Экономические науки/10.Экономика
предприятия
Гриненко А.В.
Національний гірничий
університет
Роль реверсивної
логістики у діяльності підприємства
На
сучасному етапі розвитку економіки спостерігаються тенденції до росту
зацікавленості підприємців до впровадження логістики, зокрема логістики
зворотних потоків у діяльність підприємства. І такий підхід до управління
потоковими процесами є економічно обґрунтованим, тому що несе в собі сукупність
переваг. З урахуванням зростаючого тиску екологічних факторів і визнання значущості
логістики зворотних потоків, завдання реверсивної логістики грають усе більш помітну роль у діяльності
підприємств.
Реверсивна
логістика є однією з найважливіших розділів логістики в цілому. Зараз багато
підприємців ототожнюють даний напрямок із процесом управління відходами. Так, у
сукупність процесів реверсивної логістики входить переробка відходів, але це далеко
не єдина її операція. Переробка зайвих або застарілих матеріалів; закупівля
продукції, що вимагає переробок або відновлення; вантажопереробка поверненої
продукції, що має недоліки, - все це різні аспекти загальної програми логістики
зворотних потоків [2].
Майже
всі компанії випускають зайву продукцію, мають повернення продукції й відходи матеріалів,
що виступають як побічний продукт їхніх операцій, незалежно від того, чи є вони
виробниками, рітейлерами або обслуговуючими організаціями. Такі складові можуть
також з'явитися в результаті недосконалого прогнозу продажу, змін у
специфікації продукції, помилок при розрахунках необхідної кількості
матеріалів, втрат у ході обробки матеріалів, виконання страхових зобов'язань,
повернення продукції споживачами, надлишкових покупок при форвардних закупівлях
або в результаті прагнення одержати кількісні знижки на закупівлю матеріалів [2].
У багатьох
галузях, де споживачі повертають товари для гарантійного ремонту, заміни, доробки
або рециклювання, витрати, пов'язані з логістикою зворотних потоків,
виявляються високими у порівнянні із транспортними витратами в прямому напрямку
– від виробника до споживача.
Доставка
продукту у зворотному напрямку по всій системі від споживача до виробника може
коштувати в 5-9 разів дорожче переміщення того ж самого продукту в прямому
напрямку [2].
Однак
за допомогою ефективної стратегії управління поверненням продукції є можливість
скоротити витрати в певній ситуації, а іноді отримати додатковий прибуток. Як
уже було сказано вище, логістика зворотних потоків включає видалення й
переробку відходів матеріалів, що виникають у процесі виробництва, дистриб’юції
або пакування. Якщо відходи матеріалів не можна використати для випуску інших
продуктів, від них треба так чи інакше позбутися. Якими б не були побічні
продукти, логістичний процес повинен дозволяти ефективно й продуктивно їх
обробляти, транспортувати й зберігати. Якщо побічні продукти можна повторно
використати або переробити з користю, логістика займається їх відправленням у
місця, де вони піддаються таким процесам [2].
Із
всіх процесів реверсивної логістики на вітчизняних підприємствах найчастіше
приділяють увагу лише переробці відходів.
Переваги
використання реверсивної логістики: захист навколишнього середовища; мінімізація
витрат та економія сировини, матеріалів, палива й енергії; зниження транспортних
витрат; підвищення рівня репутації підприємства. Отже, щоб отримати перераховані вище переваги,
необхідно провести відповідні заходи, а також вважати
діяльність відділу реверсивної логістики невід’ємною частиною складного механізму
роботи всього підприємства [1]. Але для того, щоб
досягти успіху у використанні реверсивної логістики на підприємстві, необхідно
розробити стратегію управління зворотними потоками.
Доцільно
використовувати
наступний алгоритм дій у цьому напрямку:
1. Аналіз діяльності підприємств у сфері
повернення продукції.
2. Аналіз видів й обсягів відходів за певний
період.
3. Управління поверненням продукції:
- прийняття продукції, яка
спрямована від покупця до виробника;
- визначення причин повернення (у
зв'язку з браком чи
терміном придатності);
- зниження попиту й інших;
- переробка зворотної продукції в готову або
виправлення недоліків;
- встановлення знижок на перероблені продукти або
пропозиція додаткових послуг з метою продажу їх на ринку повторно;
- продаж переробленої продукції безпосередньо
споживачам.
4. Управління відходами:
аналіз та експериментальне обґрунтування використання певного виду відходів як
вторинної сировини; використання відходів у процесі виробництва того або іншого
готового продукту; співробітництво
з підприємствами, які можуть використовувати дані відходи з користю; утилізація
відходів.
Виходячи із усього вищевикладеного, можна
зробити наступний висновок: реверсивна логістика відіграє значну роль у
діяльності як підприємства, так держави. Тобто уряд повинний приділяти увагу
використанню відходів, розглядати дані питання не тільки з боку екологічної безпеки
населення, але і як можливість підвищити рівень розвитку національної
економіки, скоротити виробничі витрати і одержати додатковий прибуток.
Для цього необхідно створювати переробні
підприємства, впроваджувати політику диференційованого збору відходів, оснащувати
підприємства відповідними технологіями, приділяти увагу мотивації персоналу у
даному напрямку.
Література:
1. Макарова М.С. Гармідер
Л.Д., Михальчук Л.В. Економіка природокористування: На- вч. посібник. – К.:
Центр учбової літератури, 2007. – 322 с.
2. Сток Дж. Р., Ламберт
Д. М. Стратегическое управление логистикой: Пер. англ.: 4-е изд. – М.: ИНФРА-М,
2005. – 797 с.