СТРОИТЕЛЬСТВО И АРХИТЕКТУРА/ 1. Архитектурные решения объектов

строительства и реконструкции

 

к.т.н., доц. Саньков П.М., ас. Ткач Н.О.,

студ. Міхєєнко Ю.Ю., студ. Ушакова Ю.А, студ. Яблонська Є.Д.

 

 ДВНЗ «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури»

 

Оцінка якості та комфортності житлового фонду міста Дніпропетровська

 

Актуальність теми: Більшість людей бажає жити в упорядкованих, комфортних, найбільш наближених до рекреаційних зон, місць культури та відпочинку, мало віддалених від центру і максимально наближеним до місць працевлаштування районів.

Не відповідність зростання житлового фонду та приросту населення є гострою проблемою сьогодення. Економічна обстановка в країні і матеріальне благополуччя основної маси населення низьке, і саме не дозволяє купувати житло соціально незахищеним верствам суспільства, молодим сім'ям, що проживають у гуртожитку тощо. При цьому збільшуються норми та вимоги до площі і якості житла.

У м. Дніпропетровську мають місце наступні проблеми забудови:

1) непропорційність щільності забудови; 2) центральна частина міста перенасичена об'єктами; 3) змарнована архітектурна цілісність – проблема контрасту між надбанням культури (пам'ятками архітектури) і новими об'єктами які буквально нависають над історичною забудовою знищуючи, придавлюючи і вносячи дисбаланс.

До того ж елітні сучасні житлові комплекси зводяться в самих гучних частинах міста або на крутих зсувонебезпечних схилах. Через високу щільність забудови, зводяться будинки з мінімальною площею дворового простору.

Мета. Проведення аналізу стану житлового фонду м. Дніпропетровська: моніторинг житлового фонду; оцінка стану житла; співвідношення вартості житла та комфортності проживання в ньому.

Завдання роботи:

1. Дослідити динаміку зміни кількості населення, щільності населення та щільності забудови, а також вартості житла м. Дніпропетровська.

2. Провести аналіз та визначення стану забудови житлового фонду.

3. Провести аналіз доступності рекреаційних зон.

4. Провести аналіз взаємозв'язків районів з адміністративно-культурним центром і робочими місцями.

5. Вивести середні показники комфортності проживання по районах міста та у місті в цілому.

Об’єкт дослідження: житловий фонд м. Дніпропетровська.

Предмет дослідження: розробка методики дослідження стану житлового фонду м. Дніпропетровська.

Наукова новизна отриманих результатів: за допомогою статистичних даних найближчих років проведено оцінку стану та комфортності житлового фонду міста із застосуванням методики визначення середнього показника комфортності проживання.

Практичне значення отриманих результатів: створення та підтримка комфортних та безпечних умов життєдіяльності населення міста.

Основна частина. При вирішенні завдань роботи нами встановлено наступне: 1) процентне співвідношення різних типів будинків по місту Дніпропетровську становить: індивідуальний проект – 20%; будинки типових серій підвищеної комфортності – 40,7%; будинки перших типових серій – 14%; садибна забудова – 17,1%; споруди дореволюційного періоду – 7,1%; елітне житло – 1,1%; 2) середній ступінь зносу житлового фонду м. Дніпропетровська: споруди дореволюційного періоду 70-100%; будинки перших типових серій 80-98%; будинки типових серій підвищеної комфортності 70-80%; індивідуальний проект 46-80%; садибна забудова до 40%; елітне житло до 10%; 3) співвідношення будинків різної поверховості в м. Дніпропетровська становить: 1-2 поверхові – 22,9%; 3-5 поверхові – 15,3%; 6-9 поверхові – 43,6%; 10-25 поверхові – 18,2%.

Розрахунки середнього показника комфортності (К) проведено за формулою (1) та представлено у табл. 1:

         (1)

Комфортність проживання залежить від: 1). густині населення (А); 2) густині забудови (Б); 3) відсотка зносу житлового фонду (В); 4) екологічних показників (Г); 5) доступності рекреаційних зон (Д); 6) доступності адміністративно-культурного центру (Е).

Результати розрахунків наведено у таблиці нижче за текстом.

Середній показник комфортності проживання

Таблиця 1

Назва району

Коефіцієнт щільності населення (А*0.001)

Коефіцієнт щільності забудови (Б*0.001)

Коефіцієнт зносу забудови (В*0.1)

Екологічний коефіцієнт (Г)

Коефіцієнт доступності рекреаційних зон (Д*0.5)

Коефіцієнт доступності центру міста (Е)

Середній показник комфортності проживання

Жовтневий

0,63

0,3

6,3

2

2,5

5

1,7

Бабушкінський

0,8

0,3

5,5

1,5

1,8

3,5

2,8

Кіровський

0,07

0,11

7,8

3,5

2,3

5

4,2

Красногвардійський

0,15

0,1

7,9

5

1

3

9,2

Ленінський

0,53

0,3

5,8

4

1

2

7,6

АНД

0,21

0,08

7,6

1

1,3

2

5,6

Самарський

0,17

0,07

6

3

1,5

1

6,7

Індустріальний

0,9

0,11

5,2

3

1,3

2

5,9

 

Висновки та перспективи подальших досліджень.

Проведений аналіз показав, що в центральних і наближених до центру районах, при практично рівній вартості найкращі умови проживання склалися в Жовтневому районі, у зв'язку з наявністю в його складі значних рекреаційних зон, розвиненої інфраструктури та відносно сприятливою екологічної ситуації.

В таких районах, як Красногвардійський, Ленінський, Амур-Нижньодніпровський, Індустріальний більш низької вартості житла відповідає більш низький рівень комфортності проживання, обумовлений віддаленістю від центру міста і критичноюї екологічною ситуацією в більшості з них.

Окремо розглядаючи Таромське і Самарський райони, показник рівня комфортності в яких досить високий за рахунок сприятливої екологічної ситуації, а так само через близьке розташування водно-зелених зон відпочинку, але при цьому вони мають недостатньо розвинену інфраструктуру і зв'язок з центром і проблеми з водопостачанням та підтопленням. У майбутньому можливе виникнення на території цих районів житлової забудови садибного типу для представників вищих прошарків середнього класу, забезпеченого індивідуальним транспортом, за умови розвитку транспортних комунікацій.

Тому, виходячи з вказаного вище необхідно:

- ретельно розробляти плани та документацію, що до проектів забудови міста, аби не було перенавантажень у певних його частинах, або навпаки;

- при забудові необхідно враховувати рельєф, кліматичні умови, а також наявність у районі забудови розвиненої інфраструктури та зелених насаджень для комфортного проживання людей на цій території;

- врахування соціально-економічних умов, так як у місті спостерігається різке зростання цін на житло;

- виділення коштів на реконструкцію та підтримання у належному стані будівель дореволюційного та радянського періоду;

- врахування інтересів соціально-демографічних груп населення та екологічних вимог при зведенні житлових будівель.

Література

1. Електронний ресурс: [http//:/dneprstat.gov.ua/].

2. Електронний ресурс: [http//:/ukrstat.gov.ua/].

3. Електронний ресурс: [http//:/wikipedia.org/].

4. Екологія міста: Підручник. Стольберг Ф. В. – К.: Лібра, 2000. – 464с.

5. Електронний ресурс: [http//:/gorod.dp.ua/].