Економічні науки. Державне регулювання економіки

Магун Н.І.

Буковинська державна фінансова академія

Науковий керівник: Зибарева О.В.

Шляхи активізації залучення іноземних інвестицій в економіку України

Розширене відтворення економіки не може відбуватися без належного забезпечення його інвестиційними ресурсами та без удосконалення управління всією інвестиційною діяльність. Дослідження цих проблем є одним із найбільш актуальних завдань економічної науки. У сучасних українських реаліях ефективна інвестиційна діяльність може стати найважливішим засобом забезпечення виходу України з довготривалої економічної кризи.

Проблеми інвестиційної діяльності в Україні досліджувались в тій чи іншій мірі в працях А. Бутнярова [1], Н.Г. Волика [2], У.Б. Гладки [3], Є.Г. Гороховця [2] та багато інших. Водночас багато проблем, що стосуються інвестиційної діяльності, залучення іноземних інвестиційних ресурсів, визначення і формування ролі держави залишаються дискусійними.

Метою статті є дослідження сучасного стану надходження іноземних інвестицій в Україну, аналізу проблем, які виникають, а також розробка пропозицій щодо покращення інвестиційної привабливості України.

Інвестиційна діяльність – визначальний фактор економічного росту будь-якої країни. Світова історія доводить, що залучення ресурсів у формі інвестицій є дієвим засобом піднесення національної економіки.

З метою підвищення рівня інвестиційної діяльності необхідним є створення відповідного інвестиційного клімату. Ефективне державне регулювання інвестиційної діяльності є важливою передумовою підвищення інвестиційного клімату України.

Основною складовою державного регулювання інвестиційної діяльності є інвестиційна політика. Протягом останніх років наслідками державної інвестиційної політики в Україні є високий рівень прихованого безробіття, нестача робочих місць і відсутність конкуренції на ринку праці, що призводить до низької частки заробітної плати у структурі собівартості продукції та ВВА, а також не сприяє сталому економічному розвитку [2, c. 33].

Для виправлення існуючої ситуації, необхідне широкомасштабне залучення іноземних інвестицій в Україну. Приплив іноземного капіталу допоможе вирішити проблему поповнення внутрішніх заощаджень для активного фінансування розвитку вітчизняних підприємств, забезпечить фінансування дефіциту поточного рахунку платіжного балансу, а також сприятиме припливу значної частини фінансових ресурсів у ноу-хау і доступу до зовнішніх ринків [3, c. 50].

Обсяг прямих іноземних інвестицій в економіку України у 2009 році становив 5 млрд. 634,6 млн. дол., що становить 51,6% надходжень 2008 року. З країн ЄС надійшло 4 млрд. 016,8 млн. дол. (71,3% загального обсягу), з країн СНД – 1 млрд. 064,7 млн. дол. (18,9%), з інших країн світу – 553,1 млн. дол. (9,8%). У цілому приріст сукупного обсягу іноземного капіталу в економіці країни, з урахуванням його переоцінки, утрат і курсової різниці, за 2009 рік склав 4 млрд. 410,4 млн. дол., що становить 72,6% рівня попереднього року. Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій, вкладених в Україну, на 1 січня 2010 року склав 40 млрд. 026,8 млн. дол., що на 12,4% більше обсягів інвестицій на початок 2009 року та в розрахунку на одну особу становив 872,6 дол.[4].

Динаміка інвестицій в Україну показує, що інвестиції в країну надходять, і з кожним роком їхній обсяг збільшується, але їх все ж замало для того, щоб досягти рівня розвитку країн Західної Європи.

На сьогоднішній день, такі вчені як Бутняров А., Гладка У. виділяють цілу низку проблем, що перешкоджають надходженню іноземних інвестицій в економіку України і ми повністю з ними погоджуємось:

− залишки системи командної економіки;

− організована злочинність;

− високий рівень корумпованості економіки;

− відсутність сталої стратегії економічного і політичного розвитку;

− незабезпечення усім суб’єктам економічних відносин, у тому числі й іноземним інвесторам, рівних економічних прав і свобод у здійсненні фінансово-економічної діяльності;

− складність податкової системи та суттєве податкове навантаження;

− труднощі з місцевими банками та іншими кредитними установами фінансового ринку;

− відсутність надійної інвестиційної історії, що формується роками внаслідок успішних капіталовкладень інвесторів та інші [1, c. 30].

Беручи до уваги всі проблеми і перешкоди, необхідно зауважити, що іноземні інвестори при виборі об’єкта вкладення керуються двома основними умовами: отриманням прибутку та захищеністю вкладень. На даний момент в Україні жодна з цих умов не виконується повністю. Інвестор повинен бути впевнений в надійності запланованих операцій. Для цього Україна повинна створити стабільний для ділової активності і зрозумілий для вкладника інвестиційний режим, хоч і недосконалий, але не такий, що постійно змінюється.

Всі вищезазначені проблеми потребують вирішення у найкоротший термін, тому такі вчені як Волик Н. та Бутняров А. пропонують такі перспективи їх вирішення:

− вдосконалення нормативно-правових актів;

− побудова відповідних ринкових інститутів;

− реструктуризація банківської і страхової системи;

− відтворення фінансових ринків;

− введення в Україну фінансової звітності, як ефективної мови спілкування з іноземними інвесторами;

− посилення дисципліни виконання контрактів;

− здійснення податкової реформи, що передбачає спрощення податкової системи та зниження податкового тиску на підприємства;

− проведення земельної реформи;

− проведення ефективної інвестиційної політики держави та вибір чіткої стратегії її розвитку [ 2, c. 33].

Крім зазначених вище заходів, вважаємо за доцільне здійснити ще й такі заходи: забезпечити надання інвесторам страхових гарантій; надавати державою об’єкти інвестування в оренду, що забезпечить інвестору меншу втрату коштів, у випадку невдачі, а держава залишиться власником об’єкта, а також посилити державний контроль інвестиційної діяльності в Україні.

Отже, інвестиції є основою перебудови національного господарства України, а тому держава повинна застосовувати весь комплекс економічних, правових та адміністративних засобів для підвищення інвестиційної активності.

Залучення в Україну іноземних інвестиційних ресурсів дасть змогу покращити загальний соціально-економічний розвиток країни, забезпечить модернізацію робочих місць і збільшення кількості робочих місць, а також дасть змогу запровадити у виробництво нові технології.

Література:

1. Бутняров А. / Сприятливий інвестиційний клімат країни – запорука залучення іноземних інвестицій / Бутняров А. // Ринок цінних паперів України. – 2008. – №3-4. – с. 29-32.

2. Волик Н.Г. / Особливості інноваційно-інвестиційного розвитку в Україні: проблеми й перспективи вирішення / Волик Н.Г., Гороховець Є.Г. // Держава та регіони. – 2008. – №4. – с.31-35.

3. Гладка У.Б. / Інвестиційна діяльність, її державне регулювання / У.Б. Гладка // Регіональна економіка. – 2009. – №2. – с.49-55.

4. Офіційний сайт Державного комітету статистики в Україні. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.ukrstat.gov.ua