Економічні науки/7. Облік та аудит

 

Асистент Терещенко В.С., Перепіліцина І.В.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського

 

СУПЕРЕЧНОСТІ У ПРОБЛЕМІ ПИТАННЯ ОБЛІКУ НЕОБОРОТНИХ АКТИВІВ, УТРИМУВАНИХ ДЛЯ ПРОДАЖУ

 

В останні роки Україна прагне увійти до Євросоюзу, для чого гармонізує національну облікову систему із світовою шляхом розробки національних П(С)БО на основі МСФЗ. Останні нововведення в П(С)БО призвели до виникнення нових проблемних питань, зокрема з обліку реалізації основних засобів, які зумовлені несумісністю вимог застосування певних бухгалтерських рахунків при відображенні операцій вибуття не­оборотних активів і порядку формування інформації для її розкриття у фінансовій звітності.

Проблемами обліку необоротних активів, утримуваних підприємством для продажу займаються такі вчені-економісти, як С.  Хома [5]  та ін.

Мета статті - висвітлення методичних суперечностей стосовно аспек­тів обліку необоротних активів, утримуваних для продажу, в умовах національної облікової практи­ки та надання рекомендацій щодо вирішення цієї проблеми.

Облікові особливості для основних засобів, які підприємство утримує для продажу, встановлено П(С)БО 27 «Необоротні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність». Це положення є віддзеркаленням МСФЗ 5 «Непоточні активи, утримувані для продажу, та припинена діяль­ність». Слід додати, що останній було розглянуто і прийнято в рамках проекту зменшення розбіжностей між МСФЗ і загальноприйнятими стандартами бух­галтерського обліку США (GAAP)[i], де облікова практика не передбачає інструктивного застосування плану рахунків. У зв'язку з цим при ознайомленні зі змістом оновленого П(С)БО 27 не виникає заперечень щодо відокремленого обліку довгострокових активів, утримуваних для використання і для  довгострокових активів, утримуваних для продажу. Проте, коли сфера застосування стандарту накладається на сферу дії Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку, виникають певні непорозуміння.

П(С)БО 27  передбачає виді­лення в окрему класифікаційну групу тих довгостро­кових активів, балансову вартість яких буде відшко­довано, як правило, шляхом продажу (а не шляхом подальшої експлуатації). Чинним Планом рахунків для обліку цих об'єктів призначено субрахунок 286 «Необоротні активи та групи вибуття, утримувані для продажу» до рахунку 28 «Товари». На нашу дум­ку, є суперечливим віднесення непоточних активів, утримуваних для продажу, до товарних запасів. В Інструкції про застосування Плану рахунків зазначе­но, що на рахунку 28 «Товари» здійснюють облік руху товарно-матеріальних цінностей, що надійшли на підприємство з метою продажу. Таке визначення не можна застосовувати до операцій переведення основних засобів зі складу необоротних активів до складу оборотних. Адже придбання засобів праці здійснювалося з метою по­дальшого використання, а не продажу, і на момент прийняття рішення про реалізацію цей актив уже був на підприємстві, він не є новопридбаним.

Вважаємо нераціональною вимогу вести облік досліджуваних об'єктів на будь-якому рахунку класу 2, який призначений для обліку оборотних активів. Основні засоби чи інші непоточні активи, які під­приємство очікує продати протягом 12 календарних місяців або в яких закінчується дванадцятимісячний термін корисного використання, за економічною сутністю мають довгостроковий характер. Вони залишаються засобами праці (не предметами праці) незалежно від того, коли буде списано на витрати їхню вартість: чи в результаті продажу до наступної дати балансу, чи шляхом використання впродовж кількох років. Водночас у МСБО 1 «Подання фінансових звітів» наведено приклад класифікації за­пасів як поточиш, активів навіть у тому разі, якщо, як очікується, вони будуть відшкодовані через два­надцять місяців після дати балансу. Отже, до тієї чи іншої класифікаційної групи актив слід включати виходячи з його сутності.

Враховуючи вищезазначене вважаємо доцільним обліковувати необоротні активи, які підлягають продажу на субрахунку 185 «Необоротні активи та групи ви­буття, утримувані для продажу» до рахунку 18 «Довгострокова дебіторська заборгованість та ін­ші необоротні активи». Ведення обліку зазначених об'єктів на рахунку класу 1 відповідатиме намірам Ради з МСФЗ, викладеним в Основі до висновків до МСФЗ 5: «... не міняти класифікацію тих активів, які в МСБО 1 «Подання фінансових звітів» визнаються як непоточні, на поточні лише через те, що управлін­ський персонал вирішив їх продати...». Однак при цьому в МСФЗ 5 і відповідно в П(С)БО 27 такі акти­ви виділені в окрему групу з особливими методами оцінки.

Оскільки для користувачів фінансової звітності доречною є інформація про довгострокові активи, які очікується реалізувати впродовж дванадцяти мі­сяців, справедливою є вимога відображувати їх вартість окремо від інших оборотних і необоротних активів. Змінами до П(С)БО 2 «Баланс» передбаче­но введення розділу IV активу балансу підприємства «Необоротні активи та групи вибуття».

У подальшому доцільно більш глибоко дослідити суперечливі питання, які виникають у площи­ні взаємодії вимог Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку і Положень (стан­дартів) бухгалтерського обліку, що стосуються довгострокових активів, балансову вартість яких буде відшкодовано через продаж.

Введення поняття активів та ліквідаційних груп, утримуваних для продажу, надасть стандартам бух­галтерського обліку довершеності.

Однак все ж таки  при прийнятті нових вітчизняних стандартів бухгалтерського обліку не потрібно «сліпо» копіювати міжнародні, оскільки останні не завжди є кращими. Вітчизняним професійним бухгалтерським організаціям та науковцям слід переконувати міжнародні інституції та наукову спільноту в окремих перевагах вітчизняного обліку і подавати пропозиції щодо використання його здобутків у міжнародних стандартах фінансової звітності.

Література:

1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 27 «Необоротні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність», затв. наказом Мініс­терства фінансів України від 07.11.2003 р. № 617 ( у ре­дакції наказу від 03.10.2007 р. № 1100) //  Усе про бухгалтерський облік, № 13, 2008р.

2. Міжнародний стандарт фінансової звітності 5 «Непоточні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність» //  Усе про бухгалтерський облік, № 18, 2009р.

3. План рахунків бухгалтерського обліку, затверджено наказом МФУ від 30.11.1999 р. №291 із змінами і доповненнями від  14.10.2008 // < zakon.rada.gov.ua >

4. Базась М.Ф., Базась Е.Ф., Матюха М.М. Основи бухгалтерського (фінансового) та внутрішньогосподарського (управлінського) обліку. - К., 2006, 182 с.

5. Хома С. Особливості обліку необоротних активів, утримуваних для продажу // Бухгалтерський облік і аудит. – 2009. - №4. – С. 20-24.