Вдосконалення аналітичної роботи на підприємстві
Шолота М.Г., Криворучко Н. Є.
Україна, м.Чернівці
Буковинська державна
фінансова академія
Науковий керівник: Винятинська Л.В.
Організоване,
якісне, своєчасне та ефективне управління господарської діяльністю державних
підприємств відбувається завдяки сукупності взаємопов’язаних послідовно
здійснюваних функцій. Необхідною складовою процесу управління підприємством у
сучасних умовах виступає організація аналітичної роботи. Виявлення можливостей
і перспективи його розвитку є головним напрямком його практичної реалізації.
Постановка завдання Основним завданням економічного
аналізу на підприємстві є оцінка результатів господарської діяльності,
виявлення резерів виробництва і факторів, які мають позитивний чи негативний
вплив на кінцеві показники роботи підприємства.
Вирішальне значення для успішного
аналізу мають чіткі організаційні форми його проведення. На сьогоднішній день
на кожному підприємстві є необхідні передумови для того, щоб аналіз став
постійним і основним змістом економічної роботи.
Розгалужена система аналітичної роботи
в народному господарстві, промисловості та окремих підприємствах потребує
відповідної організації, тобто упорядкування, налагодження координації та
погодження її здійснення з метою попередження дублювання, внесення єдності в
роботу окремих посадових осіб чи аналітичних органів.
Аналіз
основних досліджень і публікацій. На вирішення цієї
проблеми спрямовані дослідження І.Т. Балабанов, Л.А. Беристайн, Т.Р.Карлін,
А.П. Ковальов, В.В. Ковальов, Г.В. Савицька, В.Т. Савчук та інші.
Виклад
основного матеріалу. Попередні
дослідження аналітичної роботи підприємств
дали можливість стверджувати:
-
розкриття сутності аналітичних процедур часто
здійснюється на підставі лише
теоретичних положень, без урахування особливостей практичної діяльності
державних підприємств;
-
розгляд аналітичної функції окремо від
управлінського процесу не дає виявити взаємозв’язок елементів системи
управління;
-
не якість аналітичної роботи не здійснює
належного позитивного впливу збільшення кількості аналітичних показників і
коефіцієнтів [1,152].
Вищесказане
свідчить про необхідність удосконалення інформаційного та методичного
забезпечення аналітичних робіт державних підприємств з метою оптимізації
процесу прийняття управлінських рішень і обумовлює актуальність дослідження не
лише на теоретичному, але й на практичному рівні.
Під організацією
аналітичної роботи розуміють систему заходів з метою вивчення господарської
діяльності. Загальні методичні принципи організації аналітичної роботи
включають: організаційні форми; планування аналітичної роботи; етапи
економічного аналізу; узагальнення та форми реалізації результатів аналізу.
В практиці організації аналітичної роботи
розрізняють централізовану та децентралізовану форми. При централізованій формі
організації вся робота з аналізу господарської діяльності концентрується у
спеціальному структурному підрозділі в системі управління виробництвом
відповідної назви. Децентралізована форма організації передбачає, що аналізом
господарської діяльності займаються всі структурні підрозділи з питань, які
входять до їх компетенції, виходячи з розмежування прав та обов’язків між ними, передбачених відповідними нормативними документами –
внутрішніми чи галузевими.
Незалежно від
організаційних форм методичне та методологічне керівництво, як правило,
здійснюється головними спеціалістами-економістами.
Цілеспрямованість
аналітичного дослідження, вагомість його висновків та обґрунтованість
пропозицій значною мірою залежать від добору виконавців та організації робіт.
Під організацією взагалі розуміють створення злагодженої постійної системи для
виконання якихось робіт або досягнення певної кінцевої мети.
Організація
аналітичної роботи включає: розробку загальних засад і порядку проведення
аналізу; планування роботи в цілому,
окремих її робіт та етапів; матеріальне, науково-методичне та кадрове
забезпеченні; загальне керівництво; прийом виконаних аналітичних робіт, порядок
їх оформлення; контроль за впровадженням у виробництво розроблені заходів з
метою поліпшення діяльності підприємства.
Аналітична робота підприємства розпочинається з
планування. Розрізняють загальний план аналітичної роботи на підприємстві та
план (програму) конкретних аналітичних робіт. Загальний план роботи складається
на рік з розбивкою за кварталами. У плані зазначаються розділи господарської
діяльності та
об'єкти, що мають вивчатися, періодичність і терміни проведення робіт,
відповідальні технічні виконавці, технічні засоби та джерела інформації,
потрібні для здійснення аналізу [3,51].
У планах окремих робіт, які складаються
відповідно до загального плану аналітичної роботи, передбачаються об'єктиетапи
аналізу, терміни виконання й завдання робіт тощо.
В умовах
автоматизації процесів управління здійснення економічного аналізу вимагає
раціональної його організації.
На підприємстві
економічний аналіз розбивають на декілька етапів [1,153].
Перший етап –
визначення і чітке обмеження мети й завдання роботи. Недостатня увага до цього
етапу може призвести до втрати аналізом конкретності, цілеспрямованості, його
виконання може затягнутись у часі.
Третій
етап – збирання інформації (залучаючи статистичну звітність, дані синтетичного
та аналітичного обліку, планову документацію, результати спеціальних
спостережень тощо); перевірка її достовірності; кількість інформації, що
охоплюється, слід цілком підпорядкувати меті й завдання аналізу; обсяг її
повинен бути необхідним і достатнім. Треба врахувати, що збирання інформації –
трудомісткий процес, тому добування зайвої інформації, яка не відповідає
завданням, робить працю більш дорогою, відтягує строки її виконання. У ході збирання даних
слід звернути вагу на їхню точність і повноту.
Четвертий етап – аналітична обробка
інформації за допомогою спеціальних методів і прийомів; забезпечення
порівнянності показників; аналіз причин динамічних змін і відхилень від плану;
з’ясування причин негативних явищ (якщо їх виявлено) і хиб у роботі; кількісне
вимірювання впливу факторів; встановлення потенціально невикористаних
можливостей щодо поліпшення роботи підприємства. Визначають коло факторів, що
впливають на досліджувані показники; групують їх, виділяючи фактори, які
залежать і які не залежать від підприємства. Особливу увагу приділяють вивченню
механізму дії факторів, які безпосередньо залежать від підприємства (цеху,
дільниці).
П’ятий етап – визначення і зведений
підрахунок резервів виробництва, розроблення пропозицій, економічно
обгрунтованих рекомендацій щодо реалізації цих резервів та визначення їхнього
впливу на показники роботи підприємства. Це найбільш відповідальний етап. Якраз
за наміченими пропозиціями, результативністю їх впровадження судять про глибину
аналізу, кваліфікацію спеціалістів, які брали участь у його проведенні.
Зібрані під час
аналізу матеріали, заповнені таблиці, розрахунки впливу факторів і резервів на
останньому етапі узагальнюють та письмово оформляють у вигляді довідок, актів,
аналітичних та доповідних записок, пояснювальних записок до звітів. Працівники зовнішніх
установ полюбляють оформлювати наслідки аналізу у вигляді висновку. Самостійним
або додатковим документом, у якому відображаються наслідки аналізу і необхідні
заходи для впровадження у виробництво, є проект наказу. Цей документ, якщо він
скріплюється підписом керівника підприємства, має обов'язковий характер для
виконання запропонованих аналітиком заходів. За виконанням заходів слід
установлювати дійовий і повсякденний контроль, інакше одні й ті самі недоліки в
роботі будуть знов повторюватися в наступних матеріалах перевірок і аналітичних
висновках.
Аналізу повинна передувати перевірка інформації,
яка проводиться по суті напрямку аналізу, технічна перевірка та вибіркова
перевірка підсумків. Аналіз на підприємстві включає різноманітні види
інформації, серед яких: правове та господарське законодавство, звітна (дані
бухобліку, статистики, оперативний звіт), необлікова (матеріали перевірок
тощо). Найважливішою з них є бухгалтерська звітність, яка при читанні
досвідчену аналітику дає повну інформацію про фінансовий стан, стійкість
положення і можливих перспективах підприємства. Повний аналіз бухгалтерської
звітності дозволяє застосувати заходи по покращенню діяльності підприємства в
цілому і його структурних підрозділів.
Використовуються також вибіркові звітні дані, що сприяє поглибленню та
деталізації при вивченні показників звітності [2,26].
Економічний аналіз певного
підприємства потребує професіоналізму та майстерності спеціалістів, що
залучаються до такої складної та вагомої аналітичної роботи. На сьогоднішній
день, якщо великі підприємства мають змогу забезпечити наявність у своєму штаті
високоваліфікованих та підготовлених для цієї мети спеціалістів, то середні, а
тим паче малі, підприємства внаслідок компактності штату не можуть скористатися
такими трудовими ресурсами, бо це потребує додаткових коштів на утримання
подібних кадрів. Специфікою малих підприємств, у результаті цього, є
універсальність використовуваної робочої сили, тобто працівники виконують не
тільки суворо обмежену ділянку роботи, але й суміжні з нею області, що дозволяє
бачити структуру підприємства більш всеохоплюючою, на відміну від великих
підприємств, де кожному працівнику виділений більш вузький профіль.
Висновок. Отже, проведення аналітичної роботи на
підприємстві забезпечує ефективніше прийняття управлінських рішень і
запобігання негативним наслідкам. Для цього потрібно правильно організувати
роботу працівників, які займаються аналізом господарської діяльності підприємства.
Список використаної
літератури
1. Трофіменко О. В. Значення аналізу
стану підприємства в умовах ринкової економікиі// Формування ринкових відносин
в Україні. – 2009. - №10. – С.152-159.
2. Шумило О. Ю. Шляхи вдосконалення
проведення аналізу на підприємстві //Економіка. Фінанси. Право. – 2009. - №3. –
С.25-28.
3. Фещенко О. Інформаційне та
методичне забезпечення аналізу стану державних підприємств України// Ринок
цінних паперів України. – 2009. - №1- 2. – С.49-61.