Економічні науки. / Макроекономіка

Джаман А.В, Магун Н.І.

Науковий керівник Кравчук І. П.

Буковинська державна фінансова академія, м. Чернівці

Вплив підприємств-монополій на економіку країни

Постановка проблеми. Українська економіка відрізняється високим рівнем монополізму. На сьогоднішній день більшість підприємств, які володіють монопольною владою, сконцентрована в таких галузях, як енергетика, чорна і кольорова металургія, видобуток та переробка нафти і газу, видобуток природних копалин, машинобудування. Саме тому, питання впливу існування штучних і природних монополій на економіку України є надзвичайно актуальним.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідження, що стосуються даної теми, в різні часи здійснювало багато як вітчизняних, так і іноземних вчених. Серед них розгортається дискусія про вплив монополій на соціально-економічний розвиток суспільства. Так, існує точка зору, що шкідливою для суспільства є лише штучна монополія, а природна монополія не впливає на ціни та обсяги виробництва і антимонопольна політика держави лише перешкоджає економічному розвитку країни. Інша точка зору, говорить про негативні наслідки існування підприємств-монополістів і необхідність існування і вдосконалення антимонопольного законодавства [2, c. 51].

Можна виділити таких вчених, які займалися цією проблемою: Т. Стігліц, Дж. Стіглер, Г.М. Филюк [3], А.А. Сaхно [1], О.С. Пирляков, Ю.В. Слободчикова [4], О.С Перваков [1] та інші. Однак сьогодні проблеми впливу монополій на економіку та її конкурентоспроможність набули нових рис, які потребують нових досліджень.

Метою роботи є аналіз позитивних і негативних сторін існування підприємств-монополій та їх вплив на соціально-економічний розвиток країни.

Постановка завдання:

- визначити суть монополій;

- окреслити позитивні моменти існування підприємств-монополій;

- дослідити негативний вплив монополій;

- довести необхідність проведення антимонопольної політики.

Основні результати дослідження. Розвиток сучасної економіки вимагає від господарюючих суб’єктів використання значної кількості ресурсів для реалізації власної діяльності. Більш того, темпи використання даних ресурсів за останні роки збільшуються у ще значніших масштабах, ніж зростання економіки. Проблема поглиблюється зменшенням запасів ресурсів або їх дуже нерівномірним розподілом. Вирішити дані труднощі методами стимулювання звичайної конкуренції неможливо з причин природної обмеженості ресурсів. У такому випадку, на сучасному етапі розвитку економіки, і виникає поняття підприємств-монополістів, які самостійно використовують наявні ресурси.

Монополія являє собою певне становище на ринку, коли один продавець пропонує товар, який немає субститутів, а доступ на ринок заблокований або групу підприємств, пов’язаних між собою відносинами власності, технологічною залежністю, взаємними поставками продукції, тощо.

Дослідження закономірностей ринкової поведінки монополій дає підстави стверджувати, що монополії як господарські організації відіграють вагому роль у соціально-економічному розвитку будь-якої країни. Проаналізуємо певні позитивні аспекти монопольної діяльності:

1. Переваги у виробничо-збутових витратах завдяки вигодам від масштабів виробництва та інновацій. Мінімізація витрат забезпечує монополістові можливість для зниження цін у галузі. Зауважимо, що саме стратегія найменших витрат стала запорукою успіху багатьох монопольних компаній: «Briggs and Stratton» -- на ринку невеликих бензинових двигунів, «Lincoln Electrik» -- на ринку запасних частин.

2. Монополія здатна знижувати витрати адміністративного характеру, що дозволяє досягти значного економічного ефекту.

3. Монополістичні об’єднання вносять вагомий вклад у ВВП країни, забезпечують конкурентоспроможність національної економіки. Підтвердженням сказаному стає такий факт. У США 100 перших за величиною корпорацій виробляють близько 60% ВНП і забезпечують функціонування майже половини робочих місць.

4. Монополія сприяє прогнозованості ринку. Підприємство-монополіст здійснює жорсткий облік ресурсів та їх раціональний розподіл, управляє величиною інвестицій, контролює відносини з постачальниками та ін. ринкові процеси стають керованими та підконтрольними, знижується невизначеність і непередбачуваність, обмежується банкрутство фірм.

5. Монополістична конкуренція є м’якшою ніж проста конкуренція. За умов інформатизації та глобалізації світової економіки наявність і утвердження монополій не знищують, а лише видозмінюють конкуренцію, переводячи її в русло інноваційної активності, переставляючи акцент з жорсткої боротьби за розорення і витіснення конкурента з традиційного місця на ринку на пошук перспективних можливостей, ще не використаних суперниками.

6. Підприємство-монополіст інноваційно активніший. Це зумовлено широкими можливостями великомасштабного фінансування. Наприклад, у фармацевтичній галузі за 1976-1996 рр. вартість розробки нового медичного препарату зросла у 12 разів (з 54млн. до 597млн. дол.).

7. Монополістичні фірми володіють значним інвестиційним потенціалом. Інвестиційні можливості монопольних фірм та їх схильність до інвестування є набагато вищими, ніж у інших учасників ринку.

8. На монополістичних підприємствах заробітна плата вища. В Україні протягом 2000-2006 рр. у металургійній та добувних галузях середня заробітна плата працівників на 30-35% перевищувала середню по промисловості, та на 50-80% по економіці вцілому.

9. Монополісти займаються активною доброчинною та спонсорскою діяльністю. Монополіст усе це робить для власного престижу і створення свого власного позитивного іміджу.

10. Підприємство-монополіст має більше можливостей виходу на міжнародний рівень [4, c. 31].

Необхідно сказати, що існування монополій має не тільки позитивні сторони, але й негативні. До них відносять такі:

1. Монополії придушують конкуренцію – важливу рушійну силу економічного прогресу.

2. Монополії здатні збільшити прибутки, зменшуючи обсяг випуску продукції і підвищуючи її ціну.

3. Монополії схильні до уповільнення науково-технічного прогресу;

4. Вони схильні до хижацького використання природних ресурсів та забруднення довкілля.

5. Монополії розорюють малий та середній бізнес.

6. Вони монополізують засоби масової інформації (пресу, радіо, телебачення), за допомогою яких впливають на свідомість населення у необхідному їм напрямі.

7. Монополії здійснюють тиск на уряд у пошуках неправомірних пільг та привілеїв тощо [3, c. 138].

На нашу думку, всі ці негативні сторони вимагають зваженого, «розумного» підходу до їх регулювання, яке повинно ґрунтуватися на принципах пошуку розумного компромісу між забезпеченням умов для розвитку конкуренції за рахунок зниження бар’єрів для входу на ринок і державним втручанням.

Проти таких підприємств-монополістів, які працюють заради збільшення цін і отримання надприбутків, держава здійснює антимонопольну політику.

Антимонопольна політика й антимонопольне законодавство не мають на меті заборону або ліквідацію монопольних утворень. Основним завданням антимонопольної політики є поставити діяльність монополій під державний контроль, виключити можливість зловживання монопольним становищем.

Для проведення антимонопольної політики держава створює антимонопольні служби. Вони не є частиною законодавчої влади, але їх компетенція дає їм змогу виконувати дорадчу функцію.

В Україні єдиною монопольною службою держави, крім самої держави, є Антимонопольний комітет України.

Висновок. Отже, процес монополізації економіки має як позитивні, так і негативні наслідки, проте ніхто не заперечую, що недоліків у монополії значно більше. Щоб запобігти деяким з цих негативних факторів, держава змушена проводити антимонопольну політику. Концепція антимонопольно-конкурентної політики в Україні мусить бути покликана забезпечити відхід від позиції «регулювання заради регулювання» і спрямована на «регулювання заради розвитку і процвітання економіки». Це питання має стати предметом подальших досліджень спеціалістів у галузі конкурентної політики та теорії галузевих ринків.

Література:

1. Перваков О.С. Умови та етапи формування сучасних українських підприємств-монополістів / О.С. Перваков // Економіка і регіон. – 2009. – №3 (22). – С. 109-114.

2. Сахно А.А. Проблеми функціонування підприємств – природних монополістів у сучасних умовах розвитку економіки / А.А. Сахно // Економіка та держава. – 2009. – №5. – С.51-52.

3. Слободчикова Ю.В. Характеристика антимонопольної політики України / Ю.В. Слободчикова // Держава та регіони. – 2009. – №5. – С. 137-141.

4. Филюк Г. Соціально-економічні наслідки монополії: теоретичний і практичний аспекти / Г. Филюк // Економіка України. – 2009. – №1. – С. 30-41.