Економічні науки/7. Облік та аудит

Асистент Головченко Н.В., студентка Соглаєва О.О.

Донецький державний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського

ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМ ОБЛІКУ ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ НА ПІДПРИЄМСТВІ

У ринкових умовах господарювання наявність у підприємства значних розмірів дебіторської заборгованості знижує ліквідність його активів, негативно впливає на фінансову платоспроможність, а також відволікає зайві грошові кошти. Облік дебіторської заборгованості сприяє ефективному управлінню її розмірами і термінами на підприємстві та посиленню контролю за своєчасним здійсненням розрахунків. На ефективність діяльності підприємства значною мірою впливають організаційна структура, якість підготовки облікової інформації, професійний рівень фахівців.

Метою статті є дослідження методологічних засад відображення в бухгалтерському обліку дебіторської заборгованості, розгляд проблем, та розробка практичних пропозицій що до раціональної організації обліку на підприємстві будь-якої форми власності, що може сприяти оптимальній та результативній його діяльності.

В бухгалтерському обліку інформація щодо дебіторської заборгованості та розкриття її у фінансовій звітності підприємства формується згідно з вимогами П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість».

Дебіторську заборгованість відповідно до П(С)БО 10 залежно від платоспроможності дебіторів поділяють на сумнівну та безнадійну [1]. Сумнівна дебіторська заборгованість визначається якщо своєчасність здійснення розрахунків за поточною дебіторською заборгованістю за продукцію товари, роботи, послуги порушилася з різних причин або не була виконана у визначений договорами термін, тобто щодо якої існує невпевненість її погашення боржником. Безнадійна дебіторська заборгованість визнається та відображується в обліку якщо існує впевненість щодо неповернення її боржником або за якої минув строк позовної давності.

За правилами національних стандартів по відношенню до цієї заборгованості треба реагувати не тільки на те, що така заборгованість стала безнадійною, але й на те , що вона може бути сумнівною.

За вексельною дебіторською заборгованістю на дату балансу потрібно створювати резерв сумнівних боргів. Такий резерв потрібен для того, щоб дебіторська заборгованість за векселем була відображена у балансі не в сумі погашення, а за чистою реалізаційною вартістю. Крім того, у балансі передбачено рядок 150 «векселі отримані», однак відсутні рядки, які були б ідентичні строкам 160-162, в яких показується чиста реалізаційна вартість, початкова вартість та резерв сумнівних боргів за дебіторською заборгованістю за товари.

Під час списання дебіторської заборгованості за векселем, що стала безнадійною, кореспонденції рахунків аналогічні тим, які використовуються при списанні безнадійної дебіторської заборгованості за товари. Але є така особливість: при списанні звичайної дебіторської заборгованості по закінченні терміну позовної давності сума такої заборгованості протягом 3 років ще обліковується на позабалансовому рахунку 071 «Списання дебіторської заборгованості» для контролю за можливістю її повернення. Але заборгованості за векселем це не стосується, оскільки після закінчення строку, який вказано у статті 071, погашаються позовні вимоги за векселями, тобто припиняється саме зобов’язання, отже вказувати на будь-яке стягнення відповідної суми з боржника недоречно [2].

Наведена класифікація та оцінка визначень дебіторська заборгованість в нормативній літературі дає можливість сформулювати визначення такої економічної категорії як дебіторська заборгованість за нетоварними операціями. Дебіторська заборгованість за нетоварними операціями – це сума заборгованості юридичних і фізичних осіб незалежно від терміну її виникнення та погашення, які в наслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми коштів, їх еквівалентів або інших активів на певну дату, причому розрахунки за такою заборгованістю не передбачають обігу товарів, виконання робіт, надання послуг, які є основним видом діяльності підприємства.

Однак, одним із недоліків чинної форми балансу є поділ заборгованості лише на довгострокову та поточну. Городянська Л. пропонує до складу балансу додати показник «Поточна заборгованість за нетоварними операціями» [1].

Згідно з вимогами П(С)БО 1 до складу фінансової звітності повинні входити примітки до фінансової звітності. У примітках повинна наводитись наступна інформація: за поточною дебіторською заборгованістю за товари, послуги, роботи – суми за термінами погашення; за довгостроковою дебіторською заборгованістю – перелік дебіторів і сум заборгованості; за іншою дебіторською заборгованістю – склад і суми заборгованості [4].

Значення інформації щодо дебіторської заборгованості на підприємстві будь-якої форми власності важко переоцінити. Раціонально організований облік сприяє упорядкуванню інформації, прозорості та достовірності даних із розрахункових операцій з дебіторами. Керівнику підприємства з метою отримання повної оперативної інформації щодо різних видів дебіторської заборгованості, які складають значну частку у структурі оборотних коштів, доцільно забезпечити організацію цієї ділянки обліку із залученням відповідних фахівців.

ЛІТЕРАТУРА:

1. П (С)БУ 10 «Дебиторская задолженность», утвержденное Приказом МФУ от 31.01.2000 р. № 20.

2. Кушина Е. Когда не говори «никогда» (Сомнительная и безнажежная дедиторская задолженность) // Бухгалтерия, № 48; 26.11.2007.

3. Городянська Л. Особливості організації обліку дебіторської заборгованості // Бухгалтерський облік і аудит; науково-практичний журнал, №5 2007 р.

4. П(С)БУ 1 «Общие требования к финансовой отчетности», утвержденное Приказом МФУ от 31.03.1999 р. №87.