Физическая культура и спорт/ Спортивная медицина и реабилитация.

Гусак В. В.

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

АУТОТРЕНІНГ В СПОРТІ

Вступ. Прагнення людини задовольняти свої потреби в русі, розвивати фізичні якості сприяло тому, що фізичні вправи поступово трансформувалися в сучасні види спорту, для яких характерні значні психологічні навантаження.

Спорт завжди буде, і є дослідницьким полігоном науки, тому що основною характеристикою його є "безмежність" фізичних і психічних навантажень у виконанні спортивної дії. Юний або досвідчений спортсмен і його тренер однаково потребують постійної професійної психологічної підтримки і допомоги. Спортивна психологія один з найбільш прикладних напрямків сучасної психологічної науки [1,4]. Тому визначення методик, які впливають на психічний стан юних спортсменів під час тренувальних занять і змагань є вельми актуальним.

Метою роботи є: вивчення впливу аутогенного тренування, як засобу саморегуляції психічних процесів юних спортсменів, регулювання психічної напруженості, вироблення толерантності до емоційного стресу.

Результати дослідження. Одним із провідних методів психологічної підготовки юних спортсменів до змагань є метод аутогенного тренування, як дієвий засіб саморегуляції психічних процесів і психовегетативних функцій [1,2]. Аутогенне тренування має численні позитивні впливи на психіку й організм спортсмена - сприяє появі стану спокою і точності рухів шляхом зняття стану психічної напруги, підсилює самоконтроль, попереджає втому і марну витрату нервової енергії, регулює мускульний тонус і вегетативні функції організму тощо [2].

До тренувань на добровільній основі залучались школярі, що активно займаються різними видами спорту, всього - 30 чоловік у віці 14-17 років. Експериментальну групу склали 15 школярів з якими регулярно на протязі двох тижнів проводилось аутогенне тренування з метою покращення емоційного стану та підвищення спортивної працездатності перед шкільними змаганнями «Козацькі забави». В контрольній групі знаходились учні (15 осіб), з якими аутогенне тренування не проводилось.

Дослідження проводились в наступній послідовності:

1. Перед початком вправ особам, що беруть участь в експерименті, в доступній формі пояснювали фізіологічні основи методу і очікуваний ефект.

2. Тренінги. За класичною методикою Шульца [3,4] пропонувалося виконати вправи на викликання відчуття ваги, вправи на викликання відчуття тепла, керування ритмом серцевої діяльності, вправи на викликання тепла в епігастральної області, вправи спрямована на викликання відчуття прохолоди в області чола. Кожну нову вправу тренінгу повторюють для засвоєння протягом двох тижнів по 3-4 рази щодня. На освоєння всієї методики потрібно 12 тижнів.

Після проведення психологічного тренінгу учні експериментальної групи взяли участь у шкільних спортивних змаганнях «Козацькі забави». Контрольна група долучалася до змагань без попередньої психологічної підготовки. Замір частоти серцевих скорочень та опитування про передстартовий стан проводили за 10 хвилин до старту.

За результатами проведених досліджень видно, що у 11 учнів експериментальної групи перед стартом спостерігався стан «Бойової готовності», що складає 73,3% від загальної кількості обстежуваних.

Рис. 1. Порівняльна характеристика ЧСС експериментальної і контрольної групи

Частота серцевих скорочень у них була в межах 62-78 уд./хв.

Аналіз представлених результатів свідчить, що у 7 учнів контрольної групи спостерігалась передстартова лихоманка, стан бойової готовності був тільки у 8 школярів, що складає 53,3%.

Середня частота серцевих скорочень у школярів експериментальної групи складав 74,8 уд./хв., в контрольній групі цей показник дорівнював 80 уд./хв., що може свідчити про позитивний вплив аутогенного тренування на діяльність вегетативної нервової системи і, через неї – на функції внутрішніх органів, зокрема серцево-судинну систему (Рис.1).

Висновки

1. Систематичне використання методів аутогенної регуляції психічного стану і зняття надлишкового психічного напруження позитивно впливає на внутрішній стан юних спортсменів.

2. Аутогенне тренування проведене за методом Шульца допомагає тим, хто знаходиться в стані сильного занепокоєння подолати тривожність і покращити свої спортивні показники, про це свідчить стан «бойової готовності», що спостерігався у 3,3% учнів експериментальної групи, в той час як в контрольній групі цей показник складав 53,3%.

Список використаних джерел

1. Абрамова Г.С. Практична психологія / Г.С. Абрамова. - М.: Фізична культура, 2000. – 340 с.

2. Петров М.М. Аутогенне тренування / М.М. Петров. - М.: Фізична культура, 2000. – 343 с.

3. Цзен Н.В. Психотренінг: ігри та вправи / Н.В. Цзен, Ю.В. Пахомов. - М.: Фізична культура, 2005. – 205 с.

4. Ячнюк Ю.Б. Відновлювальні засоби у фізичній культурі і спорті: Навч.посібник/ Ю.Б. Ячнюк, Ю.Ю. Мосейчук, І.О. Ячнюк [та ін.]. – Чернівці: ЧНУ, 2011. – 387 с.