Кашпрук Ю. А.

Львівська комерційна академія

СУТЬ ТА ВИДИ РЕГУЛЮВАННЯ

БАНКІВСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

 

Банківська система посідає чільне місце в економічному розвитку кожної держави. Як важливий інструмент грошово-кредитного регулювання економіки, банківська діяльність сприяє мобілізації та використанню грошових ресурсів, забезпечує виконання фінансових зобов’язань, визначає динаміку інвестиційного процесу. Ефективно організована банківська система є запорукою сталого економічного зростання.

Особливої актуальності питання розвитку банківської системи набуває у перехідний період. Усе це зумовлює гостру необхідність  її державного регулювання. Такої думки дотримується більшість західних та вітчизняних економістів. Проте, до сих пір ведуться дискусії стосовно визначення терміну «банківське регулювання». Деякі науковці ототожнюють його з поняттям “банківський нагляд” і “банківський контроль”.

Ми вважаємо, що “банківське регулювання”, “банківський нагляд” та “банківський контроль” – різні, проте взаємопов’язані види діяльності. Оскільки регулювання банківської діяльності неможливе без контролю, воно містить такий компонент, як нагляд. Саме механізм нагляду забезпечує загальний контроль за діяльністю банків. Отже, регулювання, контроль і нагляд є взаємодоповнюючими видами чи елементами державної регулятивної політики.

Регулювання банківської діяльності може бути наступних видів:

І. За суб’єктами впливу:

·        наддержавним – це регулювання, яке здійснюється міжнародними організаціями, регіональними економічними об’єднаннями;

·        державним – регулювання, яке здійснюється законодавчими, виконавчими і судовими органами влади;

·        корпоративним – регулювання, яке здійснюється внутрішньо-банківськими структурними підрозділами або органами;

·        недержавним;

·        асоціативним (або громадським) – це регулювання, яке здійснюють громадські організації (асоціації банків, спілки банків, союзи банків тощо) в розрізі держави, областей, районів, міст. Перевага цього виду регулювання полягає у його гнучкості, мобільності та горизонтальній формі комунікативності.

ІІ. За методами впливу:

·        економічним – регулювання, яке передбачає застосування економічних чи фінансових важелів (зміна норми обов’язкових резервів, надання податкових пільг, кредитів тощо);

·        адміністративним (або прямим) – це регулювання, що передбачає видання указів, розпоряджень, постанов.

ІІІ. За інструментами впливу:

·        правовим – регулювання, яке передбачає прийняття відповідних законів;

·        морально-традиціоністським;

·        інституційним – це регулювання, яке ґрунтується на використанні різноманітних інститутів (державних, правових, фінансових, грошових, моральних, корпоративних, етичних, громадських, політичних, психологічних, соціальних тощо). До таких інститутів належать: закони, положення, кодекси, конституція, традиції, звички, довір’я, чесність, честь, дружба, статистика, моральні цінності, контракти, суди, корупція, лобізм тощо.

Крім того, регулювання банківської діяльності може бути суб’єктивним (державне, корпоративне, наддержавне і громадське) та об’єктивним (ринкове регулювання на основі дії законів попиту, пропозиції, конкуренції, максимізації прибутку, закону-тенденції середньої норми прибутку до зниження).

Отже, «регулювання банківської діяльності» - складне і багатоаспектне поняття, яке охоплює такі складові, як «банківський нагляд» і «банківський контроль». Перед кожною складовою частиною цього поняття стоять окремі, хоч і взаємопов’язані завдання. Відсутність хоч одної з них робить регулювання неефективним.

Література:

1.     Д’яконова І. І. До питання визначення понять “банківське регулювання” та  “банківський нагляд” / Д’яконова І. І. // Актуальні проблеми економіки. – 2008. – №8. – С.183-193.

2.     Конопатська Л. Регулювання банківської діяльності в Україні: Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук / Конопатська Л.  // http: // disser. com. ua./ contents/37377.html

3.     Міщенко В.І. Банківський нагляд. Навч. Посібник / Міщенко В.І., Яценюк А.П., Коваленко В.В., Корнеєва О.Г. – К.: Знання, 2004. – 406с.

4.     Пасічник В.В. Банківський нагляд: правові засади та проблеми здійснення / Пасічник В.В. // Банківське право України / Під заг. ред. А.О. Селіванова. – К.: Видавничий Дім “Ін Юре”, 2000. – 360 с.

5.     Рогова Н. Деякі теоретичні аспекти державного регулювання банківської діяльності / Рогова Н. // Економіка України. – 2004. – №4. – С.36-39.

6.     Реверчук С.К., Кльоба Л.Г., Паласевич М.Б. Управління і регулювання банківською інвестиційною діяльністю. Наукова монографія / За ред.. д.е.н., проф. С.К. Реверчука. – Львів: “Тріада плюс”, 2007. – 352с.

7.     Яременко О. Структурно-інституційні ефекти монетарної політики в умовах фінансової нестабільності / Яременко О. // Економіка України.–2009.–№2. – С.60-67.