О. І. Шпилька

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського

УДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДИКИ ОЦІНКИ КРЕДИТОСПРОМОЖНОСТІ ПОЗИЧАЛЬНИКІВ ЯК ФАКТОР МІНІМІЗАЦІЇ КРЕДИТНОГО РИЗИКУ БАНКУ

Банки відіграють важливу роль в економічних перетвореннях України на сучасному етапі як регулятори грошового обігу, механізми акумуляції й перерозподілу грошових ресурсів, володіючи дієвими важелями впливу на різні сфери економіки. Ефективна діяльність банківських установ істотно впливає на формування й розвиток практично всієї системи відносин у країні. В умовах періоду становлення вітчизняної економіки, який характеризується нестабільністю, вони змушені постійно вдосконалювати стратегію й тактику своїх операцій з тим, щоб збільшити власну надійність та довіру до себе.

Здійснення ефективних заходів щодо стабілізації економіки потребують принципово нових, дієвих підходів для забезпечення надійності функціонування всіх сфер ринкової інфраструктури в цілому, банківської системи зокрема. Адже без надійного й сильного банківського сектору не може бути успішною економічна політика будь-якого уряду. В зв’язку з функціонуванням комерційних банків у нових умовах провідне місце в їх діяльності має посісти чітка стратегія управління існуючими ризиками, в тому числі кредитними [1. c 76].

Складна, нестабільна економічна ситуація в країні підвищує й поглиблює актуальність досліджуваної теми.

Автори, які розглянули основні проблеми оцінки кредитоспроможності позичальників на сучасному етапі: Галасюк В., Малій О.Г., Кочетков В.М., Горячек І., Пернарівський О.В., Паламарчук В.О., Семеренко Т.О. та інші [3. c. 44].

Основним завданням банківського аналізу кредитоспроможності клієнтів є визначення факторів, які можуть спричинити неповернення позики або, навпаки, забезпечують її своєчасне погашення. Суть кредитоспроможності як стану, що характеризується своєчасністю повернення вкладених у виробництво кредитів на основі завершення індивідуального кругообігу капіталу і вивільнення авансованої вартості у грошовій формі, загалом визначає якісні параметри діяльності позичальника як суб’єкта грошово-кредитних відносин та наявність у нього об’єктивних можливостей погашення наданих банком кредитів. Від того, наскільки точно комерційний банк зможе визначити вказані можливості, залежить ефективність його власної діяльності як підприємства, здатного до ефективного розміщення акумульованого ресурсного потенціалу й отримання прийнятного доходу від позичкових операцій [2. c. 23].

Отже, саме результати аналітичної роботи з визначення кредитоспроможності клієнта мають дати відповідь на запитання не лише про принципову можливість організації з ним грошово-кредитних відносин, а й про конкретні умови, на яких ці відносини мають будуватися, з тим, щоб забезпечити оптимальне поєднання інтересів банку і позичальника.

Питання вдосконалення та застосування оцінки кредитоспроможності позичальників, як одного з найефективніших методів зниження банківських ризиків, потребує подальших наукових досліджень і розробок, зокрема: вивчення та практичне застосування оцінки фінансового стану й діяльності підприємства загалом, впровадження в повсякденну банківську практику конкретних методик і способів аналізу кредитоспроможності позичальників, що сприятиме покращенню ефективності функціонування банків, підвищить надійність, стійкість, маневреність усієї банківської системи України в цілому.

Література:

1. Бушуєва І., Дем’яненко В. Алгоритм диверсифікації кредитів комерційного банку// Банківська справа. – 2006. – №1. – С.75-82.

2. Волошин І. Аналіз грошових потоків комерційного банку // Вісник Національного банку України. – 2003. – №2. – С.43-45.

3. Галасюк В. Методика оцінки кредитоспроможності позичальників // Вісник Національного банку України. – 2002. – №2. – С.23-35.