Экономические науки/10.Экономика предприятия

Гриненко А.В.

Національний гірничий університет

Роль реверсивної логістики у діяльності підприємства

На сучасному етапі розвитку економіки спостерігаються тенденції до росту зацікавленості підприємців до впровадження логістики, зокрема логістики зворотних потоків у діяльність підприємства. І такий підхід до управління потоковими процесами є економічно обґрунтованим, тому що несе в собі сукупність переваг. З урахуванням зростаючого тиску екологічних факторів і визнання значущості логістики зворотних потоків, завдання реверсивної логістики грають усе більш помітну роль у діяльності підприємств.

Реверсивна логістика є однією з найважливіших розділів логістики в цілому. Зараз багато підприємців ототожнюють даний напрямок із процесом управління відходами. Так, у сукупність процесів реверсивної логістики входить переробка відходів, але це далеко не єдина її операція. Переробка зайвих або застарілих матеріалів; закупівля продукції, що вимагає переробок або відновлення; вантажопереробка поверненої продукції, що має недоліки, - все це різні аспекти загальної програми логістики зворотних потоків [2].

Майже всі компанії випускають зайву продукцію, мають повернення продукції й відходи матеріалів, що виступають як побічний продукт їхніх операцій, незалежно від того, чи є вони виробниками, рітейлерами або обслуговуючими організаціями. Такі складові можуть також з'явитися в результаті недосконалого прогнозу продажу, змін у специфікації продукції, помилок при розрахунках необхідної кількості матеріалів, втрат у ході обробки матеріалів, виконання страхових зобов'язань, повернення продукції споживачами, надлишкових покупок при форвардних закупівлях або в результаті прагнення одержати кількісні знижки на закупівлю матеріалів [2].

У багатьох галузях, де споживачі повертають товари для гарантійного ремонту, заміни, доробки або рециклювання, витрати, пов'язані з логістикою зворотних потоків, виявляються високими у порівнянні із транспортними витратами в прямому напрямку – від виробника до споживача.

Доставка продукту у зворотному напрямку по всій системі від споживача до виробника може коштувати в 5-9 разів дорожче переміщення того ж самого продукту в прямому напрямку [2].

Однак за допомогою ефективної стратегії управління поверненням продукції є можливість скоротити витрати в певній ситуації, а іноді отримати додатковий прибуток. Як уже було сказано вище, логістика зворотних потоків включає видалення й переробку відходів матеріалів, що виникають у процесі виробництва, дистриб’юції або пакування. Якщо відходи матеріалів не можна використати для випуску інших продуктів, від них треба так чи інакше позбутися. Якими б не були побічні продукти, логістичний процес повинен дозволяти ефективно й продуктивно їх обробляти, транспортувати й зберігати. Якщо побічні продукти можна повторно використати або переробити з користю, логістика займається їх відправленням у місця, де вони піддаються таким процесам [2].

Із всіх процесів реверсивної логістики на вітчизняних підприємствах найчастіше приділяють увагу лише переробці відходів.

Переваги використання реверсивної логістики: захист навколишнього середовища; мінімізація витрат та економія сировини, матеріалів, палива й енергії; зниження транспортних витрат; підвищення рівня репутації підприємства. Отже, щоб отримати перераховані вище переваги, необхідно провести відповідні заходи, а також вважати діяльність відділу реверсивної логістики невід’ємною частиною складного механізму роботи всього підприємства [1]. Але для того, щоб досягти успіху у використанні реверсивної логістики на підприємстві, необхідно розробити стратегію управління зворотними потоками.

Доцільно використовувати наступний алгоритм дій у цьому напрямку:

1. Аналіз діяльності підприємств у сфері повернення продукції.

2. Аналіз видів й обсягів відходів за певний період.

3. Управління поверненням продукції:

- прийняття продукції, яка спрямована від покупця до виробника;

- визначення причин повернення (у зв'язку з браком чи терміном придатності);

- зниження попиту й інших;

- переробка зворотної продукції в готову або виправлення недоліків;

- встановлення знижок на перероблені продукти або пропозиція додаткових послуг з метою продажу їх на ринку повторно;

- продаж переробленої продукції безпосередньо споживачам.

4. Управління відходами: аналіз та експериментальне обґрунтування використання певного виду відходів як вторинної сировини; використання відходів у процесі виробництва того або іншого готового продукту; співробітництво з підприємствами, які можуть використовувати дані відходи з користю; утилізація відходів.

Виходячи із усього вищевикладеного, можна зробити наступний висновок: реверсивна логістика відіграє значну роль у діяльності як підприємства, так держави. Тобто уряд повинний приділяти увагу використанню відходів, розглядати дані питання не тільки з боку екологічної безпеки населення, але і як можливість підвищити рівень розвитку національної економіки, скоротити виробничі витрати і одержати додатковий прибуток.

Для цього необхідно створювати переробні підприємства, впроваджувати політику диференційованого збору відходів, оснащувати підприємства відповідними технологіями, приділяти увагу мотивації персоналу у даному напрямку.

Література:

1. Макарова М.С. Гармідер Л.Д., Михальчук Л.В. Економіка природокористування: На- вч. посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 322 с.

2. Сток Дж. Р., Ламберт Д. М. Стратегическое управление логистикой: Пер. англ.: 4-е изд. – М.: ИНФРА-М, 2005. – 797 с.