Сога С.М.

Національний технічний університет України «Київський політехнічний університет», Україна

Спеціальне спорядження і його застосування на заняттях зі спортивного туризму зі студентами в НТУУ «КПІ»

Спортивний туризм вимагає хорошої фізичної підготовки, що досягається систематичними спортивними тренуваннями, а також оволодінням спеціальною технікою в обраному виді туризму (гірському, пішохідному, водному, лижному, спелео та ін.). Саме оволодіння спеціальною технікою при подоланні перешкод є те, чому ми намагаємось навчити контингент займаючихся. Та для подолання природних перешкод однієї техніки замало, для цього необхідно мати хоча б мінімальний набір спорядження.

В спортивному туризмі дуже великий перелік природних перешкод. Це і схили різної крутизни, гірські та скельні ділянки, яри, ріки, озера, болота та багато інших. Подолання всіх цих перешкод передбачає знання техніки та тактики в спортивному туризмі, задля забезпечення техніки безпеки груп. Використання спорядження при подоланні тих чи інших перешкод також є своєрідною тактикою.

На заняттях всі студенти працюють в страхувальних системах (ІСС) зблокованих основною мотузкою діаметром 10мм. Нижня та верхня частини систем по максимуму затягнуті та мають зворотній хід на затяжках. Система рівномірно блокується вузлом «подвійний булінь», а на кінцях мотузок що виходять з вузла в`яжеться вузол «вісімка». Окрім цього всі одягнені в захисні каски, та користуються спеціальними рукавицями щоб уникнути пошкоджень при роботі на технічних етапах.

Перш за все на заняттях зі спортивного туризму необхідно дотримуватись техніки безпеки як при безпосередньому проведенні заняття, так і при використанні спорядження. А саме, правильності використання та технічної справності спорядження.

Для кріплення командної страховки, самостраховки та супроводу на всіх технічних етапах використовуються муфтовані карабіни, напівавтоматичні та «триакти». Автоматичні карабіни можуть застосовуватися для всіх інших видів робіт, а саме кріплення мотузок ,що не використовуюся як перила, кріплення до перил і т.д. У випадку необхідності закріплення перил дозволяється використовувати автоматичні карабіни, але по одному на кожну з мотузок.

Для подолання вертикальних підйомів, підйомів по схилу, спусків по схилу, вертикальних спусків в якості самостраховки використовується шматок мотузки діаметром 6 мм з обох боків зв`язаний вузлом «грейпвайн» - прусик. До перильних мотузок він кріпиться «схоплюючим» вузлом і у випадку втрати контролю над мотузкою не дає зірватися. Всі спуски виконуються в рукавицях. Для вертикальних спусків та забезпечення страховки використовуються спускові пристрої типу «вісімка» з внутрішнім діаметром не більше 80 мм. Якщо діаметр більший то працювати з такою вісімкою дозволяється лише зі здвоєною мотузкою. В першому випадку вона пристібається до петлі нижньої частини ІСС карабіном. У випадку організації страховки до вантажних петель. Робота з «вісімкою» виконується виключно в рукавицях.

В якості затискачів призначених для підйомів застосовують пристрої типу «жумар», «кроль», «mini traxion». Пристрої кріпляться до ІСС за допомогою автоматичних карабінів для зручності використання, та блокуються карабінами які дозволяється не замуфтовувати.

При подоланні перешкод з самостійним наведенням перил, та навчанні проведенню рятувальних робіт використовується додаткове спорядження. В першу чергу це статичні мотузки діаметром 10мм різної довжини. Довжини використовуваних мотузок залежать від ділянки перешкоди, яку потрібно подолати. Зовнішня оболонка мотузок має бути не пошкоджена. Окрім цього мотузки також застосовуються для в`язання поліспастних баз в які безпосередньо кріпиться поліспаст.

Подвійні та одинарні блоки. Застосовуються для наведення горизонтальних, похилих та паралельних перил при подоланні гірських річок, глибоких ярів і подібних перешкод. Блоки застосовуються для складання простих та складних поліспастів. Поліспасти зменшують зусилля які необхідно прикласти для того щоб навести перила. Також поліспасти застосовуються при підйомах умовно потерпілих з тріщин будь якого характеру.

При систематичних заняттях туризмом у студентів виробляються вміння та навики використання спорядження без витрати лишнього часу та не звертаючи на це лишньої уваги.

Література:

1. Булашев А.Я. Спортивно-оздоровительный туризм. Учебное пособие.2-е изд., испр. – Харьков:ХГАФК, 2003.

2. Кондратьев О.В., Добров О.Г. Техника промышленного альпинизма. – Новосибирск, Сибирское соглашение, 2000.

3.  Захаров П.П.,  Константин Б.Серафимов Альпинизм. Энциклопедический словарь. Дополнения по разделам. – 2011 год.