Бондарук Наталії

                                   Науковий керівник: Петруняк Т. С.

                 Буковинська державна фінансова академія(м. Чернівці)

Стан і проблеми облікової політики в ринковій системі господарювання

 

В сучасних умовах господарювання зростає значення облікової політики в господарській діяльності підприємств. У зв’язку з реформуванням системи бухгалтерського обліку, метою якого є приведення національної системи бухгалтерського обліку у відповідність  до потреб ринкової економіки та міжнародних стандартів фінансової звітності, господарюючим суб’єктам надається  більше самостійності в організації бухгалтерського обліку, розробці форм управлінської звітності. Ця самостійність реалізується шляхом формування облікової політики підприємства[5,200].

Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» облікова політика визначається як сукупність принципів, методів, процедур, що використовуються підприємством для подання та складання фінансової звітності. Питання встановлення облікової політики належать до компетенції власника підприємства, органу, уповноваженому управляти державним майном, органу, уповноваженому управляти корпоративними правами держави.

Повноваження власника підприємства встановлювати облікову політику реалізується через визначення у розпорядчому документі переліку методів оцінки, обліку і процедур, щодо яких нормативно-правова база передбачає більш, ніж один їх варіант[1].

Якщо вірити досвіду країн з розвиненими ринковими відносинами, то він свідчить про те, що вміло сформована облікова політика сприяє достовірному визначенню фінансового результату, оподаткованого прибутку і потребує правильного оформлення облікової інформації та повного розкриття її у фінансовій звітності. Слід погодитися з думкою бухгалтерів-практиків, які зауважують, що створення облікової політики на підприємстві - дуже трудомісткий і відповідальний процес. Адже підприємству не один рік доведеться працювати і враховувати свої активи і зобов'язання згідно з розробленою ними обліковою політикою. Це вимагає від підприємства більш зваженого підходу до розробки облікової політики, яка відповідає спе­цифіці його роботи [3,356]. Питання формування та реалізації облікової політики підприємств знайшли відображення в працях українських вчених: М.Т.Білухи,Ф.Ф.Бутинця,Г.Г.Кірейцева,Л.М.Кіндрацької, М.В.Кужельного, В.Г.Лінника, М.С.Пушкара, В.В.Сопка, В.Г.Швеця; і зарубіжних – Р.А.Алборова, А.С.Бакаєва, П.С.Безруких, М.Ф. ван Бреда, Н.П.Кондракова, С.Л.Коротаєва, М.І.Кутера, Б.Нідлза, С.О.Ніколаєвої,В.Ф.Палія, Л.П.Хабарової, Е.С.Хендриксена, Л.З.Шнейдмана.

 Сьогодні дедалі більше спостерігається формальний, вузькоспрямований підхід до фо­рмування облікової політики, який зводиться до складання фінансової звітності відповідно до зага­льних вимог П(С)БО та зовнішніх користувачів.

Серед причин даної ситуації можна виділити такі:

ü     в Україні не сформувалися стійкі товарні та фінансові ринки, а також їх інфраструктура, основними елементами якої є біржі, аукціони, кредитна та емісійні системи, інформаційні технології й засоби ділової комунікації, система страхування комерційного ризику, спеціальні зони вільного підприємництва;

ü     господарюючі суб’єкти у багатьох випадках в збиток своїм стратегічним планам вимушені працювати за правилами, що диктують їм інвестори, постачальники сировини, матеріалів, енергоресурсів;

ü     відсутність достатнього досвіду роботи у новому економічному середовищі.

ü     ЗУ «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність» не встановлює чітких правил щодо формування та реалізації облікової політики.

 

Таким чином труднощі розробки облікової політики полягають у тому, що фахівці з обліку повинні не тільки розуміти теорію, проголошену відповідними принципами обліку, а й знати якою мірою цих принципів дотримуватися на практиці та який допускається ступінь свободи здійснення цих принципів за їх природою. Для вирішення аналогічної проблеми в США розроблено Opinion 22 (Рекомендації) "Надання даних про облікову політику". Ці Рекомендації іден­тифікують і описують принципи обліку та методи використання тих принципів, які суттєво впливають на визначення і зміну фінансового стану та резуль­татів діяльності, тобто тих принципів, які повинні братись до уваги при формуванні облікової політики підприємства [2,22].

Серед відомих загальнонаукових принципів най­важливішими для формування облікової політики є: системність, комплексність, науковість обґрунтова­ність, ефективність, планомірність і динамізм, про­філактика, неперервність, "селекція", сумісність осо­бистих, регіональних, державних інтересів тощо [4, 47].

Фахівці повинні розробляти облікову політику підприємства на осно­ві знання законів виробництва, що передбачає ви­вчення ними:

ü    техніки і технології виробництва, методів його організації відповідно до останніх досягнень нау­ки і техніки;

ü    економіки підприємства і стану ринку для ухва­лення економічно обґрунтованих рішень;

ü    стратегічної політики держави в галузі економіки для ведення виробництва відповідно до завдань,поставлених державою, забезпечення єдності державної та підприємницької політики;

ü    правового забезпечення для здійснення госпо­дарської діяльності відповідно до законодавчих актів, норм, стандартів з метою недопущення порушень державних та міжнародних законів.
Отже, облікова політика має створювати умови для ефективного здійснення сукупного управлінського процесу.

Відсутність сформованих товарних і фінансових ринків, їх інфраструктури, достатнього досвіду робо­ти підприємств у новому економічному середовищі та науково обгрунтованих рекомендацій формуван­ня облікової політики, адаптація до умов роботи з використанням національних стандартів бухгалтер­ського обліку, формальний підхід, тобто формуван­ня облікової політики тільки для обліку потребують суттєвого підвищення кваліфікаційного рівня бухгал­терів. Фахівці з обліку повинні не тільки керуватися основними принципами обліку, а мати системний підхід щодо формування облікової політики та вод­ночас керуватись принципами її формування, оскі­льки принципи побудови облікової політики не є су­то обліковими, а відповідають загальнонауковим принципам і логіці організації господарського обліку та управління виробничими системами.

 

                                    Література:

1.     Лист МФУ від 21.12.2005 р. №31-34000-10-5/27793

2.     Житний П. Проблеми формування облікової політики та шляхи їх вирішення//Бухгалтерський облік та аудит. – 2005. - №4. – с.19-22

3.     Зборовська Н. С. Облікова політика: проблеми формування та шляхи їх вирішення//Держава та регіони. – 2006. - №5. – с. 355-359

4.     Організація бухгалтерського обліку: Навч. Посібник. – Ж.:ЖІТІ, 2004 - с. 47

5.     Половинчак Л. А. Облікова політика відображення операцій з векселями на підприємствах//Актуальні проблеми економіки. – 2008. - №3. – с. 200-205