Економічні науки/7. Облік та аудит

Асистент Головченко Н.В., студентка Дмитрієва В. А.

Донецький державний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського

 

ІНВЕСТУВАННЯ МАЛОГО І СЕРЕДНЬОГО БІЗНЕСУ: ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ РОЗВ'ЯЗАННЯ

 

 

Протидія наслідкам всесвітньої фінансово-економічної кризи потребує від законодавчої і виконавчої влади України запровадження сприятливого інвестиційного клімату. Проблема наповнення державного та міських бюджетів в сучасних умовах якомога сильніше вимагає виведення малого і середнього підприємництва з тіні. У той час, як в європейських країнах запроваджено низку антикризових заходів, які призвели до зниження цін, збільшення надлишку товарів і, в результаті, збільшення купівельної спроможності населення на продовольчі та дрібно-побутові товари навіть за умови зниження заробітної плати, в Україні спостерігається зовсім інша тенденція: ціни зростають, а купівельна спроможність падає. Це дозволяє стверджувати, що, по-перше, антикризові заходи уряду є малоефективними, а, по-друге, значною є тінізація малого і середнього бізнесу (МСБ).

Різні аспекти проблеми інвестування малого і середнього бізнесу досліджувалися у роботах вітчизняних і зарубіжних науковців, зокрема:            В. Мартиненка, А. Чубенка, К. Дружерученка, В. Черняка, та ін [1; 3; 4; 8].

Проте актуальним є дослідження стану інвестування МСБ в умовах фінансово-економічної кризи з метою розробки пропозицій щодо його покращення. Виходячи з цього, метою статті є: визначення проблем інвестування малого і середнього бізнесу в умовах всесвітньої економічної кризи; розробка пропозицій щодо  можливих  шляхів їх вирішення.

Підприємства, що належать до сектору МСБ, мають бути рушійною силою зростання економіки, пріоритетом розвитку України як країни з перехідною економікою, основою середнього класу. На МСБ покладаються завдання модифікації соціальних та економічних перетворень у розвитку держави. Ця різновидність бізнесу швидше реагує на кон'юнктуру ринку, що дозволяє переорієнтовуватися відповідно до попиту і пропозицій, більш адекватно реагуючи на наслідки світової економічної кризи. В країнах ЄС підприємствами МСБ створюється 40 – 67 % ВВП, тоді як в Україні лише 5 – 7 % [2]. Це свідчить про те, що держава не забезпечує достатнього рівня підтримки підприємцям, а отже, не сприяє формуванню та зміцненню середнього класу. На незначний внесок такого бізнесу в економіку уряд не приділяє достатньої уваги, тому немає розвитку цього сегменту.

В умовах кризи підприємці все частіше стикаються з недоступністю кредитних ресурсів для започаткування і ведення бізнесу. У докризовий період можливі були два варіанти: отримати кредит від комерційного банку чи кредитної спілки або залучити іноземні інвестиції. Нині кредитування start-up, тобто для започаткування бізнесу в Україні комерційними банками практично припинено. На розвиток нового проекту банки видають гроші лише постійним клієнтам з позитивною кредитною історією і, як правило, під заставу. Попри те, якою б креативною не булла бізнес-ідея, які б перспективи вона не обіцяла, якщо майбутній підприємець звернеться до банку за кредитом тільки з планами, його очікує відмова.

Корпоративне кредитування МСБ у багатьох банках заморожене. За інформацією журналу "Контракти", позички малому й середньому бізнесу не надають Укрсоцбанк, Райффайзен Банк Аваль, Правекс-Банк, Прокредитбанк та інші фінустанови. За статистикою НБУ, за січень-лютий 2009 р. Загальний портфель корпоративних банківських кредитів скоротився на 1,4 % [4]. Для корпоративного сектора у 2009 р. банківські кредитні програми подорожчали, якщо зараз відсоткові ставки за кредитами для великих компаній становлять 20 – 25 % річних у гривні, то банківські кредити у сфері МСБ складають від 30 % до 50 % річних у гривні.

Фундаментальною проблемою кредитування МСБ України є непрозорість або недостатня прозорість бізнесу, що ускладнює аналіз бізнесу, збільшує строки прийняття рішення по кредиту, вимагає "перестраховки" за рахунок застави. Відповідно до вимог НБУ, ухвалюючи рішення по кредиту, банк повинен виходити виключно з офіційно підтверджених прибутків. Сектор МСБ для протидії податковому тяга намагається мінімізувати прибутки. За даними світового банку, в Україні лише 18 % суб'єктів ведення господарства не приховують прибутки, а 63 % підприємств мають труднощі з обчисленням податків. Але іншою проблемою МСБ є відсутність застави. Практично всі корпоративні кредити банки надають під заставу нерухомості, беззаставне кредитування заморожено. Вимоги до МСБ в умовах кризи стали більш жорсткими: бездоганна репутація, додаткові доходи від інших операцій з банком, довгострокові перспективи співробітництва. До речі, сума надаваних банками корпоративних кредитів сьогодні становить 50 – 70 % вартості об'єкта (до кризи позики видавали на суму до 90 % вартості об'єкта). Наприклад, за умови застави не введеного в експлуатацію будинку, навіть якщо будівництво завершене – він розглядається як будівельні матеріали, тому оцінка його вартості буде відповідною.

Іноземні інвестиції вкрай необхідні для розвитку сфери МСБ України. Прямі інвестиції вигідні також інвесторам. Високий рівень підготовки і дешева робоча сила приваблюють іноземні компанії, створюють можливості для вкладення капіталу з метою розвитку експортного виробництва. Докризова прибутковість на Заході становила близько 25 %, а в Україні сьогодні її оцінюють не нижче 40 % річних [5]. За відсутності офіційних документів, які підтверджують прибутковість підприємства, окрім прибутку, для іноземного інвестора важливі гарантії повернення вкладених коштів. Тому питання майнової застави також є актуальним і для інвесторів.

Основними вимогами до компаній стала корпоративна і фінансова прозорість, історія роботи компанії на ринку, стабільність грошових потоків. Як правило, фонди прямих інвестицій купують неконтрольний пакет акцій компанії і не втручаються в щоденний операційний менеджмент. Проте представники фондів беруть участь у розробці бюджету і стратегії компанії, аналізують її квартальні і річні звіти, впливають на формування команди управлінців, нерідко призначають своїх менеджерів на посаду фінансового і комерційного директора [6].

Залученню іноземних прямих інвестицій перешкоджає мито на капітальне обладнання. Цей вид податків вкрай обтяжливий для довгострокових капітальних проектів. Без імпорту сучасного устаткування не можна впровадити у виробництво прогресивні виробничі технології, підвищити його ефективність.

Отже, насьогодні необхідним є покращення інвестиційного клімату, створення прозорої, стабільної і справедливої системи національного законодавства для залучення постійного потоку іноземних інвестицій в Україну. Часті зміни законодавчих актів породжують непослідовність їх застосування, ускладнюють ділове планування, створюють проблеми для адміністрації країни і посилюють почуття невпевненості інвесторів. Треба подолати адміністративні бар'єри, які перешкоджають економічному зростанню. Досі законодавство з питань корпоративного управління є недосконалим і, особливо, слабким є захист прав акціонерів, що стримує іноземні компанії від інвестування в Україну. Ліберальний торговий режим і більш м'який контроль за рухом капіталів привабить інвесторів, які прагнуть до ефективного використання своїх коштів і готові організувати виробництво своєї продукції в Україні для продажу її як у середині, так і за межами країни. Для малих і середніх інвесторів необхідно спростити доступ до банківських кредитів та інших джерел фінансування [7].

Окрім вищеперерахованих заходів, для покращення інвестиційного клімату і мінімізації ризиків інвесторів слід розробити обґрунтовану податкову ставку, яка матиме вирішальне значення при визначенні податкового обов'язку; запровадити хоча б на період кризи податкові стимули: податкові канікули, податкові пільги на інвестиції і податкові вільні зони. Необхідно покращення податкового законодавства для МСБ України. Для реалізації зазначених пропозицій потрібно розробити систему антикризових дій – системних заходів для виходу з фінансово-економічної кризи.

Таким чином, можна засвідчити, що подальший розвиток ситуації без активного та позитивного втручання держави може призвести до згортання цього сектора економіки з відповідним загостренням економічних проблем та посиленням соціальної напруги. Вирішення існуючих проблем розвитку малого підприємництва в Україні, створення відповідного середовища потребують докорінної перебудови державної політики в галузі сприяння малому підприємництву. Завдання полягає у тому, щоб суттєво розширити його роль і місце в економічному процесі.

 

ЛІТЕРАТУРА:

1. Мартиненко В. Ф. Державне управління інвестиційним процесом в Україні: монографія / В. Ф. Мартиненко. - К. : Вид-во НАДУ, 2005. – 296 с.

2.       Ukrainian business resource. – Режим доступу : http://ubr.ua

3.       Чубенко А. О. Малий та середній бізнес як рушійна сила зростання економікиУкраїни / А. О. Чубенко.  – Режим      доступу:

 http://intkonf.org/chubenko-ao-maliy-ta-seredniybiznes-yak-rushiyna-sila-rostannya-ekonomiki-ukrayini/

4.       Дружерученко К. Для найменших / К. Дружерученко // Контракти : український діловий тижневик. - 2009. - № 15. - 13 квітня.

5.       Развитие малого и среднего бизнеса - шанс для Украиньї преодолеть кризис. – Режим доступу : http://www.ricardo.com.ua/news/releases/83110

 

6.       Дружерученко К. Кредитування малого і середнього бізнесу заморожене. Ціна питання - від 30% до 50% річних! / К. Дружерученко. - Режим доступу: http://www.dom2000.com.ua/ru/main/article/id/10915

7.       Barriers to investment in Ukraine. European Business Association // http://www.eba.com.ua/files/Investment_paper/Inv_Paper_2007.pdf

8.       Черняк В. К. Рятувати треба не банки, а депозити населення / В. К. Черняк // Газета по-українські. - 2009. – 26 червня.