Економічні науки/ 2. Зовнішньоекономічна діяльність

Пантьо А.М.

Руководитель: ассистент Алексєєва Н.І.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського

 

Особливості застосування INCOTERMS в Україні

 

Розширення міжнародних контактів потребує привернення уваги до оформлення торговельних контрактів. Механізм укладання й виконання зовнішньоекономічних договорів, на перший погляд, дещо складний. Українські законодавці намагаються адаптувати чинне законодавство до вимог міжнародного права, проте слід пам’ятати: правова система будь-якої країни не є ідеальною, має свої прогалини й колізії. Захист власних інтересів із урахуванням усіх можливих недоліків є прерогативою при укладанні будь-якого комерційного договору.

Особливості застосування деяких умов поставки в Україні наступні:

1. Використання терміну EXW (3 заводу у пойменованому пункті) українськими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності можливе лише в обмеженому виді. Це обмеження полягає в тому, що закордонні контрагенти – покупці товарів за такими договорами, які є нерезидентами України, не можуть самостійно здійснювати митні оформлення товарів які вивозяться з України, щодо діючого українського законодавства. Таким чином, суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності України в своїх зовнішньоторговельних контрактах можуть використовувати термін EXW тільки з доданням слів „очищенні для вивозу” (cleared for export), тобто брати на себе зобов’язання за митним оформленням товарів на вивіз. Однак витрати на митне оформлення повинні бути повністю компенсовані покупцем.

2. Термін FСА- (Вільно у перевізника у пойменованому пункті) українські підприємства можуть використовувати при поставці товарів всіма зазначеними в Інкотермс видами транспорту. Українські суб’єкти повинні самостійно за свій рахунок та на свій риск провести в Україні митне оформлення товарів на вивіз, тобто оформити вантажну декларацію, а також інші дозволи, сертифікати та інші документи, які необхідні для митного оформлення експорту даного товару, сплатити пов’язані з цим обов’язкові платежі.

3.  FАS – (Вільно уздовж борту судна у пойменованому порту відправлення) - українське законодавство дозволяє українським суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності використовувати термін FАС без особливих зазначень. Також термін FАS українські суб’єкти підприємницькій діяльності можуть використовувати й при укладанні договорів купівлі-продажу товарів, бартерних договорів в середині України. 

4.  CFR – (Вартість та фрахт у поіменованому порту відправлення) - українські суб’єкти повинні самостійно за свій рахунок та на свій риск провести в Україні митне оформлення товарів на вивіз, тобто оформити вантажну декларацію, а також інші дозволи, сертифікати, сплатити пов’язані з цим обов’язкові платежі.

5.  CIF - Вартість, страхування, фрахт у поіменованому порту відванта­ження (Cost, Insurance, Freight... Named Port of Shipment - CIF). Продавець несе ті ж обов'язки, що і при базисі CFR, але повинен також забезпечити страхування вантажу від ризиків на користь покупця.

6.  CIP - Перевезення та страхування оплачені до поіменованого пункту (Car­riage and Insurance Paid to...Named Place of Destination - CIP). Даний базис дозволяє перевезення всіма видами транспорту (автомобільним, залізничним, повітряним, морським, річним, змішані перевезення), які передбачені умовами даного терміну, включаючи змішані перевезення. Українські суб’єкти повинні самостійно за свій рахунок та на свій риск провести в Україні митне оформлення товарів на вивіз, тобто оформити вантажну декларацію, а також інші дозволи, сертифікати та інші документи, які необхідні для митного оформлення експорту даного товару, сплатити пов’язані з цим обов’язкові платежі. Українське підприємство-експортер товару, яке застосовує умови поставки CIP, зобов’язані за свій рахунок укласти договір перевезення від обраного ним (чи узгодженого з покупцем) пункту поставки на території України до узгодженого місця призначення в країні покупця.

7. DAF - Поставлено на кордоні у поіменованому пункті (Delivered at Frontier.. .NamedPlace - DAF). Українські суб’єкти повинні самостійно за свій рахунок та на свій риск провести в Україні митне оформлення товарів на вивіз, тобто оформити вантажну декларацію, а також інші дозволи, сертифікати та інші документи, які необхідні для митного оформлення експорту даного товару, сплатити пов’язані з цим обов’язкові платежі.

8. DDP - Поставлено зі сплатою мита у поіменованому пункті (Delivered Duty Paid...Named Port of Destination - DDP).  Особливістю терміну DDP є те, що за його умовами на продавця покладається зобов’язання щодо здійснення митного оформлення імпорту товару в країні покупця. У зв’язку із цією умовою застосування терміну DDP українськими суб’єктами ЗЕД не завжди можливе в повному обсязі й у всіх випадках. Іноземні контрагенти не можуть самостійно здійснювати митне оформлення товарів. Тому українським імпортерам доцільніше буде використовувати замість терміну DDP термін  DDU.

Сьогодні, коли більшість держав прагне до інтеграції у світове товарно-грошове співтовариство, врегульована зовнішньоекономічна діяльність і налагоджені міжнародні відносини мають велике значення для ефективного економічного розвитку. На вибір форми розрахунку впливають: вид товару (наприклад, технічне обладнання, продовольча група товарів), термін поставки, наявність кредитної угоди, платоспроможність і ділова репутація контрагента, характер компромісу між контрагентами, можливості банків тощо.

Використання міжнародних правил INCOTERMS дозволить українським суб’єктам підприємницької діяльності розширити коло своєї діяльності, перейти на якісно новий рівень співробітництва із зарубіжними контрагентами та спростити порядок укладання зовнішньоторговельних угод. саме тому можна сміливо рекомендувати українським суб’єктам підприємницької діяльності використовувати правила INCOTERMS.