Пюро О.М.

Буковинська державна фінансова академія, Чернівці

Науковий керівник : Петращак О.О.

СУЧАСНІ МАРКЕТИНГОВІ СТРАТЕГІЇ ПІДПРИЄМСТВ В ГАЛУЗІ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Динамічний розвиток галузі інформаційних технологій та жорстка конкуренція потребує від компаній постійного вдосконалення маркетингових стратегій. Особливо, це стосується управління маркетинговими каналами, а також інноваційної діяльності компаній, які працюють на ринку інформаційних технологій [3, c.52].

Сьогодні процес запровадження високотехнологічних продуктів підпорядковують законам дифузії інновацій, які й визначають специфіку маркетингу у сфері високих технологій. Таким чином, виникає потреба в активному використанні маркетингової стратегії на підприємствах для підвищення їх конкурентоспроможності [1, с.7].

Названу проблематику розглядають такі дослідники як: О. Жданова, Є. Івченко, Н. В. Куденко, Т. Максимова, С В. Полонець, З. Шершеньова. Однак її комплексне наукове опрацювання у контексті інформаційних технологій, ще вкрай недостатнє.

Метою даної роботи є визначити особливості та вимоги до маркетингових стратегій підприємств в галузі інформаційних технологій, основні маркетингові проблеми галузі.

Комерційний успіх діяльності підприємства в галузі інформаційних технологій, в першу чергу, залежить від його комплексу маркетингу. Інформаційні технології визначаються як технології, що пов'язані з інформаційним забезпеченням процесу управління компанією. Продукти галузі інформаційних технологій можуть виступати і як продукт споживання, і як засіб виробництва [1, c.7].

Галузь інформаційних технологій є динамічною, оскільки швидкий розвиток інформаційних технологій став причиною скорочення життевого циклу інформаційних продуктів (за останні 10 років життевий цикл інформаційних продуктів скоротився в середньому в 3 рази (з 3-5 років до 1 року).

Саме інноваційність галузі є передумовою необхідності залучення інвестицій для досліжень чи виробництва. Для закордонних компаній природньо продавати акції на фондовому ринку, чого ще не можна сказати про вітчизняні підприємства. Передумовою продажу акцій є наявність матеріальних та нематеріальних активів (технології, права на товарні знаки, гудвіл, тощо). Останні тенденції показують, що маркетингова стратегія є не тільки засобом конкурентної боротьби, але і нематеріальним активом, що враховується під час інвестиційної оцінки діяльності фірми [1, c.8].

Основними маркетинговими проблемами галузі можна назвати такі:

1. Ринок збуту обмежуеться тими споживачами, які не тільки потребують впровадження певних інформаційних технологій, але і розуміють їх суть.

2. Невеликий проміжок часу для виводу на ринок інформаційних продуктів.

3. Неможливість точного прогнозування попиту потенційних користувачів.

4. Роздробленість ринків.

5. Необхідність уніфікації продукту до вимог споживача.

Відповідно до цього, можна сформувати такі вимоги до маркетингової стратегії підприємства, яке працює на ринку інформаційних технологій:

1. Управління всіма бізнес-процесами повинно бути динамічним.

2. Вдосконалення товарів і надання послуг

3. Забезпечення зростання прибутку.

4. Розширення номенклатури продуктів і послуг.

5. Підвищення споживчої цінності товару [2, c.9]

Значення стратегічного маркетингового планування зростає у зв'язку зі зміною ринкових умов, у тому числі таких, як посилення конкуренції, зниження цін, широке впровадження інновацій, ріст спеціалізації, скорочення термінів розробки програмних продуктів. У зв'язку з цим, основними критеріями ефективності стратегічного планування є ефективність, гнучкість і оптимальність організаційної структури фірми, системи планування і контролю, ступінь обліку діяльності фірми.

Проблема сьогоднішнього періоду - це іновації, які ще не окупилися і вже є менш ефективними в порівнянні з сучасними розробками. Через цей фактор споживачі інформаційних продуктів відкладають їх купівлю, чекаючи впровадження нових, більш ефективних технологій.

Специфіка попиту у споживачів інформаційних продуктів полягає у необхідності отримання всіх рішень з одних рук. Це приводить до того, що підприємства-постачальники продуктів інформаційних технологій повинні весь час удосконалюватись та розширяти власне поле діяльності. В цій галузі, як ні в якій іншій, тому що можлива втрата споживача через неможливість надання певних послуг, які він потребує [3, c.53].

Можна виділити такі сучані маркетингові стратегії:

1. Тільки розробка. Підприємство створює продукт і продає його повністю чи частково (ліцензування) іншим компаніям. Ця стратегія є виправданою коли ринок споживачів є обмеженим чи просування продукту силами підприємства неможливо через нестачу певних ресурсів або відсутності доступу до маркетингових каналів.

2. Спеціалізація. Компанія спеціалізується тільки на одному напрямку діяльності, при цьому забезпечується повний цикл послуг.

3. Вузька спеціалізація. Компанія займається тільки одним видом діяльності, без забезпечення повного циклу послуг.

4. Диверсифікація. Компанія спеціалізується на комплексному обслуговуванні певного сегмента кінцевих користувачів і забезпечує повний цикл надання послуг по кожному напрямку. Спеціфіка цієї стратегії полягає в необхідності компанії постійно розширяти асортимент для забезпечення конкурентноздатності.

5. Широка диверсифікація. Компанія займається не тільки обслуговуванням кінцевих споживачів, але і дистриб’юцією.

Стратегії спеціалізації не є ефективними в довгостроковому періоді. Це пов'язане зі швидкими змінами технологій. Стратегії спеціалізації використовуються компаніями на етапі розвитку, пізніше ці компанії диверсифікуються для підвищення конкурентноспроможності [4, c.24].

Слід відмітити, що розвиток інформаційних технологій приводить до швидкого морального старіння інформаційних продуктів. Тому необхідно звернути увагу на обмеженість терміну функціонування, яку виробники закладають у продукцію. Такі дії є диференціацією в окремих випадках. В інших випадках це є стимулом для майбутнього попиту.

Тому, на нашу думку, для підприємств, які працюють в галузі інформаційних технологій доцільно використовувати стратегії розробки або диверсифікації в залежності від цілей діяльності. [3, c.54].

Таким чином, запровадження комплексної системи маркетингового управління реалізацією стратегій підприємств на основі концепції збалансованої системи показників сприятиме вдосконаленню процесу реалізації стратегій підприємств і підвищенню довготермінової ефективності їхньої діяльності на ринку.

Література:

1. Полонець В. Реалізація маркетингових стратегій: проблемні зони та шляхи їх подолання / В. Полонець // Маркетинг в Україні. – 2009. - № 4 – С. 7-11.

2. Шершеньова З. Стратегія управління / З. Шершеньова // Актуальні проблеми економіки. – 2009. - №12. – С.6-12.

3. Куденко Н. Маркетингова стратегія фірми / Н. Куденко // Маркетинг в Україні. – 2009.- №4 – С.52-54.

4. Максимова Т., Жданова О., Івченко Є. Особливості формування маркетингової стратегії та маркетингової політики на українських підприємствах в умовах кризи / Т. Максимова // Маркетинг в Україні. – 2009. - №6 – С. 22-26.