізична підготовка є однією з важливих частин у підготовці студента-тенісиста.

Подальше дослідження планується провести з метою аналізу змагальної діяльності студента в настільному тенісі.

 

Література

1.     Амелин А. Н. Настольный теннис / А. Н. Амелин, В. А. Пашинин. – М.: Физкультура и спорт, 1999. – 128 с.

2.     Барчукова Г. В. Настольный теннис в вузе: учебное пособие для студентов нефизкультурных вузов / Г. В. Барчукова, А. Н. Мизин. – М.: СпортАкадемПресс, 2002. – 132 с.

3.     Валетов М. Р. Настольный теннис в практике физического воспитания студентов вузов: методические рекомендации / М. Р. Валетов,                           Н. П. Наумова, В. В. Смородин. – Оренбург: ГОУ ОГУ, 2005. – 26 с.

4.     Захаров Г. С. Настольный теннис: Теоретические основы. – Ярославль: Верх.-Волж. кн. изд-во, 1990. – 192 с.

5.     Конев Е. В. Спортивные игры: правила, тактика, техника / Е. В. Конева. – Ростов н/Д.: Издательство «Феникс», 2004. – 448 с.

6.     Теория и методика настольного тенниса: учебник для студ. высш. учеб. заведений / Г. В. Барчукова, В. М. Богушас, О. В. Матыцин; под ред.             Г. В. Барчуковой. – М.:  Издательский центр «Академия», 2006. – 528 с.