Экономические науки/10. Экономика предприятия

Ткачук В.О., Яцков О.Ю.

Науковий керівник: Британська Н.Н., викладач

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

ФІНАНСОВИЙ ПОТЕНЦІАЛ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ САМОСТІЙНОСТІ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ В УКРАЇНІ

У сучасних умовах в Україні гостро стоїть питання фінансової самостійності як основи забезпечення ефективної організації діяльності органів місцевого самоврядування. Ступінь фінансової самостійності цих органів характеризує потенційні можливості економічного зростання в державі, рівень демократичних прав і свобод громадян. Адже в умовах відсутності достатніх гарантій фінансової незалежності органам місцевого самоврядування відсутні перспективи забезпечення сталого соціально-економічного розвитку країни в цілому. Відтак, актуальність обраної теми дослідження не викликає сумніву.

У першу чергу, слід відзначити, що відповідно до бюджетного кодексу України, лише бюджети міст, сіл та селищ мають «ознаки» бюджетів місцевого самоврядування, а бюджети районів, областей, що названі місцевими, по суті не є такими, тому що тільки затверджуються відповідними радами, а виконуються та складаються за участю установ центральної виконавчої влади – місцевими державними адміністраціями [2].

На жаль, чинне законодавство, по суті, не передбачає чітко визначених джерел достатнього фінансування діяльності в регіонах для вирішення питань місцевого значення. Головним чином в Україні формування дохідної частини місцевих бюджетів здійснюється в основному не за рахунок власних джерел доходів, а є результатом реалізації міжбюджетних відносин. Потребує також суттєвого удосконалення розподіл податкових надходжень між центром та регіонами, переведення на власну дохідну базу бюджетів місцевого самоврядування, удосконалення порядку закріплення за ними дохідних джерел на постійній основі [1].

Відтак, у сучасних умовах особливо актуальними є проблеми правового характеру, які гальмують розвиток системи фінансового забезпечення та самостійності місцевого самоврядування в Україні. Основним питанням залишається впровадження в життя принципів місцевого самоврядування, проголошених у Європейській хартії місцевого самоврядування. Зокрема, фінансові кошти місцевого самоврядування повинні відповідати покладеним на них законодавством повноваженням, що в Україні не виконується.

Таким чином, можна стверджувати, що система фінансового забезпечення органів місцевого самоврядування залишається централізованою, що обумовлено наступними чинниками: 1) низьким рівнем фінансової автономії бюджетів місцевого самоврядування, незначним надходженням від місцевих податків та зборів (тенденційно складають близько 3-5 % у структурі доходів місцевих бюджетів), слабкою власною дохідною базою, залежністю від трансфертів центрального уряду, частка яких сягає ледь не 50 % надходжень; 2) невизначеністю основних фінансових інститутів у Конституції та законах України; 3) нерозвиненістю фінансових відносин між органами державної влади, суб’єктами місцевого самоврядування, підприємницької діяльності та громадянами.

Розв’язання окреслених вище проблем передбачає, на наш погляд, наступні кроки: 1) внести зміни до Бюджетного кодексу та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»; 2) завершити формування законодавства щодо регулювання питань організації і діяльності місцевого самоврядування; 3) розмежувати повноваження між органами державної влади і органами місцевого самоврядування; 4) забезпечити фінансову самостійність останніх шляхом закріплення достатніх джерел фінансових надходжень (в першу чергу за рахунок місцевих податків і зборів, які б мали забезпечувати принаймні 20-25 % надходжень); 5) розвивати систему муніципальних запозичень (зокрема емісія облігацій місцевої позики); 6) працювати над збільшенням частки неподаткових доходів, доходів від операцій з капіталом.

На наше переконання, особливо важливим завданням, у контексті зазначених вище напрямів, є проведення реформи місцевого самоврядування в Україні. Саме вона повинна забезпечити децентралізацію, делегування повноважень із центру регіонам, закріплення за ними достатньої кількості джерел власних фінансових надходжень, головну частину яких повинна забезпечити оновлена система місцевого самоврядування. У цьому контексті, варто відзначити як позитивний крок намагання уряду у проекті ЗУ “Про Державний бюджет на 2010 рік”, поданий до парламенту 15 вересня 2009 р., перейти на застосування прямих міжбюджетних відносин з 11813 місцевими бюджетами. Частину видатків, які здійснювалися з державного бюджету, планується передати місцевим бюджетам з відповідною підтримкою їх ресурсної бази шляхом закріплення за ними 9 платежів на суму 1,1 млрд. грн.

Отже, врахування у регіональній політиці окреслених у дослідженні, стратегічних кроків, на наш погляд, повинно сприяти формуванню достатнього фінансового потенціалу органів місцевого самоврядування як запоруки забезпечення їх самостійності.

Література:

1. Біленчук П. Д. Місцеве самоврядування в Україні / П. Д. Біленчук, В. І. Кравченко, В. М. Підмогильний. – К.: Атіка. – 2008. – 304 с.

2. Бюджетний кодекс України. Прийнятий 21 червня 2001 р. № 2542-ІІІ // Відомості Верховної Ради. – 2009. – № 37–38. – Ст. 189.

3.Зайчикова В. В. Місцеві фінанси України та європейських країн / В. В. Зайчикова. – К.: НДФУ, 2009. – 299 с.

4. Ключковський Ю. Проблеми реформування місцевого самоврядування в Україні / Ю. Ключковський // Голос України. – 2008. – 29 липня. – № 138.