Фізична культура і спорт/2. Розвиток фізичної культури і спорту в сучасних умовах.

Гаврилова Н.Є.

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», Україна

Вплив занять шейпінгом на функціональний стан серцево-судинної системи студентів

Шейпінг (англ. Shaping – надання форми) у порівнянні з різними видами оздоровчої гімнастики має ряд відмінних особливостей. Вправи, які входять до цієї системи, вибірково впливають на окремі частини тіла і функції організму людини. Ця методика заснована на індивідуалізації занять, яка досягається за допомогою контролю функціональних можливостей, тестування фізичних якостей, антропометричного вимірювання, що надає об'єктивно-суб'єктивну оцінку тим, хто займається шейпінгом. Така система уможливлює обирати відповідну програму тренувань для досягнення змін фігури в бажаному напрямку.

Відомо, що у будь-якому віці за допомогою регулярних тренувань та адекватних фізичних навантажень можна підвищити функціональні можливості організму, які позитивно впливають на емоційний стан, працездатність людини і є показниками її здоров'я та довголіття.

Спостереження показують, що спеціальний ефект тренування пов'язаний з підвищенням функціональних можливостей серцево-судинної системи. Пульс після виконання фізичних вправ частішає: чим він вище, тим частіше скорочується серце (цим забезпечується кровопостачання працюючих м’язів). Однак, існує допустимий кордон підвищення пульсу під час фізичних навантажень – 70-80% від максимального. Отже, для 18-19-тилітніх студенток допустимий пульс в основній частині заняття – 140-160 уд./хв. Після фізичних навантажень у здорової людини пульс приходить у вихідний стан через 5-10 хв., уповільнене відновлення ЧСС вказує на надмірність навантаження. Таку реакцію серцево-судинної системи також можна спостерігати і за суб'єктивними ознаками: відчуття втоми, дратівливість, небажання виконувати завдання, хворобливі відчуття в правому підребер'ї та ін. При виявленні таких симптомів, навантаження слід знижувати.

Для визначення рівня тренованості студенток відділення «шейпінг» (n=75) та тривалості відновлення після фізичного навантаження використовувався тест для оцінки функціонального стану серцево-судинної системи (табл. 1).

Таблиця 1. Показники рівня функціонального стану серцево-судинної системи студенток відділення «шейпінг» за I семестр

I семестр	Рівень функціонального стану серцево-судинної системи (n)
	Високий	Вище за середній	Середній	Нижче за середній	Низький
Вересень	5	9	28	22	11
Жовтень	5	9	30	21	10
Листопад	7	12	28	19	9
Грудень	8	14	25	19	9

Для оцінки реакції серцево-судинної системи на фізичне навантаження використовувалась Проба на дозоване навантаження (табл. 2).

Таблиця 2. Показники Проби на дозоване навантаження студенток відділення «шейпінг» за I семестр

I семестр	Проба на дозоване навантаження
	≤ 50% (n)	≥50% (n)
Вересень	31	44
Жовтень	34	41
Листопад	40	35
Грудень	43	32

Вимірювання ЧСС протягом однієї хвилини вранці після сну (не встаючи з ліжка) визначало функціональний стан серцево-судинної системи студенток у спокої. Таке вимірювання давало характеристику реакції ССС на фізичне навантаження під час учбових занять. ЧСС у спокої – 40-60 уд./хв., як правило, є ознакою економізації діяльності серця та припускає високий рівень функціонального стану серцево-судинної системи. У випадку, коли пульс у студенток був понад 80 уд./хв. індивідуально змінювались (зменшувались) навантаження на заняттях шейпінгом. Такий пульс вранці після сну свідчить не тільки про надмірні фізичні навантаження і неспроможність організму відновитись після них. Аналізуючи щоденники самоконтролю, було відмічено, що надмірний пульс у деяких студентів носив тимчасовий характер, пов'язаний з відхиленням від режиму дня, нервовими перенапруженнями під час заліково-екзаменаційної сесії тощо. Постійно високий пульс (понад 80 уд./хв.) вранці після сну свідчить про незадовільний стан здоров'я і необхідність звернутись до лікаря.

Отже, для оцінки реакції серцево-судинної системи на фізичне навантаження студенток відділення «шейпінг» протягом I семестру один раз у місяць проводилось вимірювання функціонального стану серцево-судинної системи, Проби на дозоване навантаження і кожен ранок після сну, не встаючи з ліжка, студентки вимірювали пульс у стані спокою. Результати дослідження дозволили зробити висновки, що навіть за один семестр регулярних занять шейпінгом з’явились значні позитивні зрушення стану серцево-судинної системи студенток. Це дає змогу вважати фізичні навантаження на відділенні «шейпінг» адекватними.

Література:

1. Круцевич Т.Ю. Контроль в физическом воспитании детей, подростков и юношей / Т.Ю.Круцевич, М.И.Воробьев. – К, 2005. – 196 с.

2. Логвин В.П. Методы контроля и самоконтроля физического состояния при занятиях оздоровительной физической культурой и спортом: пособие / В.П. Логвин; Белорус. гос. ун-т физ. культуры. – Минск: БГУФК, 2009.– 60 с.

3. Менхин Ю.В. Оздоровительная гимнастика: теория и методика: учеб. пособие / Ю.В.Менхин, А.В.Менхин. – Ростов Н/Д, 2002. – 384 с.